Справа № 127/12263/26
Провадження №11-сс/801/396/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2026 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12016020290000392 внесеного до ЄРДР 09.10.2016 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сорока Республіка Молдова, громадянина Республіки Молдова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2026 року обрано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2026 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУ НП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Згідно клопотання встановлено наступне.
ОСОБА_7 ( ОСОБА_10 ) 08 жовтня 2016 року, близько 16 години, на власному автомобілі марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , спільно із ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) та ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ) рухалися по автодорозі Р08 в напрямку міста Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області. Проїжджаючи поруч із автобусною зупинкою в смт. Шпиків Томашпільського району Вінницької області, ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ), побачив раніше йому незнайому неповнолітню ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка очікувала транспорт щоб доїхати до с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, зупинився біля неповнолітньої ОСОБА_16 з метою підвезти її, на що остання погодилася. Надалі, рухаючись в напрямку с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ) під час спілкування стало відомо, що ОСОБА_16 являється неповнолітньою особою. У цей час у ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ) виник злочинний умисел, направлений на статеві зносини з неповнолітньою ОСОБА_16 . Реалізовуючи свій злочинний умисел, близько 16 години 40 хвилин, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ігноруючи численні прохання неповнолітньої ОСОБА_16 здійснити зупинку транспортного засобу, не зупинився та поїхав далі до м. Ямпіль МогилівПодільського району Вінницької області.
Діючи на доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ), з метою не бути викритим сторонніми особами, виїхав за межі населених пунктів, зупинив автомобіль поруч із лісосмугою поблизу с. Ярищівка Томашпільського району Вінницької області, де пасажири ОСОБА_11 ( ОСОБА_17 ) та ОСОБА_13 ( ОСОБА_18 ) вийшли із авто, а ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_16 залишились у середині транспортного засобу. У подальшому, ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ) маючи на меті вчинення злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, розуміючи, що його дії здатні спричинити моральну та фізичну шкоду неповнолітній, пересів на заднє сидіння автомобіля поруч із неповнолітньою ОСОБА_16 , де із застосуванням погроз почав роздягати останню, на що неповнолітня почала чинити спротив, зокрема, кричати, плакати та просити відпустити її, намагаючись припинити незаконні дії ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ) в силу свого віку. ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ), доводячи свій злочинний умисел до кінця, перебуваючи поруч із лісосмугою поблизу с. Ярищівка Томашпільського району Вінницької області, близько 17 години, продовжував вчиняти психологічне та фізичне насильство стосовно ОСОБА_16 , висловлюючи погрози щодо її роздягання та змушування далі йти оголеною до села, а також зґвалтування її групою осіб, які вона сприйняла як реальні, оскільки знаходячись у віддаленому та безлюдному місці у закритому ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ) автомобілі, з якого не мала змоги самостійно вийти через неповнолітній вік та страх не могла чинити опір в інший спосіб.
Усвідомлюючи протиправний, суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_16 являється неповнолітньою, використовуючи свою фізичну перевагу, з метою подолання опору неповнолітньої замахнувся рукою на ОСОБА_16 та, тримаючи руку біля її обличчя, спустивши з неї штани та нижню білизну, зґвалтував ОСОБА_16 , тобто проти її волі вступив з нею у статеві зносини природнім способом з використанням контрацептиву.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що повідомлення про підозру від 13.08.2025 року вручено 05.12.2025 року прокурором в прокуратурі с. Сороки Чеботарь співмешканці підозрюваного ОСОБА_19 , що є грубим порушенням вимог ст. 276-278, ст. 542, ст. 553 КПК України.
Наявність ризиків , на які зробив посилання прокурор, передбачені ст. 177 КПК України не підкріплені належними доказами.
В порушення вимог статті 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу судом не в повній мірі враховані обставини, які мали бути прийняті до уваги, а саме те, що з інформації наданої 24.01.2017 року НЦБ Інтерполу в Республіці Молдова ОСОБА_20 має батьків, неодноразово перетинав кордон Республіки Молдова.
Відповідно до ст. 58 Договору між Республікою Молдовою та Україною про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 року, ратифікованого 10.11.1994 р., набув чинності 24.02.1995 року, з відповідним клопотанням про видачу ОСОБА_7 , як передбачено ст. 61 Договору, Офіс Генерального прокурора України до Генеральної прокуратури Республіки Молдова не звертався.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 ,яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просив задоволити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Відповідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016020290000392 внесеного до ЄРДР 09.10.2016 ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст.ст. 276-278 КПК України, у відповідності до положень п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Як встановлено під час апеляційного розгляду з пояснень прокурора, відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби підозрюваний ОСОБА_7 08.10.2016 перетнув кордон на пункті пропуску «Ямпіль» по власному паспорту № НОМЕР_2 та до теперішнього часу не повернувся, на даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 невстановлено.
Під час досудового розслідування 05.12.2025 ОСОБА_7 ( ОСОБА_21 ) в межах виконання запиту про надання правової допомоги повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, яку вручено співмешканці останнього ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_22 ), оскільки ОСОБА_7 немає постійного місця проживання, працює водієм - далекобійником і проживає в різних країнах, крім того, 30.01.2026 начальником відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП у Вінницькій області винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_15 ) у міжнародний розшук.
Апеляційний суд вважає, що наведені захисником ОСОБА_6 обставини щодо неналежного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 , не можуть бути підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки органом досудового розслідування були дотримані вимоги ст. 276-278 КПК України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень.
Суд, на підставі сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст. 177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, приймаючи рішення, врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, немає стабільного джерела доходів та житла у володінні, неодружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, є громадянином Республіки Молдова, оголошений у міжнародний розшук.
Посилання захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних в матеріалах провадження доказах.
Прокурор під час апеляційного розгляду також вказала, що з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення Вінницька обласна прокуратура зверталася до компетентних органів Республіки Молдова про надання міжнародної правової допомоги, зокрема 2023 року, 2024 року, 2025 року.
За результатами цих запитів були отримані фотографії для проведення впізнання підозрюваного за участі потерпілої ОСОБА_16 , характеризуючі відомості на підозрюваного, згідно яких він на території Республіки Молдова неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності у тому числі за вчинення крадіжок та незаконного обігу наркотичних речовин.
Вінницька обласна прокуратура звернулася з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 з подальшою метою публікації червоного оповіщення.
Відповідно до ст. 18 Конституції Республіки Молдова, ст. 13 КПК РМ та ст. 59 Договору між Молдовою та Україною від 13.12.1993, видача громадян Молдови іншій державі заборонена, якщо особа підозрюється/обвинувачується у злочині на території Молдови.
За таких обставин, Вінницькою обласною прокуратурою готуються матеріали з перекладом для направлення кримінального провадженні відносно ОСОБА_7 за ч.3 ст. 152 КК України для розгляду компетентними органами Республіки Молдова.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, яке колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14.04.2026 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4