Дата документу 22.04.2026 Справа № 314/2921/16-ц
Єдиний унікальний №314/2921/16-ц Головуючий у 1 інстанції Мануйлова Н.Ю. Провадження № 88-ц/807/1/26 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
22 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Гончар М.С.,
Полякова О.З.
за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності,-
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ в натурі житлового будинку та земельних ділянок та звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: незавершеного будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1166 га, кадастровий № 2321586100:07:0001:0044, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий №2321510100:13002:0015, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 . Просила також звернути стягнення боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 в сумі 62 500 гривень за автомобіль «Skoda Octavia», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на нерухоме майно ОСОБА_1 . У подальшому уточнила позовні вимоги та просила виділити в окреме поводження позовні вимоги до відповідача про звернення стягнення боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 в сумі 62 500 гривень за автомобіль «Skoda Octavia», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на нерухоме майно ОСОБА_1 .
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 січня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Розділено житловий будинок, господарські будівлі та споруди на території домоволодіння (садиби) АДРЕСА_1 згідно з варіантом 1 відповідно до висновку експерта Майстренка Івана Олександровича № 0057 за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 314/2921/16-ц, виділивши:
ОСОБА_2 такі приміщення в житловому будинку (визначено зеленим кольором): прим. №1 - 10,07 м2; прим. №2- 16,60 м2; прим. №3 - 6,00 м2; прим. №4 - 5,00 м2, прим. №5 - 12,90 м2 (разом з урахуванням площі улаштування перегородок) 51,25 м2); такі будівлі та споруди: частина літ. А - житловий будинок; частина літ. а - службова прибудова; літ. Б - гараж; літ. пг - погріб; оглядова яма; літ. №8 - ворота; літ. №3 - паркан; літ. №6 - хвіртка; частина літ. І - замощення;
ОСОБА_1 такі приміщення в житловому будинку (визначено жовтим кольором): прим. №6 - 10,07 м2; прим. №7 - 7,90 м2; прим №8 -15,00 м2; прим. №9 -9,11 м2; прим. №10 - 9,11 м2 (разом (з урахуванням площі улаштування перегородок) 51,25 м2; такі будівлі та споруди: частина літ. А - житловий будинок; частина літ. а - службова прибудова; літ. Е - душ; літ. Ж - вбиральня; літ. № 4 - водопровід; літ. №4-1 - водомір; літ. №5 - паркан; літ. №7 - зливна яма; частина літ. І - замощення.
Розділено земельну ділянку АДРЕСА_1 кадастровий номер 2321586100:07:0001:004 площею 0,1166 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по частині згідно з варіантом 1 відповідно до висновку експерта Майстренка Івана Олександровича № 0057 за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 314/2921/16-ц, виділивши:
ОСОБА_2 земельну ділянку площею 583,0 м2 (S-1 на плані визначена зеленим кольором);
ОСОБА_1 земельну ділянку площею 583,0 м2 (S-2 на плані визначена жовтим кольором);
відстань між точками, вказаними на схемі, складає: від точки 1 до точки 2 - 10,27 м; від точки 2 до точки 3 - 6,48 м; від точки 3 до точки 4 - 9,66 м; від точки 4 до точки 5 - 11,55 м; від точки 5 до точки 6 - 10,08 м; від точки 6 до точки 7 - 4,71 м; від точки 7 до точки 8 - 19,30 м; від точки 8 до точки 9 -17,20 м; від точки 9 до точки 10 - 30,44 м; від точки 10 до точи 11 - 11,45 м; від точки 11 до точки 12 - 6,05 м; від точки 12 до точки 13 -5,03 м; від точки 13 до точки 14 - 2,30 м; від точки 14 до точки 15 - 5,00 м; від точки 15 до
точки 16 - 1,00 м; від точки 16 до точки 17 -2,20 м; від точки 17 до точки 18 -21,00 м; від точки 18 до точки 19 - 8,60 м; від точки 19 до точки 7 - 8,70 м.
