Справа № 595/399/26
Провадження № 2-а/595/57/2026
29.04.2026
м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі
головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалівський Б.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №1395 від 21.03.2026, про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21 березня 2026 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову про адміністративне правопорушення №1395, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач зазначив те, що позивач нібито не з'явився 02 березня 2026 року о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 6676431. У постанові також вказано, що така повістка нібито була направлена позивачу засобами поштового зв'язку через АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 0505564525655. Однак вказані висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що позивач жодної повістки не отримував, про виклик до ТЦК та СП належним чином повідомлений не був, а тому об'єктивно не мав реальної можливості з'явитися у дату та час, які зазначені у постанові. Сам по собі формальний запис у постанові про неявку за повісткою не доводить факту належного оповіщення особи, якщо така повістка фактично не була вручена адресату. Із наданого трекінгу поштового відправлення № 0505564525655 вбачається, що поштове відправлення було створене онлайн та прийняте оператором поштового зв'язку 25.02.2026, однак до відділення поштового зв'язку в с. Трибухівці воно прибуло лише 04.03.2026. У цей же день у відстеженні зазначено причину повернення: «одержувач відсутній за вказаною адресою», а 05.03.2026 відправлення вже було вручено відправнику. Отже, станом на 02.03.2026, тобто на дату, коли позивач нібито мав прибути до ТЦК та СП, відповідне поштове відправлення навіть не перебувало у відділенні поштового зв'язку за місцем проживання позивача, а тому не могло бути ним отримане. Крім того, зазначає, що позивач не ухилявся від виконання обов'язків військового обліку та не мав наміру ігнорувати виклик. Навпаки, щойно йому стало відомо про наявність претензій з боку ТЦК та СП та про перебування у розшуку, він самостійно прибув до ТЦК та СП для з'ясування підстав такого розшуку та надання пояснень. У протоколі про адміністративне правопорушення позивач власноруч зазначив, що повістку не отримував. Така поведінка є несумісною з твердженням відповідача про нібито свідоме ігнорування виклику. Вважає, що оскаржувана постанова ґрунтується не на належних і допустимих доказах, а на формальному припущенні про нібито належне повідомлення позивача. Фактичні ж обставини справи свідчать про протилежне: повістка не була вручена позивачу, не була доставлена до відділення поштового зв'язку до дати явки, визначена у ній дата прибуття не відповідала вимозі завчасного виклику, а належне підтвердження оповіщення станом на 02.03.2026 було відсутнє. За таких обставин у діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
31 березня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позову, виходячи з наступного. Позивачу була направлена належним чином оформлена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де позивач перебуває на військовому обліку. Однак, поштове відправлення було повернуто відповідальним працівником АТ «Укрпошта» з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається належним оповіщенням військовозобов'язаного, згідно закону.Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, позивач допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що і було винесено оскаржувану постанову. На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача 06 квітня 2026 року подав до суду відповідь на відзив, яку суд приймає в якості письмових пояснень у справі, поданих стороною позивача в порядку ст. 44 КАС України (в даній категорії справ, відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив), згідно яких позивач не погоджується із доводами, викладеними у відзиві, вважає їх необґрунтованими, такими, що не спростовують обставин, наведених у позовній заяві. Ключова обставина цієї справи, на якій ґрунтуються позовні вимоги, полягає у відсутності належного повідомлення позивача про виклик до ТЦК та СП на 02.03.2026 року. Саме ця обставина відповідачем у відзиві не спростована. Зазначає, що посилання відповідача на те, що повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» саме по собі є належним оповіщенням, є юридично неспроможним у контексті конкретних фактичних обставин справи. Така відмітка могла б мати значення лише за умови, якщо до визначеної дати явки було дотримано усю передбачену законом процедуру надсилання, доставки, інформування адресата та надання йому реальної можливості отримати відповідне поштове відправлення. Однак у цій справі цього не відбулося, оскільки на дату явки 02.03.2026 року лист ще не був доставлений до відділення поштового зв'язку за місцем проживання позивача. Отже, доводи відзиву не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, та не підтверджують правомірності оскаржуваної постанови. Відзив побудований на загальних нормах законодавства та формальному посиланні на відмітку поштового оператора, однак не усуває головної суперечності: на момент, коли позивач нібито мав з'явитися до ТЦК та СП, поштове відправлення ще не було доставлене до місця вручення. За таких обставин відсутні належні правові підстави вважати позивача належним чином повідомленим та, відповідно, відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, згідно поданого відзиву просить справу розглядати без їх участі.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до постанови №1395 від 21.03.2026 винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на ОСОБА_1 на нього накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за те, що 18 березня 2026 року о 10 год 20 хв ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час звіряння військово-облікових даних «Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» було встановлено, що ОСОБА_1 було сформовано повістку №6676431 для уточнення персональних даних з датою прибуття на 02.03.2026 о 09.00 год, згідно з розпорядженням №1727/499 від 21.02.2026. На визначену дату ОСОБА_1 не з'явився, внаслідок чого з 13.03.2026 обліковується, як порушник військового обліку, є інвалідом 3 групи захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, довічно. Не користується правом на відстрочку. Згідно розпорядження №28 від 21.02.2026 вих. №1727/499, з метою проведення звірки військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії зобов'язано Трибухівського сільського голову здійснити оповіщення, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , котрий проживає за адресою АДРЕСА_2 та перебуває на військовому обліку в Трибухівській сільській раді про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити його прибуття на 09 год 00 хв 02 березня 2026 року, згідно повістки №6676431. З конверта, який 25.02.2026 був надісланий поштовим відправленням з повідомленням про вручення через АТ «Укрпошта» (реєстраційний №0505564525655) на задеклароване місце проживання ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , повернувся адресату 04.03.2026із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на наведене, ОСОБА_1 не з'явившись за повісткою №6676432 з датою прибуття на 02.03.2026 о 09.00 год для уточнення даних, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Дану постанову винесено на підставі протоколу №112 про адміністративне правопорушення від 18.03.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-3 КУпАП за фактом того, що ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним не з'явився на виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» вказане порушення скоєне в особливий період, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться 21.03.2026. У поясненнях і зауваженнях щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зазначив, що «повістку не отримав».
Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ № 436685.
В силу ч.3 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).
У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки (п.29).
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п.30).
Згідно з п.34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
У п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила № 270) рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У пункті 101 Правил 270 передбачено, що у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Відповідно до пункту 102 Правил № 270, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку оповіщення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК (докази надсилання повідомлення, отримання, неотримання, повістки, причини неотримання, тощо), зокрема, дотримання пункту 41 Порядку, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з однією з таких відміток: про отримання особою відправлення; про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Так, з наданих відповідачем на виконання ухвали про витребування доказів документів вбачається, що на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та відповідно пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», голові Трибухівської сільської ради направлено Розпорядження т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 №28 від 21 лютого 2026 року, яке ним отримано 23.02.2026, щодо здійснення оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в Трибухівській сільській раді про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 та забезпечити їх прибуття за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 02.03.2026 о 09:00 годин, а також сформовано йому повістку № 6676431.
ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направлена повістка №6676431 з датою прибуття на 02.03.2026 о 09 год 00 хв, для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання.
Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Із постанови № 1395 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.03.2026 слідує, що ОСОБА_1 мав з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 02 березня 2026 року.
Разом з тим, із копії конверта вбачається, що повістка ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направлена 25.02.2026, та згідно довідки про причини повернення/досилання поштового відправлення, вбачається, що датою проставлення відмітки про те, що адресат відсутній за вказаною адресою є 04.03.2026.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 02 березня 2026 року, оскільки днем його оповіщення про виклик, згідно пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, є 04 березня 2026 року.
Таким чином, вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
В ході розгляду даної адміністративної справи представником відповідача належним чином не спростовано доводи позивача щодо неправомірності притягнення його до відповідальності та відсутності доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, уповноваженою особою при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми законодавства, не з'ясовано усіх обставин справи, а тому позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Інші доводи позову в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та підставою скасування оскаржуваної постанови не являються.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом, як належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив дане адміністративне правопорушення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Крім того, позивачем сплачений судовий збір в сумі 532,48 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ХЕ2Х-Т716-МКХЕ-3Х1В від 27.03.2026.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача в користь позивача сплачений судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,132,139,210,211,241-246 КАС України, ст.ст.210-1,280,283,284 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №1395 від 21 березня 2026 року, прийняту тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 48 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Суддя: Р. О. Содомора