ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.05.2026Справа № 910/12047/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження
звіт Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про виконання рішення
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна»
до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон»
про стягнення 525 143,84 доларів США та 1 288 642,04 грн,
Представники сторін: без повідомлення (виклику)
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/12047/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 525 143,84 доларів США та 1 288 642,04 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, постановою Верховного Суду від 29.09.2022 та постановою Верховного Суду від 21.06.2023 (в частині стягнення витрат на правничу допомогу), позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (вул. Гарматна, 2, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код 31576194) борг у розмірі 525 000 доларів США, проценти на вимогу у розмірі 143,84 долари США, 3% річних у розмірі 1 265 788,67 грн, судовий збір у розмірі 233 564,54 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49 926,72 грн. В іншій частині позову відмовлено.
28.06.2023 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
20.08.2025 до суду від позивача надійшла заява про зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/12047/21. Обґрунтовуючи вказану заяву позивач стверджує про те, що рішення у даній справі, яке набрало законної сили, боржником не виконано в повному обсязі.
25.08.2025 до суду від відповідача (боржника) надійшли заперечення на заяву про зобов'язання подати звіт.
26.08.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» про зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду у справі № 910/12047/21 задоволено, зобов'язано керівника Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» у тридцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022.
26.09.2025 до суду від Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» надійшов звіт про виконання рішення суду у справі № 910/12047/21, у якому боржник зазначає, що він був позбавлений можливості виконати рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у даній справі в добровільному порядку через поширення на позивача дії мораторію на виконання грошових зобов'язань на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації», проте відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 76159334 на виконання рішення суду у даній справі за рахунок стягнутих з Банку коштів перераховано стягувачу 1 549 979,93 грн та 517 628,22 доларів США. Водночас, за останньою відомою боржнику інформацією, на рахунку ВПВР по вказаному виконавчому провадженню знаходяться кошти у розмірі 310 010,31 грн для закупівлі валюти та перерахування її стягувачу, однак, інформація щодо термінів перерахування виконавцем залишку боргу стягувачу Акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» не відома.
Також 26.09.2025 до суду від стягувача надійшли заперечення щодо звіту про виконання рішення, у яких останній вважає доводи боржника, наведені ним у звіті про виконання рішення, необґрунтованими та зазначає, що боржником в порушення приписів п.6 ч. 2 ст. 345-3 ГПК України не зазначено орієнтовних строків виконання рішення у справі № 910/12047/21. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» просить відмовити у прийнятті звіту Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про виконання рішення у справі № 910/12047/21, застосувати до останнього процесуальні заходи у вигляді штрафу та встановити новий строк для подачі звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022.
02.10.2025 до суду від Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» надійшли пояснення щодо заперечень до звіту про виконання рішення суду у справі № 910/12047/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 прийнято звіт Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про виконання рішення у справі № 910/12047/21, встановлено Акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - тридцять днів з дня отримання вказаної ухвали.
18.11.2025 до суду від Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» надійшов звіт про виконання рішення суду у справі № 910/12047/21, у якому боржник зазначає, що після подання ним першого звіту про виконання рішення, представник Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» неодноразово звертався до державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження із примусового виконання судового рішення у справі № 910/12047/21, повідомляв виконавця про необхідність надання представнику банку документів щодо купівлі валюти для погашення залишку боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» та, відповідно, документів про перерахування цих коштів для подальшого їх надання до суду на підтвердження раніше поданих пояснень. Боржник зазначив, що під час крайнього візиту його представника до виконавця (18.11.2025), державним виконавцем повідомлено, що наразі в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи щодо перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна», так як вони ще не повернулись з банку, котрий повинен провести перерахування коштів. Відтак, станом на день подання даного звіту боржник не має можливості повідомити суд про виконання рішення в повному обсязі, через відсутність у нього відповідної інформації. Разом з тим, на підтвердження раніше повідомлених фактів щодо здійснення 19.09.2025 державним виконавцем розподілу коштів в межах зведеного виконавчого провадження № 56010919, зокрема, розподілу коштів 310 010,31 грн для купівлі валюти у розмірі 7515,62 доларів США для погашення залишку заборгованості у виконавчому провадженні № 76159334, представником банку надано суду копію Розрахунку державного виконавця розподілу стягнутих з боржника (Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк») сум для задоволення вимог стягувачів, зокрема, за графою 34 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна». Водночас, боржник вказав, що йому невідомі орієнтовні строки, за яких державним виконавцем будуть надані документи та інформацію щодо перерахування коштів на користь стягувача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 прийнято звіт Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про виконання рішення у справі № 910/12047/21, встановлено Акціонерному товариству «Комерційний банк «Приватбанк» новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - три місяці з дня отримання вказаної ухвали.
20.02.2026 до суду від Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» надійшов звіт про виконання рішення у справі № 910/12047/21, у якому боржник зазначив, що ним вживались заходи з метою отримання інформації від державного виконавця ВПВР щодо причин відсутності постанови про закінчення виконавчого провадження та про вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання рішення суду, зокрема, 02.01.2026 було надіслано адвокатський запит до виконавчої служби. На вказаний адвокатський запит 07.01.2026 ВПВР було надано відповідь, якою повідомлено, що станом на день надання відповіді залишок боргу за відповідним виконавчим провадженням із виконання рішення суду у справі № 910/12047/21 становив 7515,62 долари США та подальший хід виконання виконавчого провадження буде організовано у відповідності до вимог чинного законодавства.