Розділено земельну ділянку АДРЕСА_2 кадастровий номер 2321510100:13002:0015, площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництв і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по 1/2 частин згідно з варіантом 1 відповідно до висновку експерта Майстренка Івана Олександровича за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 143/144-17 від 28.03.2018 по цивільній справі № 314/2921/16-ц, виділивши:
ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 500,0 м2 (S-2 на плані визначена в жовтий колір);
ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 500,0 м2 (S-2 на плані визначена в зелений колір);
відстань між точками, вказаними на схемі, складає: від точки 1 до точки 2 - 10,96 м; від точки 2 до точки 3 - 13,33 м; від точки 3 до точки 4 - 37,45 м; від точки 4 до точки 5 - 12,67 м; від точки 5 до точки 6 - 12,86 м; від точки 6 до точки 1 - 44,87 м.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: 24000,00 грн. - на залучення спеціаліста; 10000,00 грн. - за проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; 5942,40 грн. - за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; 275,60 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким поділити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку експерта №143/144/17 від 28.03.2018 року по варіанту №1; визнати за відповідачем ОСОБА_1 пропозицію для співвласника №1, позначену в Додатку №1 зеленим кольором, в тому числі у житловому будинку приміщення: №1-10,07 кв.м.; №2-16,60 кв.м.; №3-6,00 кв.м.; №4-5,00 кв.м.; №5-12,90 кв.м., загальною площею 51,25 кв.м., іншу частину з цього варіанту визнати за позивачкою ОСОБА_2 ; земельну ділянку під вказаним будинком, разом з розташованими господарськими будівлями та спорудами, залишити в спільному сумісному користуванні співвласників будинку; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 січня 2024 року у цій справі змінено, доповнено наступним чином. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 17 040 гривень 75 копійок. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
12 травня 2025 року до Запорізького апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Сердюка Романа Вікторовича про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року.
В обгрунтування зазначено, що на сторінках 17 та 22 висновку експерта встановлено, що сарай літ.Д, являється об'єктом самочинного будівництва. Відповідно, на сторінці 22 висновку експерта вказано, що самочинно збудований сарай літ.Д, не буде враховуватися при розрахунках. Таким чином, поділ у натурі судом першої інстанції проведений без врахування у запропонованих експертом варіантах, сараю літ.Д. На початку квітня 2024р., відповідач ОСОБА_1 звернувся до реєстраційної служби з заявою про реєстрацію права власності на 1/2ч. спірного житлового будинку.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 17.04.2025р. (копія додається, дод.4) вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2ч. спірного будинку, в тому числі зареєстровано право власності на 1/2ч. сараю літ.Д. Підставою реєстрації вказані судові рішення у справі №314/4403/14-ц від 08.07.2015р. та від 10.11.2016р. На підставі вище зазначеного слід дійти трьох наступних висновків:
1. На час ухвалення у даній справі рішення суду першої інстанції від 11.01.2024р., вже існували обставини, які вказували на неналежність сараю літ.Д до самочинно збудованого майна. Обставини неналежності сараю літ.Д до самочинно збудованого майна, не були встановлені судом першої інстанції, хоча вони на той час вже існували. Висновок про самочинний сарай літ.Д, експерт зробив згідно технічного паспорту ПП «Вільнянське БТІ» від 08.07.2014р. Завірена копія вказаного технічного паспорту, наявна в матеріалах даної судової справи, як додаток №7 до висновку експерта. В той же час, через два роки після складання технічного паспорту з самочинно збудованим сараєм літ.Д, означені обставини були спростовані рішеннями судів у справі №314/4403/14-ц від 08.07.2015р. та від 10.11.2016р. При поділі майна у справі №314/4403/14-ц, суди віднесли сарай літ.Д, до спільної часткової власності подружжя, яку зареєстрував державний реєстратор М.Тищенко 17.04.2025р. Вказані судові рішення ухвалені після дати віднесення сараю літ.Д до самочинного будівництва. Суди віднесли сарай літ.Д до спільної часткової власності подружжя та відповідно припинили правові наслідки самочинного будівництва. Означені обставини, вже існували до дати рішення суду першої інстанції ухваленого у даній справі №314/2921/16. Судові рішення у справі №314/4403/14-ц вказані, як підстава реєстрації права власності на сарай літ.Д 17.04.2025р., яка відбулася після розгляду даної справи. На час розгляду справи, сарай літ.Д належав до спільної сумісної власності подружжя за рішенням суду, але без реєстрації права власності. Отже, вище вказане має істотне значення для розгляду даної справи. Суд мав врахувати належність сараю літ.Д до майна подружжя, як це встановлено іншими судами, які відбулися раніше. Як наслідок, слід дійти висновку про неналежність сараю літ.Д до самочинного майна та дефектність висновку експерта, який не врахував сарай літ.Д. Це також вказує на штучне заниження вартості всього майна, визначеної без сараю літ.Д та заниження виплаченої апеляційним судом компенсації за неподільне майно.
2. На час ухвалення у даній справі рішення суду першої інстанції від 11.01.2024р., відомості про реєстрацію права власності на сарай літ.Д не були внесені у державний реєстр речових прав. Відповідно, відомості про неналежність сараю літ.Д до самовільно збудованого майна, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Такі відомості були відсутні у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Означене підтверджується витягом з реєстру речових прав від 17.04.2025р. про реєстрацію права власності на спірний будинок, в тому числі на сарай літ.Д (дод.4). Реєстраційна дія була вчинена після дати рішення суду першої інстанції від 11.01.2024р. Означене не було встановлено судом та не було і не могло бути відоме особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, оскільки на той час була відсутня державна реєстрація права власності на сарай літ.Д. Вказане має істотне значення для розгляду даної справи. Суд мав встановити належність сараю літ.Д до майна подружжя, але цьому перешкодила відсутність реєстрації права власності. Означені обставини існували на час розгляду справи. Але не були і не могли бути відомі суду та сторонам, оскільки реєстрація відбулася після розгляду справи.
Отже, вище вказане має істотне значення для розгляду даної справи. Рішення судів у справі №314/4403/14-ц, підтверджують існування цих обставин до винесення рішення суду у даній справі №314/2921/16. Реєстрація права власності на сарай літ.Д після розгляду справи, підтверджує чому ці обставини не були, і не могли бути відомі, - тому що була відсутня реєстрація права власності у державному реєстрі.
3. Після реєстрації права власності на сарай літ.Д, стало можливим провести оцінку спірного житлового будинку та земельної ділянки під ним, в тому числі з врахуванням вартості сараю літ.Д, яка до цього не враховувалася судовим експертом. Згідно звіту про оцінку майна складеного фо-п ОСОБА_2 03.05.2025р., вартість спірного житлового будинку становить 806 000,00грн. Копія додається, дод.5. Згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки складеного фо-п ОСОБА_2 01.05.2025р., вартість земельної ділянки під спірним житловим будинком становить 148 103,00грн. Копія додається, дод.6. Відповідно, загальна вартість спірного будинку та земельної ділянки під ним становить 949 103,00грн. (806 000,00 + 148 103,00 = 949 103,00). Означені відомості зареєстровані та перевірені модулем Єдиної бази. На підтвердження надається Довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку від 03.05.2025р. Копія додається, дод.7. В п.1.2. на ст.4 та п.3.3. на ст.14, оцінювач вказав, що до складу спірного житлового будинку, в тому числі входить і сарай літ.Д. Реєстрацію права власності на який проведено згідно витягу від 17.04.2025р., на підставі судових рішень у справі №314/4403/14-ц від 08.07.2015р. та від 10.11.2016р. Натомість, у рішенні суду першої інстанції в даній справі, в кінці розділу 3, який має назву «Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин», в його передостанньому абзаці, суд встановив вартість в розмірі 557 841,00грн.
Таким чином, на час винесення рішення суду, суд не знав і не міг знати, що з врахуванням сараю літ.Д (який належить до спільної сумісної власності подружжя), дійсна вартість більша майже на 250 000,00грн., і становить 806 000,00грн., а не 557 841,00грн. Підсумовуючи, слід виділити наступні істотні для справи обставини, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, в їх хронологічній послідовності. Згідно технічного паспорту БТІ виготовленого ТОВ «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації» та інвентаризації спірного будинку 03.04.2014р., сарай літ.Д, не являється об'єктом самочинного будівництва. Копія вказаного технічного паспорту наявна у матеріалах даної судової справи. Зокрема це підтверджується ухвалою суду від 20.01.2023р. Згідно технічного паспорту БТІ від 08.07.2014р. виготовленого ПП «Вільнянське БТІ» за замовленням позивач ОСОБА_2 (тобто через 3-и місяці після первинної інвентаризації 03.04.2014р.) сарай літ.Д., зазначається як самочинно збудований об'єкт нерухомого майна.
Рішеннями судів у справі №314/4403/14-ц від 08.07.2015р. та від 10.11.2016р., сарай літ.Д поділений між подружжям. За кожним визнано право власності по 1/2ч. Майно належить особі з часу виникнення права власності вказаного у правовстановлюючому документі, а не його державної реєстрації права власності. В ході розгляду даної справи, експерт відніс сарай літ.Д до об'єктів самочинного будівництва. Вказане призвело до неврахування його вартості під час поділу у натурі та стягнення грошової компенсації за неподільне майно. Загальна вартість спірного майна подружжя, яке підлягало поділу у натурі, визначена судом без врахування вартості сараю літ.Д, оскільки він не був внесений у державний реєстр речових прав. Компенсація за неподільне майно, теж виплачена не правильно, без врахування вартості сараю літ.Д, який має істотне значення для розгляду даної справи. Реєстрація права власності на сарай літ.Д, відбулася 17.04.2025р., тобто після набуття рішенням суду від 11.01.2024р., законної сили. Тільки після реєстрації права власності, стала можливою оцінка спірного будинку, в тому числі з врахуванням сараю літ.Д. Хоча на час розгляду справи, він вже був віднесений судом до спільної часткової власності подружжя. Але відсутність державної реєстрації сараю літ.Д перешкодила проведенню його оцінки та врахуванню вартості під час поділу у натурі. Згідно Звіту про оцінку майна складеного фо-п ОСОБА_2 03.05.2025р., вартість спірного житлового будинку, з врахуванням сараю літ.Д, становить 806 000,00грн. Вказана сума майже на 250 000,00грн. більше, ніж загальна вартість майна подружжя встановлена судом першої інстанції та від якої апеляційний суд виплатив компенсацію вартості різниці. Вище означене являється нововиявленими обставинами. Вони мають істотне значення для справи про поділ у натурі майна подружжя. Ці обставини не були і не могли бути відомі, на час розгляду справи. Державна реєстрація сараю літ.Д та оцінка з врахуванням його вартості, проведені після вирішення даної справи судом та на підставі рішень судів, які вже існували на час розгляду справи. Отже, на час розгляду справи вже існувало прав спільної часткової власності на сарай літ.Д. Але, із-за відсутності державної реєстрація права власності на сарай літ.Д, яка відбулися після розгляду справи, ці обставини не були і не могли бути відомі та/або встановлені. Відповідно, на час розгляду справи суд не знав і не міг знати дійсну вартість всього майна подружжя та визначити законний розмір компенсації, за неподільне майно, що було наслідком відсутності державної реєстрації права власності на сарай літ.Д. Реєстрація права власності дозволила провести дійсну оцінку, в тому числі і з врахування вартості сараю літ.Д. Відповідно, виникли нововиявлені обставини, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи. За умови їх встановлення, очевидно, рішення суду у даній справі, було б іншим.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За наслідками вище означеного, дану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції від 11.01.2024р. та постанову апеляційного суду від 26.06.2024р. необхідно скасувати. Постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами відмови являються:
- відсутність висновку експерту, який би визначав поділ у натурі сараю літ.Д,
- не врахована загальна та дійсна вартість спірного будинку (в тому числі з сараєм літ.Д) у розмірі 806 000,00грн.,
- сума компенсації за неподільне майно визначена та стягнута без врахування державної реєстрації права власності про належність сараю літ.Д, до спільної часткової власності подружжя.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За частиною 2 статті 425 ЦПК України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
У своїй заяві про перегляд постанови Запорізького апеляційного суду 26 червня 2024 року за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, відповідно до якого підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, чи підставою для звернення особи з позовом з певними вимогами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу та відмова суду у прийнятті доказів також не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній/касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 червня 2021 року в справі № 9901/424/18.
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (провадження № 11-430заі20), пункт 6.38.).
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява N 4994/04, § 42-43)).
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Крім того, із пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі N 19960/04 «Попов проти Молдови» (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи.
