01 травня 2026 рокуСправа №160/4318/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/4318/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
24.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною щодо відмови в перерахунку пенсії у зв'язку з індексацією; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійснені перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) з якої сплачені страхові внески, обчислений як середній показник 2022-2024 рік 15057.09 грн. із застосуванням коефіцієнта збільшення станом на 01.03.2025 року - 1.115. Провести виплату недоотриманої суми пенсії, починаючи з 20.08.2025 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 80 % від заробітної плати шахтаря з 21.11.2025 року та повернути різницю між пенсією, що призначена та виплачувалась та пенсією перерахованою з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не здійснено індексацію, перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки у розмірі 15057,09 грн, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 за 2025 рік. Також, позивач вважає, що бездіяльністю відповідача порушуються його законні права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4318/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано 02.03.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , з 02.01.2025 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21.11.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням вимог 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом від 22.12.2025 року №76630-58401/М/01-8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що за матеріалами електронної пенсійної справи документів, що підтверджували б наявність 15 років роботи на підземних роботах відсутні. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж враховано у повному обсязі на підставі наявних у справі документів, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано всі періоди згідно довідок наданих підприємством з урахуванням проведеної атестації. Згідно електронної пенсійної справи страховий стаж зарахований по 26.12.2024 року, що складає 48 років 4 місяців 9 днів, враховуючи 19 років за списком № 1 у пільговому обчисленні. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року. страхового стажу 1% складає 0,48333 (48 роки х 12 місяців + 4 місяців = 580 місяці : 12 :
100 x 1). Заробітна плата розрахована відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV за період роботи за даними системи персоніфікованого обліку з 01.09.2000 року по 31.12.2024 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації складає 2,40461.
25.11.2025 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням вимог 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом від 22.12.2025 року №76630-58401/М/01-8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що під час призначення йому пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2022-2024 роки) в розмірі 15057,09 грн. За матеріалами електронної пенсійної справи документів, що підтверджували б наявність 15 років роботи на підземних роботах відсутні. За матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж враховано у повному обсязі на підставі наявних у справі документів, до пільгового стажу за Списком №1 зараховано всі періоди згідно довідок наданих підприємством з урахуванням проведеної атестації. Згідно електронної пенсійної справи страховий стаж зарахований по 26.12.2024 року, що складає 48 років 4 місяців 9 днів, враховуючи 19 років за списком № 1 у пільговому обчисленні. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року. страхового стажу 1% складає 0,48333 (48 роки х 12 місяців + 4 місяців = 580 місяці : 12 : 100 x 1). Заробітна плата розрахована відповідно до статті 40 Закону № 1058-ІV за період роботи за даними системи персоніфікованого обліку з 01.09.2000 року по 31.12.2024 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації складає 2,40461.
Враховуючи той факт, що при призначенні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2022 - 2024 роки) в розмірі 15057,09 грн., проведення з 01.03.2025 перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати - 8913,83 грн. недоцільно, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2026 встановлено на рівні 2361,00 грн. Розмір пенсійної виплати з 01.03.2025 року становить 17806,58 грн., у тому числі: 17499,65 грн. - основний розмір пенсії (36206,43 грн Ч 0,48333); 306,93 грн. - доплата за 13 років понаднормативного стажу (2361,00 грн х 13 %).
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та не погоджуючись з протиправною бездіяльністю щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
При цьому, таке право не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, до працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та яким встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.
З довідки від 26.12.2024 року №55-2025, виданою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вбачається, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг:
рудоуправління (виробнича дільниця в кар'єрі №3), виробництво: гірничі роботи з 03.01.2007 р. по 20.03.2007 р. машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
рудоуправління (дільниця з експлуатації бульдозерної та дорожньої техніки у кар'єрах № 2, №3), виробництво: гірничі роботи з 21.03.2007 р. по 19.02.2008 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 20.02.2008 р. по 03.11.2009 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 04.11.2009 р. по 10.01.2012 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
Гірничотранспортний цех (дільниця з експлуатації дорожньою-тракторної техніки у кар'єрах № 2, № 3), виробництво: гірничі роботи
з 11.01.2012 р. по 10.02.2013 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 12.02.2013 р. по 06.06.2013 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 09.06.2013 р. по 21.07.2013 р. машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 23.07.2013 р. по 24.07.2013 р. машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 26.07.2013 р. по 28.07.2013 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 30.07.2013р. по 30.07.2013р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 01.08.2013р. по 23.10.2013р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 25.10.2013р. по 25.11.2013р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 28.11.2013р. по 28.04.2015р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 30.04.2015 р. по 14.06.2016 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 16.06.2016 р. по 02.08.2016 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 03.08.2016 р. по 18.04.2017 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 20.04.2017 р. по 08.03.2018 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 10.03.2018 р. по 06.10.2018 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 12.10.2018 р. по 14.10.2018 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 20.08.2024 р. по 16.09.2024 р. - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1;
з 18.09.2024 р. і по теперішній час - машиністом бульдозера, зайнятим повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ І, підрозділ 3, позиція 1.3-1.