Так, у своєму звіті боржник вказав, що його представник з метою отримання документів про перерахування коштів стягувачу, в подальшому щовівторка просив державного виконавця ВПВР надати документи щодо купівлі валюти за рахунок розподілених 19.09.2025 коштів та про перерахування залишку боргу на рахунок стягувача для подальшого їх надання до суду, проте державний виконавець повідомляв, що вони все ще перебувають на опрацюванні в Укрексімбанку для проведення виплати їх на користь стягувача і зможе надати їх лише після передачі йому від Укрексімбанку.
З урахуванням наведеного боржник вказав, що йому невідомі орієнтовні строки за яких державним виконавцем будуть надані документи та інформація щодо перерахування коштів на користь стягувача, просив прийняти звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/12047/21, про що постановити відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2026 відмовлено у прийнятті звіту Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» від 20.02.2026 про виконання рішення суду у справі № 910/12047/21. Встановлено боржнику новий строк 30 днів з дня отримання даної ухвали для подання звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/12047/21.
Відмовляючи у прийнятті звіту про виконання рішення, суд виходив із того, що доказів перерахування залишку боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/12047/21 на рахунок стягувача та закінчення виконавчого провадження із примусового виконання рішення у даній справі не надано; звіт боржника не містив строків виконання рішення в частині, що залишається невиконаною, а також боржником не зазначено запланованих заходів, спрямованих на повне виконання рішення.
10.04.2026 до суду від Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» надійшов звіт про виконання рішення у справі № 910/12047/21, у якому останній повідомив, що на депозитному рахунку ВПВР перебувають стягнуті з Банку кошти у розмірі, достатньому для виконання рішення суду у даній справі, а саме в частині залишку несплаченої на рахунок стягувача заборгованості у розмірі 7515,62 доларів США, що свідчить про те, що рішення суду виконане зі сторони Банку у повному обсязі та у останнього наразі відсутні будь-які зобов'язання з виконання рішення суду. При цьому, на підкріплення таких доводів боржник наводить висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.03.2026 у справі № 469/404/17, де Суд вказав, що для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є факт зарахування на рахунок органу державної виконавчої служби стягнутих із боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, а не зарахування їх на розрахунковий рахунок стягувача.
Розглянувши вказаний звіт про виконання судового рішення у справі № 910/12047/21, суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 №15729/07 пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу. Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення ЄСПЛ у справі "Сокур проти України" від 26.04.2005 та у справі "Крищук проти України" від 19.02.2009).
Невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Броньовський проти Польщі" зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Як зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, постановою Верховного Суду від 29.09.2022 та постановою Верховного Суду від 21.06.2023 (в частині стягнення витрат на правничу допомогу), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» задоволено частково. Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (вул. Гарматна, 2, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код 31576194) борг у розмірі 525 000 доларів США, проценти на вимогу у розмірі 143,84 долари США, 3% річних у розмірі 1 265 788,67 грн, судовий збір у розмірі 233 564,54 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49 926,72 грн.
28.06.2023 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.
Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що на підставі поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» заяви про відкриття виконавчого провадження від 26.09.2024 № 008/1/10, 30.09.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіним С.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76159334 із примусового виконання наказу № 910/12047/21, виданого 28.06.2023 Господарським судом міста Києва про стягнення з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» (вул. Гарматна, 2, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код 31576194) боргу у розмірі 525 000 доларів США, процентів на вимогу у розмірі 143,84 долари США, 3% річних у розмірі 1 265 788,67 грн, судового збору у розмірі 233 564,54 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 49 926,72 грн.
Водночас, вказане виконавче провадження № 76159334 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 56010919.
До звіту про виконання рішення у справі № 910/12047/21 від 26.09.2025 боржником були надані електронне розрахункове повідомлення № 4053 (#4089928701) від 31.10.2024 про списання з кореспондентського рахунку Банку грошових коштів у розмірі 1 705 379,77 грн з призначенням платежу: «Стяг.боргу 1 549 979,93 грн з АТКБ«ПРИВАТБАНК» на кор. ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» зг.нак.Госп.суд м. Києва № 910/12047/21 від 28.06.23, та в/з 154997,99 грн., на кор.держави пост. про стяг.в/з від 30.09.24ВП№76159334, вид.гол.держ.вик.ВПВРДДВСМЮУ Мурихін С.В., та витрат вик.пров. 401,85 грн., на кор.МЮУ пост. про стяг.з боржника витрат вик.пров.від 30.09.24 ВП№76159334, вид.гол.держ.вик.ВПВРДДВСМЮУ Мурихін С.В.». Як вказано боржником, 04.11.2024 з його рахунку ВПВР списано грошові кошти в сумі 1 705 379,77 грн.
Водночас, 06.11.2024 до НБУ надійшла платіжна інструкція № 05/20/2 від 05.11.2024 про списання з кореспондентського рахунку Банку грошових коштів у розмірі 23 912 393,08 грн з призначенням платежу: «Стягнення частини боргу в сумі 525 143,84 доларів США, … згідно наказу Господарського суду м. Києва № 910/12047/21 від 28.06.2023, та виконавчого збору в розмірі 52514,38 доларів США, на користь держави відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору від 30.09.2024 ВП № 76159334…». Як вказано боржником, 08.11.2024 з його рахунку ВПВР списано грошові кошти в сумі 23 912 393,08 грн.
Із наведеного вбачається, що з кореспондентських рахунків Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» було списано кошти у достатньому розмірі для погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» за наказом Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/12047/21.
Разом з тим, як вже було встановлено судом раніше, стягнуті з кореспондентських рахунків боржника кошти на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/12047/21 від 28.06.2023, не у повному обсязі були перераховані на користь стягувача, про вказував сам стягувач у своїй заяві від 20.08.2025 про зобов'язання подати звіт.
Як встановив суд, на рахунок стягувача у порядку примусового виконання наказу від 28.06.2023 № 910/12047/21 було перераховано кошти у розмірі 1 549 979,93 грн відповідно до платіжної інструкції від 05.11.2024 № 4281 та кошти у розмірі 517 628,22 доларів США відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті від 27.11.2024 № 1, залишок боргу за виконавчим провадженням складає 7515,62 доларів США. Про це було зазначено у наданому у відповідь на адвокатський запит представника Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» листі від 15.09.2025 № 132800/157300-33-25/20.1.
Стягувач, в свою чергу, не заперечив щодо залишку боргу за судовим рішенням у справі № 910/12047/21 саме у розмірі 7515,62 доларів США.
Разом з тим, боржник повідомляв про те, що 19.09.2025 державним виконавцем було здійснено розподіл коштів в межах зведеного виконавчого провадження № 56010919, зокрема, в сумі 310 010,31 грн для купівлі валюти у розмірі 7515,62 доларів США для погашення залишку заборгованості у виконавчому провадженні № 76159334, на підтверджено чого суду надавалася копія Розрахунку державного виконавця розподілу стягнутих з боржника (Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк») сум для задоволення вимог стягувачів, з якого вбачається, що наказ від 28.06.2023 № 910/12047/21 відноситься до п'ятої черги стягнень відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Листом від 09.04.2026 № 49794/46878-33-26/20.1, наданим у відповідь на адвокатський запит представника Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив, що на даний час відділом вживаються заходи щодо закупівлі іноземної валюти з метою подальшого перерахування боргу в сумі 7515,62 доларів США на рахунок стягувача.
Таким чином, суд встановив, що залишок боргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» за рішенням у справі № 910/12047/21, яке виконується у примусовому порядку в межах виконавчого провадження № 76159334, становить 7515,62 доларів США та державним виконавцем було списано з рахунку Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» суму вказаного боргу в гривневому еквіваленті.
Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначені особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті.
Так, за частиною 3 вказаної статті Закону, у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Абзацом першим пункту 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (надалі - Інструкція) визначено, що стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті.
Згідно з п. 2 розділу VII Інструкції операції з грошовими коштами на рахунках, визначених пунктом 1 цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок.
Як зазначено боржником, на депозитному рахунку ВПВР перебувають стягнуті з Банку кошти в розмірі, достатньому для погашення у повному обсязі заборгованості перед стягувачем, а тому у Банку відсутні будь-які зобов'язання з виконання рішення суду у справі № 910/12047/21 в частині залишку заборгованості у розмірі 7515,62 доларів США, погашення якої виконується в примусовому порядку державним виконавцем ВПВР у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відтак, із наведеного вбачається, що боржник вчинив всі залежні від нього дії з метою повного виконання рішення суду у справі № 910/12047/21. Водночас, законодавством не визначено конкретних строків, в межах яких виконавець має здійснити купівлю іноземної валюти за рахунок списаних з боржника коштів та перерахувати їх стягувачеві. Однак, суд зауважує, що стягувач не позбавлений права оскаржити у встановленому законом порядку відповідні рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо тривалого неперерахування стягнутих з боржника коштів на рахунок стягувача.
Судом враховано висновки Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 469/404/17, де зазначено, що факт зарахування на рахунок органу державної виконавчої служби стягнутих із боржника коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача, а не зарахування їх на розрахунковий рахунок стягувача, є належною підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи дані висновки Верховного Суду, з огляду на те, що стягувачем не було подано до суду жодних заперечень щодо прийняття звіту боржника та не спростовано повідомлених ним у поданих звітах обставин, суд дійшов висновку, що звіт Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/12047/21 належить прийняти без встановлення нового строку для його подання.
Положеннями статті 345-4 ГПК України визначено, що за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 345-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 233-235, 345-3, 345-4 Господарського процесуального кодексу України, суд
Прийняти звіт Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» від 09.04.2026 про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 у справі № 910/12047/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 04.05.2026 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Т. Ю. Трофименко