Номер провадження: 22-ц/813/4824/26
Справа № 521/22172/25
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
Доповідач Громік Р. Д.
22.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: обслуговуючий кооператив «Хвойний» про спонукання виконати певні дії,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви.
24 грудня 2025 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся представник позивача з вищевказаним позовом, у якому просив суд:
1) визнати незаконними дії ОСББ «Хвойний» з відключення 30 вересня 2020 р. багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого теплопостачання та гарячої води, що забезпечувалося від котельні розташованої по АДРЕСА_2 ;
2) визнати незаконним експлуатацію ОСББ «Хвойний» модульної газової котельні самовільно влаштованої ОСББ «Хвойний» за адресою: м. Одеса, пров. Хвойний, 8 при відсутності приймання газового обладнання цієї газової котельні до експлуатації та без дозвільних документів;
3) усунути перешкоди у користуванні мережею (системою) централізованого теплопостачання та гарячої води будинку АДРЕСА_1 зобов?язавши ОСББ «Хвойний» відновити мережу (систему) централізованого теплопостачання та гарячої води до будинку АДРЕСА_1 від котельні розташованій по АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 633,60 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Хвойний», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОК «Хвойний» про спонукання виконати певні дії.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, вирішуючи питання відкриття судового провадження, помилково не з'ясував зміст характер та предмет позову, помилково не звернувши уваги на те, що предметом даного позову є оскарження протиправних дій відповідача ОСББ «Хвойний» та похідні негаторні вимоги про усунення перешкод у доступі до мережі теплопостачання будинку в якому проживає позивачка, а отже цей спір ні у якому разі не може бути пов'язаним зі створенням юридичної особи, обрання виконавчого органу та порушення порядку скликання загальних зборів товариства, прийнятті рішень установчими та загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку, віднесених до категорії корпоративних спорів.
Сповіщення сторін.
Про судове засідання, призначене на 22 квітня 2026 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи, однак у судове засідання не з'явились.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Повний текст судового рішення складено 01 травня 2026 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, виходив з того, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, обранням виконавчого органу товариства, порушення порядку скликання загальних зборів, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а, також, спір стосується приватного інтересу, а саме права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку позивача, при прийняття рішення установчими та загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку.
Однак з такими висновками першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Водночас відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до визначень, наведених у ст. 1 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно зі ст. 4 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном ОСББ, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.
Таким чином, законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
За змістом статей 6,7,10,15 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку створюють ОСББ, затверджують статут такого об'єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх судовому порядку, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.
За висновками, які містяться, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2446/17 Велика Палата Верховного Суду вказала про розгляд господарськими судами спорів у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої ГПК України) незалежно від суб'єктного складу такого спору.
Аналогічні висновки містяться і у постанові КГС ВС від 23.06.2021 (справа №920/26/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 (справа №925/1440/22).
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач просить:
1) визнати незаконними дії ОСББ «Хвойний» з відключення 30 вересня 2020 р. багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого теплопостачання та гарячої води, що забезпечувалося від котельні розташованої по АДРЕСА_2 ;
2) визнати незаконним експлуатацію ОСББ «Хвойний» модульної газової котельні самовільно влаштованої ОСББ «Хвойний» за адресою: м. Одеса, пров. Хвойний, 8 при відсутності приймання газового обладнання цієї газової котельні до експлуатації та без дозвільних документів;
3) усунути перешкоди у користуванні мережею (системою) централізованого теплопостачання та гарячої води будинку АДРЕСА_1 зобов?язавши ОСББ «Хвойний» відновити мережу (систему) централізованого теплопостачання та гарячої води до будинку АДРЕСА_1 від котельні розташованій по АДРЕСА_2 ; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 633,60 грн.
Апеляційний суд, аналізуючи зміст позовної заяви, доходить висновку, що фактично позивач просить усунути відповідачем перешкоди щодо користування інженерною будинковою мережею централізованого теплопостачання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 подала позовну заяву з метою реалізації свого права, яке виникло у зв'язку із потенційним отриманням послуг теплопостачання та користуванням інженерною будинковою мережею централізованого теплопостачання, що не є правовідносинами щодо управління юридичною особою (у даному випадку ОСББ «Хвойний»), а тому справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 08 січня 2026 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 01 травня 2026 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
С.М. Сегеда