30 квітня 2026 року Справа №160/22113/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/22113/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
14.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/22113/24 в порядку ст.382 КАС України, в якій заявник просить:
- встановити судовий контроль виконання рішення суду шляхом зобов'язання керівника суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_2 подати звіт про виконання судового рішення у справі № 160/22113/24 від 23 грудня 2024 року.
Вказана заява мотивована тим, що оскільки боржником станом на дату подання заяви про встановлення судового контролю рішення суду не виконано і не надається відповідних доказів, що ним вжито чи вживаються всі залежні від нього заходи виконання зазначеного рішення, з метою повного та фактичного виконання рішення суду, керуючись статтею 382 КАС України.
Ухвалою від 20 квітня 2026 року суд заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/22113/24 в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України призначити до розгляду у судовому засіданні на 30 квітня 2026 року о 14:10 год.
29.04.2026 Військова частина НОМЕР_2 надала пояснення стосовно виконання рішення суду, що в посадових осіб військової частини НОМЕР_2 відсутні мотиви для невиконання рішення суду. А саме, у військових частинах на відміну від низки інших державних установ, не здійснюється преміювання командування та особового складу за рахунок економії фонду заробітної плати, таке преміювання не передбачене жодним нормативно-правовим актом. Крім того, використання коштів з КЕКВ 2112 та КЕКВ 2800 жорстко обмежено певним типом видатків, тобто може бути використане відповідно лише на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та виконання рішень судів та/або постанов Державної виконавчої служби, а також сплату судового збору. Таким чином економія коштів на КЕКВ 2112 та КЕКВ 2800 не тягне за собою ніякої вигоди для посадових осіб військової частини.
Крім того, існують обставини, що значно ускладнюють виконання рішень судів, а саме, згідно бойового розпорядження №1/150т/сд, з 19.01.2023 року військова частина НОМЕР_2 залучена до ведення бойових дій у складі сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Наведені вище задачі мають надзвичайну важливість, їх точне та своєчасне виконання сприяє обороноздатності військової частини, та всього оперативно - тактичного угрупування, до якого вона входить, збереженню життя та здоров'я особового складу, збереженню озброєння та військової техніки, запобіганню проривам лінії фронту противником та окупації нових територій. В умовах складної бойової обстановки, що постійно змінюється, командування військової частини не залишається часу для розгляду документації, відповідно вимог КАС України.
Отже, вказані вище обставини значно ускладнюють своєчасне виконання судових рішень військовими частинами, що приймають безпосередню участь у бойових діях. Водночас із тим, військовою частиною НОМЕР_2 вживаються всі можливі за даних умов заходи для виконання рішення суду у цій справі та рішення буде виконане у повному обсязі найближчим часом.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірне питання, суд встановив таке.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 160/22113/24 позовну ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.08.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.08.2018 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Судове рішення набрало законної сили 23 січня 2025 року.
З матеріалів справи видно, що рішення суду та виконавчі листи № 160/22113/24 отримані позивачем , що підтверджується матеріалами справи та за ними відкрито виконавче провадження.
Надаючи оцінку щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, суд зважає на таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
19.12.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відтак розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Абзацем 2 ч.1 ст.382 КАС України визначено, що адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 5 статті 382 КАС України встановлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.6 ст.382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Згідно з частиною першою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина друга статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави зробити висновок, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Як зазначалося вище, приписами абз.2 ч.1 ст.382 КАС України (в редакції Закон №4094-ІХ, чинній станом на час звернення заявника з заявою про встановлення судового контролю, а також на час вирішення цієї заяви судом) визначено, що адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справах, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, є наявність відповідної письмової заяви заявника.
В інших справах, які не належать до категорій справ, вказаних в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, з урахуванням приписів абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України передбачено саме право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, виходячи з того, що у нормах абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України безпосередньо вказано, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою саме «може» зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, тобто такі процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як слідує з заяви про встановлення судового контролю та доданих до неї документів, Командування Військової частини НОМЕР_4 розуміє все наведене та вживає всіх залежних від себе заходів для запобігання накопиченню невиконаних або частково виконаних рішень суду, водночас із тим, військові частини, маючи лише одне джерело фінансування - державний бюджет, повністю залежні від наявності або відсутності відповідного бюджетного фінансування при виконанні судових рішень.
Крім того, існують обставини, що значно ускладнюють виконання рішень судів, а саме, згідно бойового розпорядження №1/150т/сд, з 19.01.2023 року військова частина НОМЕР_2 залучена до ведення бойових дій у складі сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Наведені вище задачі мають надзвичайну важливість, їх точне та своєчасне виконання сприяє обороноздатності військової частини, та всього оперативно - тактичного угрупування, до якого вона входить, збереженню життя та здоров'я особового складу, збереженню озброєння та військової техніки, запобіганню проривам лінії фронту противником та окупації нових територій. В умовах складної бойової обстановки, що постійно змінюється, командування військової частини не залишається часу для розгляду документації, відповідно вимог КАС України.
Отже, у даному випадку має місце невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема з підстав обмеженого бюджетного асигнування, що не є тотожним обставинам ухилення або свідомого невиконання судового рішення.
Суд не встановив недобросовісності у діях суб'єкта владних повноважень щодо несвоєчасного виконання судового рішення в адміністративній справі.
Таким чином, правові підстави для встановлення судового контрою у даному випадку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/22113/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук