Житомирський апеляційний суд
Справа №278/449/26 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Номер провадження №33/4805/874/26
Категорія ч.1 ст.126, ч.5 ст.126, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.122 КУпАП Доповідач Кіянова С. В.
27 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд
в складі: судді Кіянової С.В.,
за участю:
законного представника особи, яка
притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
адвоката Невмержицької Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 16 березня 2026 року,
Цією постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.5 ст.126, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі статті 36 КУпАП накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.
Як зазначено в постанові суду, 25.01.2026 о 14:43 у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 Житомирського району та області водій ОСОБА_2 , будучи неповнолітнім, керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.ґ ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП.
25.01.2026 о 14:43 у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» з д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
25.01.2026 року о 14:43 год. у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» з д.н.з. НОМЕР_2 , без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
25.01.2026 о 14:43 у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом із встановленим ГБО, який був не зареєстрований протягом 10 днів з моменту його встановлення, чим порушив п.30.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП.
25.01.2026 о 14:43 у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п.9.2.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
25.01.2026 о 14:43 у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів чим порушив п.15.9.е Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, постанову скасувати, а провадження по справі відносно нього за ч.1 ст.126, ч.5 ст.126, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.122 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що на момент складання протоколу він був неповнолітнім, а відповідно до ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та є неповнолітньою, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Однак, працівники поліції не ознайомили його зі спеціальним правом, визначеним у цій статті, та в порушення вимог ч.2 ст.33 ЗУ «Про національну поліцію» провели його опитування без участі його батьків (одного з них, іншого законного представника або педагога), чим на його думку істотно порушили його право на захист. Вказує, що він є студентом, характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненному, і будь якої шкоди від його дій іншим особам завдано не було, а тому відносно нього можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП. Посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду він пропустив з поважних причин, оскільки на момент постановлення оскаржуваної постанови він був неповнолітнім, а тому для складання апеляційної скарги разом з батьками звернувся до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, де лише 27.03.2026 року йому було призначено адвоката для надання правничої допомоги та складання процесуальних документів.
Враховуючи, що ОСОБА_2 та його представник (батько) хоча і були присутні в судовому засіданні 16.03.2026 року під час розгляду справи та проголошенні оскаржуваної постанови, однак для отримання правничої допомоги ОСОБА_2 з батьками звернувся до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, де 27.03.2026 йому призначили адвоката та апеляційну скаргу подано до суду 03.04.2026 року, апеляційний суд вважає можливим поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин.
Заслухавши доповідача, пояснення законного представника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Невмержицької Т.О. в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених зокрема статтями 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно положень пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність зокрема за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність зокрема за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса.
Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність зокрема за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575117, 25.01.2026 року о 14:43 год. у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом із встановленим ГБО, який був не зареєстрований протягом 10 днів з моменту його встановлення, чим порушив п. 30.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.6 ст.121 КУпАП.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575105, 25.01.2026 року о 14:43 год. у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9. «е» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575084, 25.01.2026 року о 14:43 год. у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив п. 9.2. «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575111, 25.01.2026 року о 14:43 год. у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» з д.н.з. НОМЕР_2 , без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. «ґ» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575094, 25.01.2026 року о 14:43 год. у с. Кодня по вул. Житомирська, 4 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» з д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом повторно протягом року, протокол серії ААД№762604 від 07.10.2025 року, був притягнутий до відповідальності Жиомирським районним судом, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.
Зазначені в протоколах обставини підтверджуються:
- копією постанови серії ААД№762604 від 07.10.2025 року, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом, не маючи права керування, без посвідчення водія.
- відеозаписами, долученими працівниками поліції до матеріалів справи, які було досліджено апеляційним судом при підготовці до апеляційного розгляду справи, з яких вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21013» з д.н.з. НОМЕР_2 їхав по дорозі та без вмикання покажчиків повороту, зупинився на зупинці громадського транспорту, після чого до нього під'їхали працівники поліції. Під час спілкування з працівниками поліції водій вказаного автомобіля ОСОБА_2 повідомив, що йому 17 років, і він не має посвідчення водія, раніше на нього складали протоколи за керування без посвідчення водія. В подальшому було встановлено, що на вказаний автомобіль відсутній страховий поліс, а також на ньому встановлено ГБО, яке не було зареєстровано протягом 10 днів з моменту встановлення. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_2 його права та склали відносно нього 5 протоколів про адміністративне правопорушення (а.с.4).
Зазначені докази, які були досліджені апеляційним судом, у своїй сукупності є такими, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.126, ч.5 ст.126, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.122 КУпАП.
Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції, в присутності законного представника (свого батька) ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав.
За таких обставин, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.126, ч.5 ст.126, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.122 КУпАП, за зазначених у постанові суду обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року (п.43), «Берктай проти Туреччини» від 01.03.2001 року (п.127), неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Отже, доводи апелянта про те, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та розглянув справу без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та його захисника стосовно складання працівниками поліції протоколів про адміністративне правопорушення та відібрання пояснень з порушенням вимог ст. 270 КУпАП та ч. 2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» - без участі його законного представника та захисника апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Приписами статті 12 КУпАП встановлено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про національні поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про національні поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно із ст. 23 наведеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює, зокрема, превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національні поліцію» передбачено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Опитування особи є превентивним заходом, який поліція може застосовувати відповідно до ст. 31 Закону у своїй діяльності.
Зокрема опитування дитини може бути проведено з метою отримання інформації про обставини правопорушення, жертвою або свідком якого вона стала.
У даному випадку працівник поліції діяв у сфері здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, а також щодо виявлення адміністративних правопорушень та їх припинення.
Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
У розділі ІІ відповідної Інструкції встановлено порядок документування адміністративних правопорушень, у пункті 17 якої прямо передбачено, що у разі вчинення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається стосовно цієї особи.
У даному випадку, працівником поліції було задокументовано адміністративні правопорушення, за які наступає відповідальність з 16-ти років, стосовно цієї особи шляхом складання протоколів, що прямо передбачено нормативно-правовим документом, який регулює порядок складення протоколів про адміністративне правопорушення в органах поліції.
Відповідно до п. 9 відповідного розділу Інструкції передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення. У складених відносно ОСОБА_2 протоколах, останній добровільно зазначив, що з ними не згоден, по суті не надаючи пояснень.
КУпАП не містить вимоги щодо обов'язкової участі законного представника саме під час складання протоколу, а статтею 256 КУпАП чітко визначено перелік обов'язкових реквізитів протоколу та порядок його складання. При цьому КУпАП не передбачає, що протокол щодо неповнолітнього є недійсним або не може бути складений без попереднього залучення його законного представника.
Отже, вимога обов'язкової участі законного представника стосується розгляду справи (ст.270 КУпАП), а не моменту фіксації правопорушення. Складання протоколу є лише процесуальною дією фіксації факту події, яка за своєю природою відбувається одразу після правопорушення та не потребує участі додаткових осіб. Законодавець не вимагає присутності законного представника на місці події чи в момент оформлення матеріалів, оскільки це б фактично унеможливило документування правопорушень, вчинених неповнолітніми, а відтак відсутність законного представника під час складання протоколу не впливає на можливість суду оцінити матеріали справи.
Зазначені правила були дотримані судом під час розгляду справи, що підтверджено матеріалами цієї справи, а саме фактом представлення інтересів неповнолітнього в суді першої інстанції його законним представником ОСОБА_1 (батьком), а в суді апеляційної інстанції адвокатом та вказаним законним представником. Тому, на переконання апеляційного суду, доводи апелянта щодо порушення його права на захист є безпідставними.
Отже, доводи апелянта спрямовані не на заперечення факту, а на формальне посилання, яке не спростовує встановлених фактичних обставин справи.
Що стосується тверджень апелянта про те, що суд повинен був застосувати відносно нього заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП, оскільки на момент вчинення правопорушень та розгляду справи судом першої інстанції він був неповнолітнім, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених зокрема статтями 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Тобто, застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених зокрема статтями 121-127 КУпАП є правом, а не обов'язком суду, і в даному випадку, враховуючи що ОСОБА_2 не вперше притягається до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, цілком обґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності на загальних підставах.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду щодо ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 про поновлення строку задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 16.03.2026 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 16 березня 2026 року щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.126, ч.5 ст.126, ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.122, ст.36 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
Житомирського апеляційного суду С.В. Кіянова