Справа №592/1876/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Онайко Р. А.
Номер провадження 33/816/360/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
01 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Павловського В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 червня 2025 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 25.01.2025 о 00:14 год в м. Суми, по вул. І. Харитоненка, 26В, керував т/з Nissan Maxima д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Водій відмовився пройти на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Павловський В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2025 року, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи захисника та ОСОБА_1 про вчинення останнім неправомірної поведінки, а саме замовчуванні бажання пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, під психологічним тиском працівників поліції, що проявилося у погрозах викликати на місце зупинки працівників ВСП.
Стверджував, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 чітко та усвідомлено відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, а оскаржувана постанова ґрунтується на здогадках суду.
Зазначав, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, а тому огляд на стан його сп'яніння повинен проводитися у відповідності до приписів ст. 266-1 КупАП, а не ст. 266 КУпАП, а отже результати огляду є незаконними.
Вислухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А., який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, відео файли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:
- дублікатом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №229643 від 25.01.2025 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці зупинки;
- направленням на огляд водія в КНП СОР «ОКМЦСНЗ» з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, в якому вказані виявлені у ОСОБА_2 ознаки сп'яніння та те, що огляд не проводився;
- рапортом;
- довідкою ВАП УПП в Сумській області;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме як 25.01.2025 близько 00:14 год працівниками поліції був зупинений автомобіль Nissan Maxima під керуванням ОСОБА_1 для перевірки документів під час дії комендантської години у місті Суми. В ході спілкування з водієм працівники поліції виявили у останнього ознаки алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу або проїхати до медичного закладу. Однак від проходження встановленого законом огляду водій ОСОБА_1 відмовився.
Враховуючи викладене, водію було повідомлено про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Доводи захисника щодо здійснення на водія психологічного тиску та приховання ним бажання пройти огляд у медичному закладі, оскільки такі твердження повністю спростовуються дослідженими доказами, зокрема відеозаписом з боді-камер, де чітко зафіксовано, як працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, проте останній на пропозицію скористатися газоаналізатором на місці зупинки відповів відмовою, після чого на законну вимогу проїхати до медичного закладу для огляду лікарем-наркологом відреагував проханням «давай без цього». Така поведінка водія, була розцінена працівникам поліції як ухилення від встановленого порядку проходження огляду та йому було повідомлено про те, що за відмову від проходження огляду буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 не висловив пропозицій пройти огляд у медичному закладі або будь-яких інших зауважень чи скарг, відтак, суд апеляційної інстанції вважає зазначені аргументи захисту безпідставними.
Факт згадування працівниками поліції про виклик представників ВСП не може розцінюватися як психологічний тиск, оскільки повідомлення про встановлений законом порядок взаємодії з Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України є інформуванням про можливі процесуальні наслідки. При цьому працівник поліції повідомив про можливий виклик ВСП вже після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що підтверджується відеозаписами.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів усвідомленої відмови від огляду та ґрунтування постанови на здогадках, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки факт порушення п. 2.5 ПДР підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зокрема безперервним відеозаписом, на якому зафіксовано неодноразове надання водію можливості пройти огляд. При цьому водій своєю поведінкою демонстрував не бажання проходити огляд на місці зупинки, та в подальшому категорично відмовився, на вимогу проїхати до медичного закладу у вигляді вислови фразу «давай без цього», що за встановлених обставин є однозначним виявом відмови від проходження огляду, що цілком усвідомлювалося правопорушником, зважаючи на його послідовну поведінку.
Також факт відмови підтверджується самим протоколом про адміністративне правопорушення, у якому чітко зафіксовано суть правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова від проходження огляду), який був підписаний водієм власноруч без жодних зауважень чи доповнень.
Щодо твердження апелянта про те, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить службу в ЗСУ, то відповідно його огляд на стан алкогольного сп'яніння повинен був проводитися не в порядку ст. 266 КУпАП, а в порядку ст. 266-1 КУпАП, то апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Доказів, які б підтверджували факт виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби на момент зупинки його працівниками поліції 25.01.2025 близько 00:14 год в АДРЕСА_2 , відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» суду не надано та судом не встановлено.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія присутність представника військової служби не обов'язкова.
Тому, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.06.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павловського В.А. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.