Справа № 595/249/26
Провадження № 2-а/595/37/2026
30.04.2026
м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі
головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №196 від 21.01.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 17000 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.01.2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено відносно ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення, згідно якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, за порушення вимог пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» та накладено на нього штраф в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Сторона позивача вважає дану постанову незаконною і необґрунтованою, оскільки вона винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Зазначає, що жодних правил військового обліку позивач не порушував, має право на відстрочку на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки на його утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років. Згідно постанови ВЛК від 15.01.2026 року ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Позивач зазначає, що відповідачем було порушено процедуру складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: будь-який протокол у його присутності не складався, пояснень у протоколі він не робив і у подальшому протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП не отримував. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виносилась без належного його повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, без можливості надати особисті пояснення з приводу складеного протоколу за ч.3 ст.210 КУпАП. 21.01.2026 року ОСОБА_1 не був присутній у ІНФОРМАЦІЯ_2 під час розгляду справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. Про спірну постанову позивач дізнався після ознайомлення із постановою Бучацького відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження №80289701 від 18.02.2026 року. З оскаржуваної постанови вбачається, що під час звірки персональних даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також було встановлено, що ОСОБА_1 який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим Законом до 05.06.2025 року по теперішній час не пройшов військово-лікарську комісію з метою визнання придатності до військової служби. Зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про висновок ВЛК на підставі якого ОСОБА_1 до 12 травня 2025 року був визнаний обмежено придатним. У разі порушення ОСОБА_1 п. 2 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», щодо не проходження ВЛК в строк до 05.06.2025 року, ТЦК та СП мало можливість виявити таке порушення вже 06.06.2025 року. Отже, виходячи з дати виявлення, граничний строк накладення стягнення сплинув 06 вересня 2025 року, тоді як оскаржувана постанова винесена 21.01.2026, тобто після закінчення строків притягнення до відповідальності.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 дізнався про спірну постанову, після ознайомлення із постановою про відкриття виконавчого провадження №80289701 винесеною Бучацьким відділом ДВС у Чортківському районі Тернопільської області 18.02.2026 року, перейшовши на сайті Міністерства юстиції України, за допомогою ідентифікатора доступу, до виконавчого провадження та документів на підставі яких воно відкрито. Станом на день подання позовної заяви копію оскаржуваної постановити позивач не отримував ні особисто, ні засобами поштового зв'язку. Також, у спірній постанові, яка була пред'явлена до виконання Бучацькому відділу ДВС відсутня відмітка про отримання її копії позивачем. Враховуючи наведене, позивач вважає що вказані обставини є поважними для того щоб поновити строк для подання позовної заяви. На підставі наведеного просить поновити строк для подання позовної заяви.
09 березня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного. Зазначає, що відповідно до пункту 20.3 вказаного Положення № 402 (в редакції, чинній на момент проходження медичного огляду позивачем 21.02.2024), при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту: б) "Непридатний": до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби"). Загальновідомим є факт встановлення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. З викладеного вбачається, що військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби у мирний час та обмежено придатними у воєнний час, зобов'язані самостійно звернутися до відповідних ТЦК та СП за місцем їх перебування на військовому обліку для повторного проходження медичного огляду та зобов'язані були до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Встановлено, що позивач (станом на момент вчинення адміністративного правопорушення) є військовозобов'язаним, 40-ка років, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив медичний огляд 16.11.2021, за результатами якого винесено постанову ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час та обмежену придатність до військової служби у воєнний час, не мав статусу особи з інвалідністю. Відповідно до вказаних норм законодавства, позивачем вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: не пройдено повторний медичний огляд військовозобов'язаним, що був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час та не виконано обов'язок проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025. Направлення позивача 15.01.2026 для проходження медичного огляду до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , завершення медичного огляду 15.01.2026, за результатом якого позивача було визнано придатним до військової служби, не має стосунку до вчинення адміністративного правопорушення 05.06.2025, оскільки відбулося пізніше, ніж вчинення правопорушення. Проходження ВЛК 15.01.2026 не змінює факту наявності обов'язку проходження повторного медичного огляду військовозобов'язаними, визнаними обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 05.06.2025. Позивач був зобов'язаний до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Термін притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення - один рік з дня вчинення, тобто до 05.06.2026. Таким чином, відповідач упевнений в дотриманні строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Всупереч твердженням позивача про те, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, повідомляємо, що у справі про адміністративне правопорушення наявний протокол № 27 від 14.01.2026, де зазначено суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, посилання на норми законодавства, вимоги яких не виконані позивачем, містяться особисті підписи позивача в тому, що йому роз'яснено суть правопорушення, повідомлені його права надавати пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, а також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 на 15.30 на 21.01.2026. Також, позивач особистим підписом засвідчив отримання копії вказаного протоколу. Виходячи з викладеного та обставин справи, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням норм закону та не підлягає скасуванню. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
07 квітня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких він зазначає, що відповідачем на підставу своїх заперечень до відзиву було долучено роздруківку таблички з назвою “ ОСОБА_1 . Результати проходження ВЛК». Позивач вважає дану роздруківку недостовірним доказом, тобто таким на підставі якого не можна встановити дійсні обставини справи. Дана табличка не містить інформації про накладення цифрового підпису. Окрім того відповідачем по справі не долучено до матеріалів справи копію постанови ВЛК на підставі якої позивач був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Позивач заперечує факт наявності такої постанови ВЛК яка зобов'язувала його пройти огляд до 05.06.2025 року. Посилається на те, що починаючи з 06 червня 2025 року почав свій перебіг трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, який передбачений частиною дев'ятою статті 38 КУпАП, і цей строк закінчився 06 вересня 2025 року. Адміністративне стягнення на позивача було накладено 21.01.2026 року, тобто, поза межами строку, передбаченого частиною дев'ятою статті 38 КУпАП.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу без участі позивача та його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про дату та час судового засідання, згідно поданого відзиву просить справу розглядати без участі представника відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 21 січня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 на ОСОБА_1 винесено постанову № 196 від 21.01.2026 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Встановлено, що 14 січня 2026 року об 16 год 30 хв ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель с. Стінка Чортківського району, був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою АДРЕСА_1 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, під час звірки даних було встановлено, що ОСОБА_1 , який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим законом до 05 червня 2025 року по теперішній час, не пройшов військово-лікарську комісію з метою визнання придатності до військової служби. ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який був визнаний обмежено придатний до військової служби до набрання чинності цим Законом до 05 червня 2025 року по теперішній час не пройшов військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до військової служби. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд встановив, що постанова в справі про адміністративне правопорушення прийнята на підставі протоколу № 27 про адміністративне правопорушення від 14 січня 2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 30 хв. 21.01.2026, про що свідчить його підпис.
За даними інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 про результати проходження ВЛК, ОСОБА_1 рішенням ВЛК від 05.06.2014 визнаний до військової служби непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Зазначено нормативно-правовий акт на підставі якого винесено постанову - наказ МО України Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, № 402 від 14.08.2008, зареєстрований в МЮУ 17.11.2008 за №1109/15800; рішенням ВЛК від 15.01.2026 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби, нормативно-правовий акт на підставі якого винесено постанову - наказ МО України Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, № 402 від 14.08.2008, зареєстрований в МЮУ 17.11.2008 за №1109/15800.
Відповідно до даних облікової картки ОСОБА_1 вказано відомості про медичний огляд, де зазначено, що 06 червня 2014 року комісією №19146 за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено діагноз за гр. «б» статті 39 розкладу хвороб.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, та діє по теперішній час.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За умовами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженої наказом Міноборони від 14 серпня 2008 року № 402 під час воєнного стану військовозобов'язані мають проходити Військово-лікарську комісію (ВЛК) раз на рік. Цей обов'язок стосується як військовослужбовців, так і військовозобов'язаних громадян, чий статус не змінився. Висновок ВЛК дійсний протягом 12 місяців, після чого потрібно пройти повторний медичний огляд, якщо стан здоров'я не погіршився суттєво раніше. Судом встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи обмежено придатним до військової служби, повторно не пройшов медичний огляд у строк до 05.06.2025.
Із доданої на виконання ухвали суду інформації облікової картки до військового квитка ОСОБА_1 номер НОМЕР_1 , вбачається що за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено діагноз за ст.39 «б» розкладу хвороб.
Як вбачається із редакції наказу МО України Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, № 402 від 14.08.2008, чинної на момент медичного огляду ОСОБА_1 , за даними розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби за статтею 39 "б" ступінь придатності військовозобов'язаних визначався як «непридатний до військової служби у мирний час та обмежено придатні у воєнний час».
За даними витягу про результати проходження ВЛК ОСОБА_1 , зазначена реєстраційна дата рішення ВЛК 05.06.2014, до військової служби ОСОБА_1 визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно із Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 (далі за текстом Закон №4235-ІХ) були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон України №4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025.
Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025 р.) дозволяє дійти таких висновків.
По-перше, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов'язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
По-друге, законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов'язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2025 року № 519 внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».
Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що обов'язок з проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби покладається на громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності вказаним вище Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю).
Вказані громадяни зобов'язані з 04 травня 2024 року до 05 червня 2025 року самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період з 04 травня 2024 року до 05 червня 2025 року і пройшов медичний огляд до 05 червня 2025 року, суду не надано.
Натомість, позивач посилається на те, що 15.01.2026 постановою ВЛК його визнано придатним до військової служби, що підтверджується інформацією наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати проходження ВЛК ОСОБА_1 .
Суд враховує те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за порушення вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №3621-IХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», вчинене в особливий період, а не з інших підстав.
Водночас, Законом № 3621-IX чітко визначено граничну дату, до якої суб'єкти закону зобов'язані були самостійно пройти повторний медичний огляд - до 05.06.2025, включно.
З наведеного випливає, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом № 3621-IX (окрім осіб з інвалідністю), які до 05.06.2025, включно, самостійно не пройшли повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, 06.06.2025 вчинили адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210 КУпАП. Приписи частини 3 ст.210 КУпАП передбачають адміністративне правопорушення у формі порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, та адміністративне стягнення за таке правопорушення - накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, у період з 04 травня 2024 року до 05 червня 2025 року у позивача, якого було визнано непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, був обов'язок повторно самостійно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Проходження позивачем 15.01.2026 військово-лікарської комісії не спростовує вчинене правопорушення.
Відтак, позивач не надав належних та допустимих доказів щодо поважності причини непроходження медичного огляду в період з 04 травня 2024 року до 05 червня 2025 року, що є свідченням наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відносно покликання позивача на те, що відповідач при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в порушення ст. 38 КУпАП, притягнув його до адміністративної відповідальності після закінчення строків притягнення до відповідальності, зокрема стягнення накладено більше трьох місяців з дня його виявлення, то суд вважає такі безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, визначено строки накладення адміністративного стягнення та встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Згідно з приписами ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. День вчинення правопорушення це день, коли відповідне правопорушення було вчинено особою. В обставинах даної справи таким днем є 06.06.2025, що наступним слідує за граничним днем 05.06.2025, чітко визначеним Законом № 3621-IX, до якого, включно, суб'єкти закону зобов'язані були самостійно пройти повторний медичний огляд. Відповідно від 06.06.2025 відраховується один рік, протягом якого територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мали право накласти штрафи на суб'єктів закону за не проходження повторного медичного огляду, але тільки у тому разі, якщо не пройшло три місяці з дня виявлення правопорушення.
День виявлення правопорушення це день, коли посадова особа чи орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, дізналися чи за всіма об'єктивними ознаками повинні були дізнатися про те, що особа вчинила адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинене позивачем, було виявлено 14 січня 2026 року (дата, коли позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 ), а адміністративне стягнення накладено 21 січня 2026 року, тобто в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Беручи до уваги наведене, з урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначених норм законодавства, суд вважає що постанова т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 № 196 від 21 січня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно за ч. 3 ст. 210 КУпАП є правомірною та не підлягає скасуванню.
Крім того, представник позивача просить поновити строк на оскарження постанови, обґрунтовуючи тим, що строк на оскарження постанови пропущений із поважних причин, оскільки ОСОБА_1 дізнався про спірну постанову, після ознайомлення із постановою про відкриття виконавчого провадження №80289701 винесеною Бучацьким відділом ДВС у Чортківському районі Тернопільської області 18.02.2026 року, перейшовши на сайті Міністерства юстиції України, за допомогою ідентифікатора доступу, до виконавчого провадження та документів на підставі яких воно відкрито. Станом на день подання позовної заяви копію оскаржуваної постановити позивач не отримував ні особисто, ні засобами поштового зв'язку. Також, у спірній постанові, яка була пред'явлена до виконання Бучацькому відділу ДВС відсутня відмітка про отримання її копії позивачем. Суд, бере до уваги пояснення представника позивача, враховує те, що процесуальний строк пропущений із поважних причин, тому вважає, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,210,211,241-246 КАС України, ст.ст.210,280,283,284 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-
Поновити строк на оскарження постанови №196 від 21 січня 2026 року, прийнятої т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_5 , якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Суддя: Р. О. Содомора