вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа№ 910/14331/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 (повне рішення складено 05.05.2025)
у справі № 910/14331/24 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ"
про стягнення неустойки у загальному розмірі 758 614,55 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог і заперечень.
У листопаді 2024 року Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про стягнення неустойки у загальному розмірі 758 614,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Укрпошта" стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", як постачальником, було з простроченням виконано свої зобов'язання з поставки товару за Заявкою №062126 від 14.07.2023, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованої за період з 21.11.2023 по 27.12.2023 пені у розмірі 411 289,25 грн та штрафу у розмірі 347 325,30 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/14331/24 позов Акціонерного товариства "Укрпошта" задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" пеню у розмірі 137 096,42 грн, штраф у розмірі 115 775,10 грн та судовий збір у розмірі 11 379,22 грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" неналежно виконано зобов'язання за Договору поставки № 040723-26Е від 04.07.2023 щодо своєчасної поставки частини товару за заявкою відповідача №062126 від 14.07.2023, що стало підставою для стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та штрафу.
При цьому, суд першої інстанції, перевіривши надані позивачем розрахунки штрафних санкцій, дійшов висновку, що вони є арифметично правильними та такими, що відповідають положенням чинного законодавства і умовам Договору, однак дійшов висновку про наявність виняткових обставин для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", на 2/3 від заявленої суми.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укрпошта" 23.05.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/14331/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/14331/245 залишити без змін; судові витрати покласти на відповідача.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, позивач вказує, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, а також не повністю надано належну оцінку доказам у матеріалах справи та викладеним обставинам.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що оскаржуване рішення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог на 2/3 від заявленої суми, прийняте на підставі виняткових обставин, для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з ТОВ "ІР СОМ", які в свою чергу, не є доведеними.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 апеляційну скаргу АТ "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі № 910/14331/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі № 910/14331/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 09.06.2025 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 13 655,06 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі № 910/14331/24, справу № 910/14331/24 призначити до розгляду на 21.08.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14331/24.
30.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14331/24.
У зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 розгляд справи, призначено на 16.10.2025.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 16.10.2025 по 22.10.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 розгляд справи, призначено на 10.12.2025.
У судовому засіданні 10.12.2025 колегією суддів апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи на 12.02.2026, про що постановлено відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 12.02.2026 колегією суддів апеляційного господарського суду відкладено розгляд справи на 11.03.2026, про що постановлено відповідну ухвалу.
У зв'язку з участю головуючого судді Кравчука Г.А. у черговому з'їзді суддів України з 10.03.2026 по 11.03.2026, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 розгляд справи, призначено на 15.04.2026.
Явка представників сторін.
У судове засідання 15.04.2026 з'явилась представник позивача.
Присутня у судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 15.04.2026 не з'явився, про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведеної процедури публічної закупівлі UA-2023-06-08-007767-a 04.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (постачальник) та Акціонерним товариством "Укрпошта" (покупець) укладено Договір поставки №040723-26Е (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю у власність товар, найменування, якість та технічні характеристики, кількість та ціна якого визначаються згідно Специфікації, яка є Додатком №1 до Договору, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах Договору.
Згідно п. 1.2 Договору найменування товару, асортимент, кількість, ціна, вимоги щодо якості товару тощо, наведені в Специфікації, що є Додатком №1 до Договору.
Предмет Договору для цілей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", зазначається у Специфікації (п. 1.3 Договору).
У пункті 1.5 Договору сторонами погоджено, що партією товару за Договором вважається поставка товару в обсязі, що визначений за кожною окремою заявкою покупця.
Відповідно п. 3.1 Договору ціна Договору та ціна за одиницю товару зазначаються в Специфікації та включають в себе вартість тари та упаковки товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються постачальником, вартість доставки товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження, розвантаження та всі інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору. Ціна товару визначається в національній валюті України.
У пункті 3.5.1 Договору сторонами погоджено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем впродовж строку, зазначеного у Специфікації, на підставі належно оформленої видаткової накладної або Акту приймання-передачі товару, а також за умови реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином складеної податкової накладної (ця умова не застосовується якщо постачальник не є платником податку на додану вартість та / або товар не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість) та за умови відсутності неусунених постачальником зауважень покупця до змісту та форми зазначених документів.
Поставка товару здійснюється згідно з правилами ІНКОТЕРМС (англійською мовою - INCOTERMS) в редакції 2010 року на умовах поставки "Зі сплатою мита" (англійською мовою скорочено - DDP) у місце поставки, що визначено в Додатку №1 до Договору та зазначене в заявці (п. 4.1 Договору).
У пункті 4.2 Договору вказано, що поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, підписаною уповноваженою особою покупця, у строк, що передбачений у Специфікації. Заявка є невід'ємною частиною Договору, в якій зазначається найменування та асортимент товару, кількість (обсяг) партії поставки, місце поставки відповідно до Додатку №2 Договору тощо.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний своєчасно (але не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати поставки) повідомити покупця про дату поставки товару у спосіб, визначений умовами Договору, із зазначенням у повідомленні дати поставки, місця поставки та кількості піддонів. Не повідомлення (несвоєчасне повідомлення) покупця згідно з вищенаведеними вимогами є підставою для не прийняття товару покупцем із звільненням останнього за це від будь-якої з цим пов'язаної відповідальності.
Датою поставки (передачі) товару та переходу права власності на товар є дата фактичного отримання товару покупцем від постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів. Обов'язки постачальника по передачі партії товару покупцю вважаються виконаними належним чином з моменту своєчасної поставки товару та передачі супровідних документів, підписання сторонами належним чином оформлених первинних документів без зауважень сторін, за умови відсутності в подальшому аргументованих (підтверджених) претензій покупця щодо якості товару (п. 4.6 Договору).
У пункті 4.9 Договору вказано, що за умови поставки товару за Договором партіями, два та більше разів на місяць, постачальник може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всіх поставлених партій товару протягом звітного (одного) місяця.
Відповідно п. 5.2 Договору за порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 Господарського кодексу України.
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до дати, зазначеної у Специфікації. В разі укладання Договору або додаткової угоди до Договору в електронній формі, Договір / додаткова угода набуває чинності з дня його / її підписання уповноваженими представниками обох сторін шляхом накладання електронних підписів, використання яких передбачено цим Договором, та діє протягом строку, визначеного у Специфікації. Припинення дії Договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов'язку виконати свої зобов'язання за Договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов'язання за Договором (п. 6.1 Договору).
Пунктом 7.7 Договору передбачено, що кошти, що надійшли покупцю як забезпечення виконання Договору за банківською гарантією (у разі, коли вони не повертаються постачальнику), не є виконанням постачальником зобов'язань за Договором, не заліковуються в рахунок інших зобов'язань постачальника за цим Договором та не звільняють постачальника від виконання умов Договору, в тому числі, від сплати повної суми штрафних санкцій (відповідальності) та збитків за Договором.
Договір може бути змінено сторонами у випадках, передбачених Договором та законодавством України, при цьому такі зміни повинні бути оформлені шляхом укладання додаткової угоди до Договору або письмовим повідомленням відповідної сторони, якщо направлення такого повідомлення безпосередньо передбачено умовами цього Договору (п. 8.7 Договору).
У пункті 8.8 Договору сторони зобов'язались протягом 5 робочих днів, інформувати одна одну про всі обставини, що загрожують або роблять неможливим виконання зобов'язань за цим Договором та в подальшому погоджувати заходи по їх усуненню.
За умовами Специфікації (Додатку №1 до Договору) Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" зобов'язалось поставити Акціонерному товариству "Укрпошта" контейнери поштові у кількості 3 000 штук за ціною 9 987,50 грн / шт. без ПДВ загальною вартістю 35 955 000,00 грн.
Згідно п. 8 Специфікації (Додатку №1 до Договору) оплата товару здійснюється впродовж 10 робочих днів з моменту отримання кожної окремої партії товару.
У відповідності до п. 4.2 цього Договору постачальник зобов'язаний поставити товар протягом 90 календарних днів з моменту надання заявки (п.9 Специфікації (Додатку №1 до Договору).
Пунктом 10 Специфікації (Додатку №1 до Договору) встановлено, що Договір діє до 31.12.2023 включно.
Місце поставки: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2 (п. 13 Специфікації (Додатку №1 до Договору).