Отже, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.07.2015 року по цивільній справі №314/4403/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільним сумісним майном, поділ незавершеного будівництвом житлового будинку та земельних ділянок задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково. Поділено спільне сумісне майно подружжя та визнано право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий №2321510100:13002:0015, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_2 . За ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 частку земельної ділянки, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частку цієї земельної ділянки. Поділено спільне сумісне майно подружжя та визнано право спільної часткової власності на незавершений будівництвом житловий будинок (житловий будинок - А, службова прибудова а, гараж - Б, погріб пг, оглядова яма, сарай Д, душ Е, вбиральня Ж, ворота 8, паркан 3, водопровід 4, водомір 4-1, паркан 5, хвіртка 6, зливна яма 7, замощення - І), що розташований за адресою: АДРЕСА_1: ОСОБА_1 - 1/4 частки; - за ОСОБА_2 - 3/4 частки. Поділено спільне сумісне майно подружжя та визнано право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,1166 га, кадастровий № 2321586100:07:0001:0044, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 . За ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частку земельної ділянки, за ОСОБА_2 визнано право власності на 3/4 частки земельної ділянки. У задоволенні решти позовних вимог за первісним та зустрічним позовами відмовлено
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 10.11.2016 рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.07.2015 змінено. Визнано право власності на незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,1166 га кадастровий №2321586100:07:0001:0044 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 - на 1/2 частку будинку та на 1/2 частину земельної ділянки; за ОСОБА_2 на 1/2 частину будинку та на 1/2 частину земельної ділянки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 62500 грн компенсації за автомобіль У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішенням Вільнянського районного суду від 11.01.2024 року по цивільній справі № 314/2921/16-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності, задоволено.
Розділено житловий будинок, господарські будівлі та споруди на території домоволодіння (садиби) № 27 згідно з варіантом 1 відповідно до висновку експерта Майстренка Івана Олександровича № 0057 за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 314/2921/16-ц, виділено:
ОСОБА_2 , такі приміщення в житловому будинку (визначено зеленим кольором): прим. №1 10,07 м2; прим. №2- 16,60 м2; прим. №3 - 6,00 м2; прим. №4 5,00 м2, прим. №5 12,90 м2 (разом з урахуванням площі улаштування перегородок) 51,25 м2); такі будівлі та споруди: частина літ. А житловий будинок; частина літ. а службова прибудова; літ. Б гараж; літ. пг погріб; оглядова яма; літ. №8 ворота; літ. №3 паркан; літ. №6 хвіртка; частина літ. І замощення;
ОСОБА_1 , такі приміщення в житловому будинку (визначено жовтим кольором): прим. №6 - 10,07 м2; прим. №7 7,90м2; прим №8 -15,00 м2; прим. №9 -9,11 м2; прим. №10 9,11 м2 (разом (з урахуванням площі улаштування перегородок) 51,25 м2; такі будівлі та споруди: частина літ. А житловий будинок; частина літ. а службова прибудова; літ. Е душ; літ. Ж вбиральня; літ. № 4 водопровід; літ. №4-1 водомір; літ. №5 паркан; літ. №7 зливна яма; частина літ. І замощення.
Розділено земельну ділянку АДРЕСА_1 кадастровий номер 2321586100:07:0001:004 площею 0,1166 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по частині згідно з варіантом 1 відповідно до висновку експерта Майстренка Івана Олександровича № 0057 за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 314/2921/16-ц, виділивши:
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , земельну ділянку площею 583,0м2 (S-1 на плані визначена зеленим кольором);
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , земельну ділянку площею 583,0 м2 (S-2 на плані визначена жовтим кольором);
відстань між точками, вказаними на схемі, складає: від точки 1 до точки 2 10,27м; від точки 2 до точки 3 6,48 м; від точки 3 до точки 4 9,66 м; від точки 4 до точки 5 11,55 м; від точки 5 до точки 6 10,08 м; від точки 6 до точки 7 4,71 м; від точки 7 до точки 8 19,30 м; від точки 8 до точки 9 -17,20 м; від точки 9 до точки 10 30,44 м; від точки 10 до точки 11 11,45 м; від точки 11 до точки 12 6,05 м; від точки 12 до точки 13 -5,03 м; від точки 13 до точки 14 - 2,30 м; від точки 14 до точки 15 - 5,00 м; від точки 15 до точки 16 1,00 м; від точки 16 до точки 17 -2,20 м; від точки 17 до точки 18 -21,00 м; від точки 18 до точки 19 8,60 м; від точки 19 до точки 7 8,70 м.
Розділено земельну ділянку АДРЕСА_3 кадастровий номер 2321510100:13002:0015, площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по 1/2 частин згідно з варіантом 1 відповідно до висновку експерта Майстренко Івана Олександровича за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 143/144-17 від 28.03.2018 по цивільній справі №314/2921/16-ц, виділивши:
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , земельну ділянку, площею 500,0м2 (S-2 на плані визначена в жовтий колір);
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , земельну ділянку, площею 500,0 м2 (S-2 на плані визначена в зелений колір);
відстань між точками, вказаними на схемі, складає: від точки 1 до точки 2 10,96м; від точки 2 до точки 3 13,33 м; від точки 3 до точки 4 37,45 м; від точки 4 до точки 5 12,67 м; від точки 5 до точки 6 12,86 м; від точки 6 до точки 1 44,87 м.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: 24000,00 грн на залучення спеціаліста; 10000,00 грн за проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; 5942,40 грн за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; 275,60 грн судового збору (т.3 а.с.29-41).
Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року по справі №314/2921/16-ц рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.01.2024 у цій справі змінено, доповнено наступним чином. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 17040 гривень 75 копійок. В іншій частині рішення суду залишено без змін (т.4 а.с.5).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у справі № 314/2921/16-ц про розподіл в натурі житлового будинку господарських будівель та споруд на території домоволодіння (садиби) АДРЕСА_1 , суд розподілив житловий будинок господарські будівлі та споруди на території домоволодіння АДРЕСА_1 згідно з варіант № 1 експерта Майстренка І.О. № 0057 за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, відповідно до якої сарай літ -Д значиться як самочинно побудована будівля, та не був врахований при розподілі житлового будинку будівлі та спруд. Висновок про самочинний сарай літ.Д, експерт зробив згідно з технічним паспортом ПП «Вільнянське БТІ» від 08.07.2014. Завірена копія вказаного технічного паспорта наявна в матеріалах даної судової справи як додаток №7 до висновку експерта (т. 2 а.с. 148).
Звертаючись із заявою до суду про перегляд постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сердюк Романа Вікторовича як на істотну обставину, що не була встановлена судом та не могла бути йому відома, послався на ту обставину, що суд мав врахувати належність сараю літ. Д до майна подружжя, як це встановлено іншими судами, які відбулися раніше.
Отже, неналежність сараю літ. Д до самочинного майна та дефектність висновку експерта, який не врахував сарай літ. Д. вказує на штучне заниження вартості всього майна, визначеної без сараю літ. Д та заниження виплаченої апеляційним судом компенсації за неподільне майно.
На час ухвалення у даній справі рішення суду першої інстанції від 11 січня 2024 року відомості про реєстрацію права власності на сарай літ. Д не були внесені у державний реєстр речових прав.
Відповідно, відомості про неналежність сараю літ. Д до самовільно збудованого майна, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Вказане має істотне значення для розгляду даної справи.
Проаналізувавши зміст постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року по цивільній справі № 314/2921/16-ц та наведені заявником підстави для її перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами, апеляційний суд дійшов висновку про те, що обставини, які вказані представником ОСОБА_1 - адвокатом Сердюк Р. В., не є нововиявленими, у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки вони існували на час розгляду справи Вільнянським районним судом.
Судові рішення у справі №314/4403/14-ц від 08.07.2015 та від 10.11.2016 набрали законної сили 10.11.2016, були відомі ОСОБА_1 та оскаржувались ним. Саме цими рішеннями, як вважає ОСОБА_1 , за ним було визнано право власності на частину сараю літ Д за адресою: АДРЕСА_1 .
У Висновку експерта № 0057 від 02 березня 2023 року, який покладено в основу судового постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року про поділ в натурі житлового будинку господарських будівель та споруд, земельних ділянок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зазначено, що сарай - літ. Д є самочинно побудованою спорудою, тому експерт не включив його у поділ майна. Розподілив житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами домоволодіння ( садиби) АДРЕСА_1 та земельної ділянки за варіантом 1 відповідно до висновку експерта Майстренка І.О. за результатами проведення додаткової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 0057 від 02 березня 2023 року.
Колегія суддів приймає до уваги, що під час розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сердюк Р.В. брав участь у справі № 314/2921/16-ц та мав можливість надати заперечення та спростувати обставини, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги про поділ майна в натурі, подати відзив на позовну заяву, в тому й числі ставити питання про включення сараю - літ Д в спільну часткову власність подружжя та в розподіл майна, проте цим не скористався та погодився з таким розподілом майна.
Подаючи апеляційну скаргу на рішення Вільнянського районного суду від 11 січня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сердюк Р.В. просив скасувати судове рішення. Поділити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку експерта № 143/144-17 від 28 березня 2018 року, по варіанту № 1 (сторінка висновку експерта № 19). Визнати за відповідачем ОСОБА_1 пропозицію для співвласника № 1, призначену в додатку № 1 зеленим кольором, в тому й числі у житловому будинку приміщення: № 1-10.07 кв. м.. № 2-16.60 кв. м., № 3 -6,00 кв. м.; № 4-5,00 кв. м. № 5-12,90 кв. м., загальною площею 51,25 кв. м., іншу частину з цього варіанту визнати за позивачем ОСОБА_2 . Земельну ділянку під вказаним будинком, разом з розташованими на ній господарськими будівлями та спорудами, залишити в спільному сумісному користуванні співвласників будинку. В задоволенні решти позовних вимог, відмовити ( т.3 а.с. 223).
Тобто, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що заявник не ставив питання про незаконність рішення суду в частині не включення сараю літ-Д в розподіл майна подружжя, хоча у висновку експерта № 143/144-17 від 28 березня 2018 року на який ОСОБА_1 посилається також зазначено, що сарай літ. -Д є самочинно побудована споруда.
Технічний паспорт ПП «Вільнянське БТІ» від 08.07.2014 на підставі якого експерт зробив висновок про самочинний сарай літ. Д. наявний в матеріалах даної судової справи як додаток №7 до висновку експерта.
Твердження заявника, що відомості про реєстрацію права власності на сарай літ. Д були відсутні у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а були внесені за його заявою лише 17.04.2025 року, тому не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику є безпідставними та не заслуговують на увагу.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до пунктів 1, 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
ОСОБА_1 зазначає, що підставою реєстрації право власності на частину спірного будинку, в тому й числі реєстрації права власності на 1\2 частину сараю літ. Д було рішення суду у справі № 314/4403/13-ц від 08 липня 2015 року та від 10 листопада 2016 року, про яке йому було відомо, оскільки він приймав участь у даній справі як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , в тому й числі на сарай літ. Д., яка була здійснена державним реєстратором за заявою заявника 17 квітня 2025 року, тобто після ухвалення постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року, яка є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, не свідчить про те, що дана обставина є нововиявленою.
Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це підтвердження державою фактів набуття права власності, яке було набуте заявником на сарай літ. Д на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.07.2015 по цивільній справі №314/4403/14-ц, тобто задовго до державної реєстрації права власності, та розгляду справи № 314/2921/16-ц.
Проаналізувавши зміст поданої заяви про перегляд постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими і не можуть бути підставою для скасування судового рішення у порядку його перегляду за нововиявленими обставинами.
Зазначені заявником обставини не є нововиявленими і не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, на які посилається ОСОБА_1 та його представник не є нововиявленими, а суть заяви зводиться до спроби схилити суд до переоцінки доказів, які існували на час розгляду справи та незгоди з рішенням суду, тому правові підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.
Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоч і їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Оскільки заявник не навів і не довів існування обставин, за якими можуть бути переглянуте судове рішення за нововиявленими обставинами, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року необхідно відмовити, залишивши зазначену постанову в силі.
Керуючись ст.ст. 389, 423, 429 ЦПК України, судова колегія,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності - відмовити.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2024 року в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі, що є у спільній частковій власності - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.
Повний текст ухвали складено 01 травня 2026 року.
Головуючий
Судді: