Справа № 202/1016/26
Провадження № 1-кс/202/2430/2026
06 квітня 2026 року місто Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Херсона, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,
Слідчий відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_8 звернулася з погодженим із прокурором клопотанням про обрання стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
У цьому кримінальному провадженні 27 березня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а саме у привласненні військового майна, яке завдало істотну шкоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Згідно з повідомленою підозрою у результаті спільних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб з числа військовослужбовців завдано шкоду інтересам служби та спричинено майнову шкоду Міністерству оборони України на загальну суму 15 233 439 грн.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколами огляду акаунтів «Ukropkaratel2818» та «elass» на web-платформі з продажу військової амуніції, зброї та боєприпасів «Reibert», протоколом допиту свідка ОСОБА_11 та протоколом огляду виданого ним БпЛА «Колібрі» у коробці ТОВ «Нова пошта», протоколом огляду грошових коштів у сумі 27 000 грн, відповідями суб'єктів господарювання щодо вартості привласнених БпЛА, протоколами проведення НС(Р)Д, а саме контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки 10 БпЛА «Колібрі 10Т» із перерахуванням коштів на рахунок ОСОБА_12 , зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та виїмки поштової кореспонденції стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , протоколами тимчасових доступів до інформації в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», матеріалами виконаних доручень оперативними підрозділами УСБУ у Дніпропетровській області, іншими матеріалами кримінального провадження.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснювалося шляхом його направлення за адресою її місця мешкання через директора ОК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ'ЄРА», вручення повідомлення її чоловіку ОСОБА_9 , а також шляхом надсилання захиснику ОСОБА_13 .
Крім того, на номер мобільного телефону, яким користується підозрювана, направлялися SMS-повідомлення про виклик до слідчого для проведення процесуальних дій. На виклики слідчого ОСОБА_7 не з'явилася.
Вжитими заходами встановлено, що після проведення слідчих дій, а саме обшуків за місцем мешкання ОСОБА_7 та в транспортних засобах, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 перетнула державний кордон України 20.03.2026 о 21:35 год у пункті пропуску «Маяки-Удобне» у напрямку «виїзд» на автомобілі «Мерседес» номерний знак НОМЕР_1 та на територію України не поверталася.
У зв'язку з неявкою підозрюваної та її перебуванням за межами України постановою слідчого від 27.03.2026 ОСОБА_7 оголошено в розшук, а 01.04.2026 - в міжнародний розшук.
Слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Так, слідчий відзначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі, переховується від органу досудового розслідування за межами України.
На цей час не встановлені всі учасники групи, свідки та не вилучено значну частину військового майна і грошових коштів, отриманих від його реалізації, тому підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, враховуючи дружні відносини та наявність владних повноважень над іншим підозрюваним ОСОБА_10 , вона може незаконно впливати на нього та свідків ще до надання ними показань у суді.
Отже, слідчий просить обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_14 клопотання слідчого підтримав.
Захисник ОСОБА_15 у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував та вважав його необґрунтованим.
Зокрема захисником зазначено, що ОСОБА_7 не є суб'єктом злочину, передбаченого статтею 410 КК України, яким можуть бути військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, тобто особи, які мають певний статус і обов'язки, пов'язані з військовою службою. Отже, в її діях відсутній склад кримінального правопорушення.
Також вважав відсутніми підстави для оголошення ОСОБА_7 в міжнародний розшук, оскільки сам факт перебування особи за кордоном не свідчить про її ухилення від органів досудового розслідування та не може бути достатньою підставою для оголошення в розшук.
На думку захисника, ризики, на які посилаються слідчий і прокурор, є недоведеними.
Просив врахувати, що ОСОБА_7 має двох дітей: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є інвалідом, потребує постійного догляду, лікування та реабілітації. Виїзд ОСОБА_7 за кордон був заздалегідь спланований з метою реабілітації дитини. Також ОСОБА_7 є вагітною та перебуває на 6 тижні вагітності, що підтверджується відповідними медичними документами, зокрема результатами ультразвукового дослідження (УЗД).
Отже, просив у задоволенні клопотання слідчого про обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши аргументи прокурора та захисника, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання слідчого, доходить до висновку, що таке клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Слідчим суддею установлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025052110000091 від 19.11.2025.
У цьому кримінальному провадженні 27 березня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а саме у привласненні військового майна, яке завдало істотну шкоду, та вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Постановою слідчого від 27 березня 2026 року підозрювана оголошена у розшук.
Постановою слідчого від 01 квітня 2026 року підозрювана оголошена у міжнародний розшук.
Згідно з матеріалами клопотання ОСОБА_7 виїхала за кордон 20.03.2026 о 21:35 через пункт пропуску «Маяки-Удобне».
При розгляді клопотання слідчого про обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя керується тим, що міжнародний розшук включає комплекс розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів компетентних органів держави-ініціатора розшуку та органів запитуваних зарубіжних країн, спрямованих, зокрема, на затримання, арешт, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) певної особи в Україну.
За змістом статті 575 КПК України клопотання про видачу особи в Україну готується з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом та відповідним міжнародним договором України.
До такого клопотання додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року, згідно з якою запит супроводжується , зокрема, оригіналом або завіреною копією обвинувального вироку та постанови суду або постанови про негайне затримання чи ордера на арешт або іншого розпорядження, яке має таку ж силу і видане відповідно до процедури, передбаченої законодавством запитуючої Сторони.
Крім того, пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5, для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також інформацію та документи, визначені в цьому пункті, зокрема, завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.
Отже, обов'язковою умовою здійснення міжнародного розшуку з метою видачі (екстрадиції) є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При цьому частиною 6 статті 193 КПК України встановлений особливий порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, оголошених у міжнародний розшук.
Так, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до частини 4 статті 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що слідчий суддя вправі обрати щодо особи у її відсутність запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, якщо буде доведено, що така особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, стосовно неї наявні ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, та вона виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук. У такому випадку розмір застави слідчим суддею не визначається.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України.
Оцінюючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя відзначає, що обґрунтована підозра - це такий стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і И?онкало проти Украі?ни» від 21.04.2011 зазначено, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостеи?, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою. Підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, на цьому етапі досудового розслідування підтверджується протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема контролю за вчиненням злочину та зняття інформації з електронних комунікаційних мереж.
Отже, незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_7 чи правової кваліфікації інкримінованого їй діяння, сукупність досліджених у судовому засіданні доказів свідчить, що вона може бути причетна до привласнення військового майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, яке заподіяло істотну шкоду, в умовах воєнного стану.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування.
В даному випадку ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування підтверджується тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та обізнана про здійснення стосовно неї досудового розслідування, але на виклики не з'являється, після проведення слідчих дій (обшуків) виїхала за межі України.
Зазначені обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування. Твердження захисника про те, що підозрювана виїхала за кордон з метою реабілітації дитини не спростовують вказаний ризик, оскільки ОСОБА_7 добровільно на виклик до слідчого не з'явилася, будучи обізнаною про здійснення досудового розслідування, залишила територію України та до теперішнього часу не повернулася.
З метою подальшого кримінального переслідування ОСОБА_7 , у тому числі ініціювання запиту про видачу підозрюваної, останню було оголошено слідчим у міжнародний розшук.
Отже, враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, дані про особу підозрюваної, яка перебуває в міжнародному розшуку, слідчий суддя вважає, що обрання стосовно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Тому клопотання слідчого потрібно задовольнити, обравши стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. 176-178, 193, 196-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що після затримання підозрюваної ОСОБА_7 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження вона має бути доставлена до слідчого судді, який за її участю розгляне питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1