Акціонерним товариством "Укрпошта" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" заявку №062126 від 14.07.2023 на поставку 3 000 контейнерів поштових.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи видаткових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" на виконання своїх зобов'язань у період з 21.08.2023 по 09.10.2023 поставило Акціонерному товариству "Укрпошта" 775 контейнерів поштових, а саме:
- за видатковою накладною №80630 від 21.08.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №80763 від 29.08.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №80911 від 06.09.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №80912 від 07.09.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81096 від 15.09.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81097 від 15.09.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №81125 від 18.09.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81164 від 20.09.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №81165 від 20.09.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №81275 від 26.09.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №81276 від 26.09.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81317 від 28.09.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81318 від 28.09.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81374 від 03.10.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81375 від 03.10.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81426 від 05.10.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81429 від 05.10.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81474 від 09.10.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81475 від 09.10.2023 у кількості 41 штука.
10.10.2023 Акціонерним товариством "Укрпошта" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" лист вих. №421-2254 від 10.10.2023, в якому позивач зазначив, що на час направлення даного листа склад Акціонерного товариства "Укрпошта" (м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2) з технічних причин може приймати не більше 82 контейнерів на день, тому просив відповідача здійснювати поставку товару з врахуванням зазначеної інформації. Додатково Акціонерне товариство "Укрпошта" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", що з 15.11.2023 зазначені обмеження будуть усунуті і відповідач матиме можливість виконати свої зобов'язання за договором без жодних перешкод.
Із наявним в матеріалах справи доказів вбачається, що в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" на виконання своїх зобов'язань поставило Акціонерному товариству "Укрпошта" ще 2 187 контейнерів поштових, а саме:
- за видатковою накладною №81584 від 11.10.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №81844 від 06.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82071 від 07.11.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №82072 від 07.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82092 від 11.11.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №82093 від 11.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82094 від 13.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82095 від 13.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82209 від 15.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82210 від 15.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82267 від 20.11.2023 у кількості 38 штук;
- за видатковою накладною №82268 від 20.11.2023 у кількості 33 штуки;
- за видатковою накладною №82266 від 20.11.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №82306 від 22.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82414 від 22.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82415 від 23.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82459 від 23.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82460 від 27.11.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №82471 від 27.11.2023 у кількості 38 штук;
- за видатковою накладною №82462 від 27.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82499 від 27.11.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №82523 від 28.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82525 від 28.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82573 від 29.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82595 від 30.11.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82615 від 04.12.2023 у кількості 32 штуки;
- за видатковою накладною №82616 від 04.12.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №82617 від 04.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82618 від 04.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82652 від 05.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82786 від 11.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82787 від 11.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82800 від 11.12.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №82791 від 12.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82801 від 12.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82816 від 12.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82824 від 13.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82825 від 14.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82838 від 14.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82879 від 18.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82880 від 18.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82878 від 18.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83001 від 20.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83002 від 19.12.2023 у кількості 40 штук;
- за видатковою накладною №83068 від 21.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83069 від 21.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №82997 від 18.12.2023 у кількості 3 штуки;
- за видатковою накладною №83088 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83089 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83090 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83093 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83094 від 25.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83111 від 25.12.2023 у кількості 12 штук;
- за видатковою накладною №83126 від 26.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83127 від 26.12.2023 у кількості 41 штука;
- за видатковою накладною №83146 від 27.12.2023 у кількості 30 штук.
Водночас на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/6329/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 719 100,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2024, залишеним без змін Постановою північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025, у справі №910/6329/24 у задоволенні позову відмовлено.
Так, судами в межах справи №910/6329/24 було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" неналежно виконано зобов'язання за Договору поставки № 040723-26Е від 04.07.2023 щодо своєчасної поставки частини товару за заявкою відповідача №062126 від 14.07.2023, що є підставою для виплати банком-гарантом банківської гарантії на користь бенефіціара 719 100,00 грн, що в свою чергу стало підставою для відмови у задоволенні позову. При цьому, суди не прийняли до уваги посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" на продовження Акціонерним товариством "Укрпошта" своїм листом вих. №421-2254 від 10.10.2023 строку виконання зобов'язання з поставки товару за договором на невизначений термін, оскільки умовами договору поставки встановлено строк поставки товару і позивачем не надано доказів зміни цих умов в частині продовження строку поставки товару саме до 27.12.2023.
Таким чином, в межах справи №910/6329/24 досліджувалось поставлене Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" питання щодо зміни Акціонерним товариством "Укрпошта" своїм листом вих. №421-2254 від 10.10.2023 строку виконання зобов'язання з поставки товару за Договором та суди дійшли висновку, що строк поставки товару не був змінений сторонами, в тому числі на підставі листа вих. №421-2254 від 10.10.2023, відтак встановлено факт прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" свого зобов'язання з поставки товару за Договором.
З огляду на прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за Договором з поставки товару за Заявкою №062126 від 14.07.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача нараховану за період з 21.11.2023 по 27.12.2023 пеню у розмірі 411 289,25 грн та штраф у розмірі 347 325,30 грн.
Спірними у даній справі є питання наявності/відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, у відповідності до положень частин 1, 2 статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи та надаючи оцінку доводам скаржників щодо вказаних вище підстав апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями частини 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки товару.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Приписами статті 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому за змістом частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання за Договором у вигляді пені та штрафу.
Відповідно п. 5.2 Договору за порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в розмірі відповідно до статті 231 ГК України.
Частиною 2 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як вбачається із Переліку підприємств державного сектору економіки, які мають найбільші за розміром активи, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2015 №600-р, Акціонерне товариство "Укрпошта" (ідентифікаційний код 21560045) є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, а відтак до правовідносин сторін можуть бути застосовані приписи ч. 2 ст. 231 ГК України.
Судом першої інстанції на підставі дослідження наявних в матеріалах справи документів встановлено, що відповідач порушив умови поставки товару в період з 21.11.2024 по 27.12.2024.
За результатом перевірки розрахунку позовних вимог про стягнення пені та штрафу, нарахованих позивачем на підставі п. 5.2 Договору та ч. 2 ст. 231 ГК України, суд першої інстанції встановив правильність їх нарахування.
Згідно з оскаржуваним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто пеню у розмірі 137 096,42 грн та штраф у розмірі 115 775,10 грн, оскільки суд першої інстанції, застосувавши положення частини 1 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір належних до стягнення з відповідача сум пені та штрафу на 2/3.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи зі змісту положень чинного законодавства вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів обох сторін, які заслуговують на увагу; ступінь виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; тривалість прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (аналогічний висновок про застосування норми права викладений в постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 924/243/19).
Таким чином, наведені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру до заподіяних збитків, з метою забезпечення дотримання розумного балансу інтересів кредитора та боржника.
Слід зазначити, що поняття "значно" та "надмірно", при застосуванні частини 3 статті 551 ЦК України є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. Правила встановлені цими нормами направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора в порушенні зобов'язання боржником.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від установлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі № 924/456/19, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені, а також розмір, до якого підлягає її зменшення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Законодавством не встановлений перелік виключних обставин, виходячи з яких має бути прийняте рішення щодо зменшення штрафних санкцій, так само як і не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Дане питання вирішується господарським судом, відповідно до статті 86 ГПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з цим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань. Такі висновки зробив Верховний Суд у пунктах 39-41 постанови від 14.02.2024 у справі № 910/3015/23.
Судова практика щодо застосування цих норм наразі є усталеною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 923/587/20, від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19, від 02.12.2020 у справі № 913/698/19, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18, від 19.01.2021 у справі № 920/705/19, від 27.01.2021 у справі № 910/16181/18, від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19, від 11.03.2020 у справі № 910/16386/18, від 09.07.2020 у справі № 916/39/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20, від 13.04.2021 у справі N 914/833/19, від 22.06.2021 у справі № 920/456/17 та від 14.02.2024 у справі № 910/3015/23) і відповідно до неї при визначенні розміру неустойки судам належить керуватися такими загальними підходами (правилами):
- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;
- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;
- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання;
- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;
- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;
- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;
- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виняткових випадках з урахуванням всіх обставин справи.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони та які мають бути доведені ними. При цьому суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК України). Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 17.07.2021 у справі № 916/878/20 та від 14.02.2024 у справі № 910/3015/23.
Застосоване у статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, можливість зменшення неустойки, передбачена статтею 551 ЦК України, є правом суду, яке він може (але не зобов'язаний), застосувати з огляду на конкретні обставини, тобто зменшення неустойки є дискреційними повноваженнями суду, яке суд може реалізувати на власний розсуд.
Застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Зменшуючи розмір штрафних санкцій що підлягають стягненню з відповідача на 2/3, суд першої інстанції виходив з наступного.
По-перше, з ТОВ "ІР СОМ" було стягнуто кошти за банківською гарантією у розмірі 719 100,00 грн (майже у такому ж розмірі, що і розмір заявлені неустойки) за прострочення поставки спірного товару.
По-друге, направлений Акціонерним товариством "Укрпошта" Товариству з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" лист вих. №421-2254 від 10.10.2023 вніс у правовідносини сторін правову невизначеність, оскільки містив інформацію про обмеження позивачем поставки товару до 82 контейнерів на день.
По-третє, ТОВ "ІР СОМ" було виконано свої зобов'язання, а АТ "Укрпошта" було прийнято товар без зауважень.
Доказів завдання збитків АТ "Укрпошта" внаслідок порушення ТОВ "ІР СОМ" своїх зобов'язань з поставки товару матеріали справи не містять.
Судом першої інстанції також враховано систематичні обстріли та блек-аути, які, як правило, слідують за такими обстрілами утруднювали своєчасну поставку товару відповідачем, оскільки обмежували ТОВ "ІР СОМ" як в необхідних для виконання робіт ресурсах (енергетика, трудові ресурси), так і в часі їх виконання (під час тривог які сумарно тривали сотні годин, що припадали на робочий час, відповідач не міг заохочувати своїх працівників нехтувати сигналами повітряних тривог).
Водночас, апеляційна скарга позивача зводиться до незгоди з такими висновками суду. Так, апелянт зазначає, що:
- можливість стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків поставки товару за договором не залежить від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією;
- направлення АТ "Укрпошта" листа №421-2254 від 10.10.2023 фактично навпаки лише створювало для відповідача додаткові можливості виконання Договору без порушення строків поставки, зважаючи на те, що в тримісячний термін останнім було виконано менше 30% обсягу поставки при відсутності будь-яких обмежень щодо приймання;
- прийняте судом першої інстанції рішення в частині зменшення розміру задоволених вимог до 1/3 від заявлених, порушує баланс інтересів сторін, та нівелює мету неустойки в цілому та фактично звільняє відповідача від відповідальності за безпідставне порушення ним зобов'язання;
- відповідачем не доведено як саме вплинули обстріли та блек-аути на неможливість належного виконання умов Договору
Надаючи правову оцінку обставинам справи, що стали підставою для зменшення судом першої інстанції розміру неустойки, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Позивач своїми діями, направивши відповідачу лист №421-2254 від 10.10.2023, надав відповідачу можливість зафіксувати наявність правових підстав для подальшого прострочення поставки товару.
Натомість, враховуючи прострочення, зобов'язання за Договором відповідачем виконані в повному обсязі, товар прийнятий позивачем без зауважень.
При цьому, відповідачем не надано доказів понесення збитків, або наявності будь-яких інших негативних наслідків, зумовленим порушенням строків поставки.
Так, апеляційний господарський суд констатує, що існування листа АТ "Укрпошта" №421-2254 від 10.10.2023 не спростовує відсутність у відповідача можливості та наміру своєчасно виконати зобов'язання, однак вказана обставина водночас свідчить про відсутність у позивача можливості своєчасно прийняти товар у повному обсязі.
Відтак, апеляційний господарський суд відхиляє посилання позивача на відсутність обставин для звільнення або зменшення відповідальності відповідача за неналежне виконання договірних зобов'язань, оскільки в даному випадку судом першої інстанції реалізовано свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Здійснивши зменшення штрафних санкцій місцевим господарським судом перш за все забезпечено баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допущено фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
У зв'язку з наведеним, доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про часткову відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/14331/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 у справі №910/14331/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14331/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
У зв'язку з відпусткою судді Коробенка Г.П. з 27.04.2026 по 30.04.2026 та відрядженням судді Тищенко А.І. з 25.04.2026 по 01.05.2026 повний текст постанови складено 04.05.2026.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко