Справа № 489/2604/26
Провадження № 1-кп/489/647/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
04 травня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження №62025150010003246 від 28.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровоград, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, військовослужбовця за контрактом, яка на момент вчинення кримінального правопорушення перебувала на посаді механіка-радіотелефоніста відділення командно-штабних машин взводу командно-штабних машин роти зв'язку рухомого пункту управління батальйону зв'язку інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_5 ,
встановив:
Старший матрос ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом проходячи її на посаді механіка-радіотелефоніста відділення командно-штабних машин взводу командно-штабних машин роти зв'язку рухомого пункту управління батальйону зв'язку інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 , 27.05.2025 близько 19 год 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi», модель «Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Троїцькій зі сторони Баштанського шосе у бік Херсонського шосе у м. Миколаєві, грубо порушила вимоги п. п. 12.4, 12.9 «б», 8.7.3. (е), 16.1, 8.10, 16.3 ПДР України, які знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, а саме: будучи зобов'язаною знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, розуміючи, що її дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміни, рухаючись зі швидкістю близько 75-80 км/год, тобто зі швидкістю понад 50 км/год, чим перевищила максимальну швидкість зазначену в п. 12.4 ПДР України, не врахувала організацію дорожнього руху, а саме наявність світлофору на якому був увімкнений забороняючий сигнал (червоний), та наявність автомобіля марки «Skoda», модель «Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину вулиці зліва направо, відносно напрямку руху автомобіля «Mitsubishi», модель «Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , дії якого ОСОБА_3 об'єктивно спроможна була виявити, не вжила негайних заходів для зменшення швидкості керованого нею транспортного засобу, аж до його зупинки, та проїхала перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофору, після чого допустила зіткнення передньою правою частиною керованого нею автомобіля «Mitsubishi», модель «Pajero», реєстраційний номер НОМЕР_2 , із лівою передньою частиною автомобіля «Skoda», модель «Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті чого водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та повним відшкодуванням заподіяної шкоди.
Потерпілий у підготовчому судовому засіданні підтвердив, що дійсно примирився з обвинуваченою та не має до неї претензій матеріального і морального характеру, а також не заперечує проти закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, розуміючи всі наслідки закриття кримінального провадження.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченої з потерпілим.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно зі ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення належить до категорії необережних нетяжких злочинів та не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також до порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 3 та 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні необережного нетяжкого злочину, примирилася з потерпілим та відшкодувала йому заподіяну шкоду. При цьому обвинувачена згідно з вимогою про судимість є несудимою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 286 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, закрити провадження.
Таким чином, встановлені судом обставини є підставою для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винної з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Відповідно до висновку, сформованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Отже, з ОСОБА_3 необхідно стягнути в дохід держави витрати за проведення судових автотехнічних експертиз технічного стану №СЕ-19/115-25/9090-ІТ у розмірі 3565,60 грн, №СЕ-19/115-25/9091-ІТ у розмірі 3565,60 грн, судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/115-25/9089-IT у розмірі 3565,60 грн та судової автотехнічної експертизи по дослідженню ДТП №5031-34-25 у розмірі 6785,28 грн. Загальний розмір витрат на залучення експертів складає 17 482,08 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 30.05.2025 у справі №489/4240/25, підлягають скасуванню після набрання ухвалою законної сили.
Керуючись статтями 284, 286, 370, 372 КПК України, суд
постановив:
Кримінальне провадження №62025150010003246 від 28.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 415 КК України закрити та звільнити обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Речові докази:
- автомобіль "Mitsubishi Pajero", реєстраційний номер НОМЕР_2 - вважати повернутим військовій частині НОМЕР_1 (в особі ОСОБА_3 );
- автомобіль "Skoda Fabia", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 - вважати повернутим власнику ОСОБА_5 .
Після набрання ухвалою законної сили заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 30.05.2025 у справі №489/4240/25, - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 10696,80 грн (десять тисяч шістсот дев'яносто шість грн 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України в сумі 6785,28 грн (шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн 28 коп.).
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1