Справа № 202/410/26
Провадження № 1-кс/202/1529/2026
26 березня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одружений, має трьох дітей, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 у званні «солдат», перебуває на посаді старшого техніка роти радіоелектронної боротьби, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся у кримінальному провадженні № 12026040000000057 від 11.01.2026 з погодженим із прокурором клопотанням, в якому зазначає, що 25 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Згідно з повідомленою підозрою ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді старшого техніка роти радіоелектронної боротьби відповідно до наказу № 163 від 01.06.2025, 11 січня 2026 року приблизно о 09 годині 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21150» реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 1073 км автошляху М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварино», в порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, не обрав безпечної швидкості руху по вологому асфальтобетонному покриттю, не врахував дорожню обстановку і втратив керування транспортним засобом, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2105» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , що спричинило загибель пасажира автомобіля «ВАЗ 2105» ОСОБА_8 на місці події, а також водія автомобіля «ВАЗ 2105» ОСОБА_7 та пасажира автомобіля «ВАЗ 21150» ОСОБА_9 у медичному закладі.
Слідчий відзначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні цього кримінального правопорушення підтверджується: протоколом огляду місця події та схемою до нього, протоколом огляду трупа, протоколом огляду транспортного засобу, протоколами допиту потерпілих, висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу, висновком судової трасологічної експертизи, висновком судово-автотехнічної експертизи, лікарськими свідоцтвами про смерть та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчий вважає наявними ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк від п'яти до десяти років, йому відомі дані свідків, тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності може впливати на них, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно них насильницьких дій. Також підозрюваний не позбавлений права керування транспортними засобами та може знову вчинити кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Отже, на думку слідчого, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
У зв'язку з наведеним слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в його задоволенні або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність ризиків та наявність міцних соціальних зв'язків.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, які обґрунтовується клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею установлено, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026040000000057 від 11.01.2026 року, в якому ОСОБА_4 24.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 , висновками судових експертиз та лікарськими свідоцтвами про смерть.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Обґрунтованість залежить від усіх обставин проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.
Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваного до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації діяння, у якому підозрюється ОСОБА_4 , сукупність досліджених у судовому засіданні доказів свідчить про його причетність до інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки наявні у матеріалах клопотання дані, зокрема протокол огляду місця події, схема дорожньо-транспортної пригоди, висновки судових експертиз та інші матеріали у своїй сукупності узгоджуються між собою та вказують на порушення підозрюваним вимог Правил дорожнього руху, що перебуває у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування.
Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також характером та тяжкістю наслідків кримінального правопорушення, що призвело до загибелі кількох осіб.
При вирішенні питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані про особу підозрюваного, який має певні соціальні зв'язки, раніше не судимий, є військовослужбовцем.
Разом з тим, зазначені обставини самі по собі не спростовують встановлених ризиків та не свідчать про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, оскільки на цей час він проходить військову службу та залучається до виконання бойових завдань.
Слідчий суддя вважає, що тримання ОСОБА_4 під вартою протягом певного строку під час досудового розслідування є виправданим, оскільки жодний більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризику, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами до такого ступеня, що може гарантувати його належну процесуальну поведінку.
Отже, оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя доходить до висновку, що до ОСОБА_4 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування в умовах гауптвахти, так як підозрюваний має статус військовослужбовця.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, пунктом 2 частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Тобто визначення розміру застави особі, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, є правом слідчого судді, яке реалізується із урахуванням ступеня обґрунтованості підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, встановлених ризиків, що визначенні у статті 177 КПК України, а також тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, її віку, стану здоров'я, міцності соціальних зв'язків та репутації.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що спричинило загибель трьох осіб.
З огляду на наведене з урахуванням всіх обставин кримінального провадження слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваному на цьому етапі досудового розслідування застави, так як вона не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 (тридцять) днів в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заставу ОСОБА_4 не визначати.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали слідчого судді до 24 квітня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11