01 травня 2026 рокуСправа №160/3549/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання Деркач О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у справі №160/3549/23 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 р. по 18.07.2022 р. у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць, а з 19.07.2022р. по 20.01.2023 р. у розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 57; код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць, а з 19.07.2022р. по 20.01.2023р. у розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплаченої суми.
06.02.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист на виконання вищевказаного рішення суду.
14.04.2026р. засобами поштового зв'язку на адресу суду від головного державного виконавця Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області надійшла заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення, в якій остання просить:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчий №160/3549/23 виданий 06.02.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць, а з 19.07.2022р. по 20.01.2023р. у розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплаченої суми на стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області та виплатити ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 318260,37 грн.
В обґрунтування наведеної заяви заявник посилається на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження АСВП №74961244 з примусового виконання виконавчого листа по справі №160/3549/23 виданий 06.02.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом; згідно офіційних листів Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області встановлено, що з метою виконання вимог виконавчого документу № 160/3549/23 та реалізації рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/3549/23 від 15.12.2023 року для проведення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» 318 260,37 грн., нарахування та виплату компенсації ПДФО - 57 286,87 грн., нарахування та сплати Єдиного соціального внеску - 70 017,28 грн. Територіальним управлінням Службової охорони у Дніпропетровській області до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, направлено листа про виділення додаткових кошторисних призначень по КПКВ 0501150 виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя, КЕКВ 2800 - на суму 445 564,52 грн., при цьому, станом на момент звернення заявника із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі залишається невиконаним в частині нарахованої суми заборгованості.
Ухвалою суду від 15.04.2026р. наведену заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.05.2026р.
Проте, у зв'язку із оголошенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку воєнного стану в Україні від 14.01.2026 №4757-ІX з 05:30 03 лютого 2026 року строком на 90 діб та неможливістю у зв'язку з наведеним забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні через відсутність бомбосховища у приміщенні суду, розгляд заяви заявника про зміну способу та порядку виконання судового рішення проводиться без участі сторін.
Заявник про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином 17.04.2026р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа наявними у матеріалах справи.
При цьому, у заяві від 14.04.2026р. просив, зокрема, розглянути дану заяву державного виконавця без участі представника.
Стягувач про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином 17.04.2026р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа наявними у матеріалах справи.
Боржник про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином 17.04.2026р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа наявними у матеріалах справи.
20.04.2026р. через систему “Електронний суд» від Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) в яких останній просив в задоволенні поданої заяви заявником відмовити повністю, посилаючись на те, що Територіальне управління, як бюджетна установа, що фінансується виключно з державного бюджету з урахуванням положень, передбачених статтями 22, 23, 48, 51, 119,1 21 Бюджетного кодексу України, частиною 7 статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 210 Кримінального кодексу України, статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може здійснити нарахування коштів за відсутності відповідних бюджетних асигнувань. Бюджетна установа може обрахувати потребу в коштах на виплату та направити відповідний бюджетний запит до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня для виділення відповідних бюджетних асигнувань; фактично заявник просить суд змінити резолютивну частину рішення, змінити рішення суду по суті та спосіб захисту, що суперечить інституту зміни способу і порядку виконання рішення суду та є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним. Виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, зміна способу і порядку його виконання не може призвести до його фактичного виконання, оскільки це не може вплинути на фінансування державою витрат на виплату коштів за бюджетною програмою КПКВ 0501150. Також 20.04.2026р. представником відповідача було подано додаткові пояснення, в яких останній посилається на ті ж самі обставини, що і у своїх запереченнях.
В судове засідання 01.05.2026р. учасники справи не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства Україна неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи наведене та те, що заявник, стягувач та боржник були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, строки розгляду заяви встановлені ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі представників сторін згідно до вимог ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані документи на підтвердження поданої заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви заявника про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі №160/3549/23, виходячи з наступного.
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 р. у справі №160/3549/23 позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, зокрема:
- зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць, а з 19.07.2022р. по 20.01.2023р. у розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплаченої суми.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023р. набрало законної сили 16.01.2024р.
06.02.2024р. судом було видано стягувачу виконавчий лист на виконання вищевказаного рішення щодо зобов'язання Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 57; код ЄДРПОУ 43238738) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць, а з 19.07.2022р. по 20.01.2023р. у розмірі до 30 000 грн. пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплаченої суми.
08.05.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області із заявою про примусове виконання рішення.
09.05.2024 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №74961244.
Листом від 06.03.2025р. №12486/05.1-28 на вимогу головного державного виконавця від 17.02.2025р., Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області повідомило, що Службою проводиться відповідна робота щодо збільшення відповідних асигнувань, зокрема, Службою листом від 10.01.2025 №30/01.30- і- 3-36 та від 10.02.2025 №30/01.30-02.2-158 надано до Державної судової адміністрацї України як головного розпорядника коштів інформацію про додаткову потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби, з проханням додатково внести зміни до кошторису Служби на 2025 рік за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за КПКВ -501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».
Також і листом від 11.02.2026р. №35.06.-63 боржник повідомив державного виконавця про заходи, які ним вживаються для виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Згідно з частини третьої статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Так, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд доходить висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.02.2025 року у справі №640/7827/22, постанові Великої Палати Верховного суду від 12.06.2019 року у справі №800/203/17.
Суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду має зобов'язальний характер, однак судом не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування відповідних сум.
Оскільки розрахунок таких сум не здійснювався, змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов'язання вчинити певні дії на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, суд фактично змінив би рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішив питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по додатковій винагороді позивачу.
Відтак, спосіб і порядок виконання рішення суду, який просить встановити заявник, фактично призведе до зміни резолютивної частини рішення суду, а тому зазначена заява задоволенню не підлягає.
Окремо суд звертає увагу на нові положення законодавства: приписи абз. 2 ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, які фактично створюють виключення з вищевикладених висновків. Такі виключення стосуються конкретно визначених категорій спорів: обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання
1) пенсійних виплат;
2) соціальних виплат непрацездатним громадянам;
3) виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
4) виплат та пільг дітям війни;
5) інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.
У даній справі предмет спору не стосувався відповідних категорій виплат, оскільки йшлося про додаткову винагороду, запроваджену на період дії воєнного стану як захід компенсаційного та стимулюючого характеру для осіб, які проходять службу в таких умовах.
Отже, ця норма права на позивача не поширюється.
Тотожне правозастосування саме щодо додаткової винагороди працівникам Служби судової охорони здійснено Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17.04.2025 року у справі № 380/15457/22, П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.04.2025 року у справі №420/25894/23, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.02.2025 року у справі №560/13508/22.
Окрім того, відсутність бюджетних призначень на виплату нарахованої суми додаткової винагороди не може розглядатися як обставина, що істотно ускладнює або робить неможливим виконання судового рішення, тому визнає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд звертає увагу заявника, що виплата нарахованих позивачу сум може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України.
Оскільки у цьому випадку відсутні відповідні бюджетні асигнування для здійснення виплати позивачу нарахованої за судовим рішення суми грошового забезпечення, суд констатує, що відповідач не мав об'єктивної фінансової можливості в повному обсязі виконати судове рішення та, відповідно, про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення.
Дані висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2026р. у справі №160/3103/23.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, у зв'язку з чим у її задоволенні належить відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва