04 травня 2026 року м. Харків Справа № 905/1216/25
Східний апеляційний господарський суд у складі у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.,
без виклику сторін,
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (вх. №593 Д/2)
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.03.2026 (повний текст ухвали складено 17.03.2026) у справі № 905/1216/25 (суддя Зельман Ю.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м. Дніпро,
до відповідача Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС", смт Ясна Поляна, м. Краматорськ Донецької області,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електричні мережі", м. Краматорськ Донецької області,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська, м. Слов'янськ Донецької області,
про стягнення основної заборгованості в розмірі 2423947,16грн та 3% річних у розмірі 3586,11грн,
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного науково-виробничого підприємства "Союз-АС" (далі - ПНВП "Союз-АС") про стягнення основної заборгованості в розмірі 2423947,16грн та 3% річних у розмірі 3586,11грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №125 від 01.01.2019 щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.11.2025 відкрито провадження у справі 905/1216/25 та призначено підготовче засідання; залучено АТ "ДТЕК Донецькі електричні мережі" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.01.2026 залучено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а також відкладено підготовче засідання.
05.03.2026 до Господарського суду Донецької області від відповідача - ПНВП "Союз-АС" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з мобілізацією до лав Збройних Сил України єдиного власника і керівника цього підприємства - ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.03.2026 зупинено провадження у справі №905/1216/25 до припинення перебування керівника відповідача - ПрНВП "Союз-АС" - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань (або припинення у встановленому порядку режиму воєнного стану).
Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а саме проходження керівником відповідача (який є єдиним робітником цього підприємства) військової служби у період воєнного стану, що є об'єктивною обставиною, яка перешкоджає його участі в розгляді справи, та є підставою для зупинення провадження у справі №905/1216/25 до припинення перебування останнього у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань (або припинення у встановленому порядку режиму воєнного стану).
Не погодившись із вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду, позивач - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.03.2026 у справі №905/1216/25.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального законодавства та безпідставного зупинив провадження у справі, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 , який подав заяву про зупинення провадження у справі, є керівником ПНВП "Союз-АС", а не стороною у цій справі №905/1216/25, якою є сама юридична особа - ПНВП "Союз-АС", а тому наведені обставини виключають можливість застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.03.2026 у справі №905/1216/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.03.2026 у справі №905/1216/25 буде розглядатися за правилами ч. 2 ст. 271 ГПК України без повідомлення учасників справи.
До початку розгляду апеляційної скарги відповідач та треті особи не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
Частинами 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції , зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За положеннями ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду у даному випадку є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників судового процесу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах розгляду даної справи ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ПрНВП "Союз-АС" про стягнення основної заборгованості в розмірі 2423947,16грн та 3% річних у розмірі 3586,11грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії споживачу №125 від 01.01.2019 щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленої електричної енергії.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що 11.06.2025 між ним, КЕВ м. Луганськ, та іншою особою було укладено договір №130/2025 про спільне безоплатне користування нерухомим майном, розташованим на території підприємства. Відтак, на думку відповідача, саме фактичний користувач нерухомим майном є споживачем електричної енергії за об'єктом та, відповідно, повинен бути відповідачем у даній справі. З огляду на викладене, відповідачем заявлено клопотання про залучення користувача нерухомим майном в якості відповідача по даній справі.
05.03.2026 до суду першої інстанції від ПНВП "Союз-АС" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №905/1216/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України до припинення перебування керівника підприємства відповідача - ОСОБА_1 на службі у лавах Збройних Сил України.
Зазначене клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 , який є керівником та єдиним працівником підприємства відповідача, починаючи з 18.02.2026 перебуває на службі у складі ЗСУ у військовій частині НОМЕР_1 на посаді солдата. Відповідно до штатного розкладу на 2026 року працівники ПНВП "Союз-АС" складаються з однієї особи - директора підприємства ОСОБА_1 , на посаду якого призначено наказом №1 від 14.08.1995. Також згідно Статуту ПНВП "Союз-АС" ОСОБА_1 є єдиним власником підприємства. Однак, перебування власника підприємства на військовій службі унеможливлює передачу повноважень іншій особі.
З долученого заявником до клопотання штатного розпису ПНВП "Союз-АС" вбачається, що станом на 01.01.2026 єдиним працівником підприємства є директор ОСОБА_1 , а згідно копії довідки начальника штабу - заступника командиру Військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2026 №30 солдат - ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині з 18.02.2026 по теперішній час.
Як вже вказувалося раніше, 12.03.2026 Господарським судом Донецької області постановлено оскаржувану ухвалу, якою зупинено провадження у справі №905/1216/25 до припинення перебування керівника відповідача - ПНВП "Союз-АС" - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань (або припинення у встановленому порядку режиму воєнного стану).
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, сторонами яких є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
За приписами ч. 1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Учасниками справи у справах позовного провадження є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України). Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 ГПК України (ч. 1 ст. 45 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вже зазначалося, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №905/1216/25 мотивовано із посиланням на приписи п. 3 ч.1 ст. 228 ГПК України, зокрема, перебування керівника та єдиного працівника ПНВП "Союз-АС" - ОСОБА_1 на військовій службі.
З матеріалів справи вбачається, що особою, якій пред'явлено позовну вимогу (відповідачем), є юридична особа - Приватне науково-виробниче підприємство "Союз-АС" (код ЄДРПОУ 23603402).
Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто на відміну від відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження. Тому провадження у справі потрібно зупиняти за наявності беззаперечних підстав для цього.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст.ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Таким чином, передбачена зазначеною нормою процесуального закону обов'язковість зупинення провадження у справі пов'язана з перебуванням у складі Збройних Сил України саме сторони або третьої особи, а не учасника юридичної особи чи її засновника та/або керівника.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку стороною спору є юридична особа, інтереси якої може представляти не тільки керівник та/або засновник, а наприклад його представник - адвокат. До того ж, у зв'язку з мобілізацією керівника та/або засновника сама юридична особа не припиняє, не зупиняє свою господарську діяльність та/або реєстрацію. Керівник відповідним наказом/розпорядженням на час свої відсутності може призначити інше особу, що може виконувати його обов'язки, у тому числі з представництва інтересів в суді.
Статтею 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №910/9721/18 досліджувалося питання, чи застосовується до юридичних осіб норма (п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України) та зроблено висновки, що тлумачення змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України у взаємозв'язку з положеннями ч.ч. 1 - 3 ст. 56 ГПК України із застосуванням філологічного та логічного способів їх інтерпретації свідчить, що закріплена законодавцем у ст. 227 цього Кодексу норма щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан стосується та може бути застосована фактично щодо фізичних осіб, оскільки інститут представництва юридичної особи в суді надає можливість її участі в судовому процесі через уповноваженого представника.
Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 15.04.2026 у cправі №910/9073/24 зазначив, що передбачена у п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України обов'язковість зупинення провадження у справі пов'язана з перебуванням у складі Збройних Сил України саме сторони або третьої особи, а не учасника юридичної особи чи її засновника. Верховний Суд зазначив, що оскільки обставини перебування керівника Товариства у складі Збройних Сил України не є підставою для застосування вимог норми п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а тому суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у цій справі з означених обґрунтувань.
З урахуванням наведених висновків Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що оскільки у даному випадку ОСОБА_1 , який подав заяву про зупинення провадження у справі, є керівником відповідача - ПНВП "Союз-АС", але не є стороною у цій справі №905/1216/25, оскільки стороною у справі є саме ПНВП "Союз-АС", яке є юридичною особою, тому, зважаючи на наведені норми права, вказане виключає застосування п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, яким чітко та безумовно визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 01.11.2022 у справі № 926/1794/21.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що доводи відповідача - ПНВП "Союз-АС", якими він обґрунтовував наявність підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України (мобілізація керівника підприємства та відсутність інших уповноважених осіб на представництво інтересів підприємства) не можуть бути підставою для застосування у даному випадку положень п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Колегія суддів також враховує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.04.2021 у справі № 902/1177/15, від 13.05.2021 у справі №917/349/20.
Таким чином, необґрунтоване зупинення провадження у справі, порушує право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку, що суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд неправильно застосував вимоги п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі № 905/1216/25.
Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал, зокрема, про зупинення провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на наведені норми процесуального права, враховуючи порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з переданням справи суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 269, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. 280 - 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.03.2026 у справі № 905/1216/25 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 12.03.2026 у справі №905/1216/25 - скасувати.
Справу № 905/1216/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Донецької області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза