Справа № 369/2840/26
Провадження № 3/369/3831/26
Іменем України
29.04.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Права і обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП роз'яснені
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №588378 від 11.02.2026 року - 11.02.2026 о 07:50 по вулиці Симоненка поблизу будинку 54 в с. Гатне, Фастівського р-ну, Київська обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai номерний знак НОМЕР_2 , при зустрічному роз'їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем Nissan X-Trail державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався назустріч, чим порушив п.13.3 ПДР. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого правопорушення не визнав. Пояснив, що 11.02.2026 рухався на автомобілі Hyundai н.з. НОМЕР_2 в с. Гатному, дорога була засніжена і дуже вузька. Назустріч рухався автомобіль Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_3 , частина зазначеного транспортного засобу знаходилась на смузі по якій рухався ОСОБА_1 та приймати правіше або зменшувати швидкість руху інший водій не збирався, а відтак ОСОБА_1 при зустрічному роз'їзді, щоб уникнути лобового зіткнення, з'їхав на праве узбіччя та зупинився. Проте, оскільки дорога була слизька, задня частина автомобіля Hyundai трохи зсунулась з узбіччя. Тим часом водій автомобіля Nissan X-Trail продовжив рух, в результаті чого відбулось зіткнення. Додав, що схема місця ДТП була складена не вірно. зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Крім того, надав письмові пояснення, в яких просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий - ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, будучи обізнаним про дату, місце, час розгляду справи. Причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП провадженням закрити, з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245,280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Працівниками поліції особі відносно якої складено протокол інкримінується порушення пункту 13.3 діючих Правил Дорожнього руху України, про те будь-яких доказів, які б дозволяли дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення суду надано не було.
Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №588378 від 11.02.2026 року; схема місця ДТП від 11.02.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.02.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.02.2026 року.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 245 КУпАП є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Пунктом 13.3 ПДР встановлено, що водію під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Згідно з п.1.10 ПДР України безпечний інтервал - це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відповідно до вимог п.1.4 ПДР - кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
При дослідженні матеріалів справи, викликають сумнів обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо порушення водієм діючих правил дорожнього руху та причинно-наслідкового зв'язку дій водія транспортного засобу Hyundai номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що розмітка на вказаній ділянці дороги відсутня, стан покриття проїзної частини - ожеледиця, засніжене, відстань від краю проїзної частини в напрямку руху транспортного засобу Hyundai до місця зіткнення складає 3,2м. Разом з цим, загальну ширину проїзної частини в схемі не зазначено.
Як слідує з п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Відповідно до пояснень наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні, які не спростовуються матеріалами справи, зазначений обов'язок останнім було виконано та його дії (з'їзд на узбіччя та зупинка транспортного засобу) свідчать про вжиття заходів направлених на уникнення ДТП.
Враховуючи наявну схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
В свою чергу, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Так, беззаперечних доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у скоєнні порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду не надано.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Отже, враховуючи, що сумніви які виникли щодо винуватості ОСОБА_1 суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на його користь, та приходить до висновку щодо недоведеності (поза розумним сумнівом) події та складу адміністративного правопорушення в діях останнього.
Відповідно до п. 1 ст. 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Михайло КУЦЕНКО