Суд зауважує, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на час призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 останній працював більше 15 років повний робочий день, на посадах, що відноситься до робіт за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, а саме: на посаді машиніста бульдозера, який зайнятий повний робочий день у кар'єрі завглибшки 150 метрів і більше.
При цьому, як слідує зі змісту ст. 1 Гірничого Закону України, під гірничою (гірничодобувною) промисловістю необхідно розуміти комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення. До складу вказаної промисловості входять гірничі підприємства, які згідно до вказаної статті представляють собою цілісні технічно та організаційно відокремлені комплекси засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, і копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, тощо).
Тобто, процес видобування вугілля та корисних копалин з шахти передбачає собою ряд гірничих робіт, що представляють собою комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги.
Отже, Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" поширюється як на осіб, які безпосередньо зайняті видобутком вугілля та корисних копалин, так і на осіб, які працюють у гірничодобувній та шахто-будівельній промисловості та займаються обслуговуванням шахтного обладнання чи іншої інфраструктури гірничого підприємства повний робочий день під землею.
Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Відповідно розділу ІV «Відкриті гірничі роботи з видобування (розкривання) вугілля, руди та інших корисних копалин у розрізах і кар'єрах глибиною 150 м і більше, крім робіт на поверхні (включаючи відвали) віднесено посади машиністів бульдозерів.
Постановами Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року та №461 від 24.06.2016 року затверджено список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Розділом І «Розрізи з видобування вугілля Коркинського, Вахрушівського і Вовчанського вугільних родовищ, а також розрізи (кар'єри), рудники і відвали з видобування корисних копалин заглибшки 150 метрів і глибше», підрозділу 3, позиції 1.3-1 передбачено, що до списку №1 належать працівники, зайняті повний робочий день у розрізах, кар'єрах, рудниках і відвалах, крім зайнятих на поверхні.
Довідкою про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» підтверджено пільговий стаж саме за списком №1 з посиланням на постанови КМУ №36 та №451.
Аналіз трудової книжки позивача та довідки про підтвердження пільгового стажу свідчить про наявність стажу за списком №1.
В свою чергу, суд зазначає, що віднесення посади по списку №1, затвердженого постановами КМУ №№36,461 та 202 не свідчить на те, що позивач здійснював роботи під землею повний робочий день, оскільки вказаними постановами передбачено численний перелік посад, відмінних від тих що виконуються під землею.
В даному випадку жодний документ, ані трудова книжка, ані довідка про підтвердження пільгового стажу, надані позивачем, не свідчить про виконання ним підземних робіт повний робочий день, в той час як до шахтарів належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для отримання пенсії на умовах, визначених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, суд доходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні позивачу перерахунку пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є правомірними.
Щодо індексації пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп(1): Псзп(2)х100% - 100%
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025.
Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968),пунктом 6постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, індексація пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розміру внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Таким чином, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду України, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України чи закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2019-2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01.04.2020 № 251, «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209.
Верховний Суд у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 дійшов правового висновку, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27 січня 2025 р. у справі №620/7211/24.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 15.04.2025 в справі №200/5836/24 не знайшла підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, де він застосований. Верховний Суд у цій постанові наголосив, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV.
Наведені підстави зазначені позивачем в якості обґрунтування заявлених позовних вимог.
Так, позивач просить здійснити йому індексацію пенсії з урахуванням середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник 2022-2024 роки у розмірі 15 057,09 грн. із застосуванням коефіцієнта збільшення станом на 01.03.2025 року - 1.115 та провести виплату недоотриманої суми пенсії, починаючи з 20.08.2025 року.
В свою чергу, судом встановлено, що з заявою про призначення пенсії позивач звернувся 02 січня 2025 року.
Показник середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески, був обчислений як середній показник 2022-2024 роки у розмірі 15 057,09 грн. тобто за 3 роки що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно вимог пункту 2 постанови КМУ №209 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 1 березня 2025 року перераховуються розміри пенсій, строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно.
Зміст постанови №209 свідчить про встановлення права на перерахунок пенсій, які було призначено або поновлено до 31.12.2024 року.
В даному випадку, пенсію позивачу було призначено у 2025 році, отже у позивача не виникло права на її перерахунок у 2025 році на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська