Справа № 456/6463/24 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.
Провадження № 22-ц/811/761/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
01 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Черевка В.В.
за участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в якому просив стягнути з відповідача на його користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 166 210,41 грн, моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн та судові витрати у розмірі 27 862,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.2023 о 10 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 623 км + 150 м ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Fiat Dukato», н.з. НОМЕР_1 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого він зіткнувся з транспортним засобом марки «Seat Toledo», н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку, який занесло на смугу зустрічного руху, в результаті чого він зіткнувся з транспортним засобом під керуванням позивача ОСОБА_3 , марки «Ford Kuga», н.з. НОМЕР_3 , який рухався по зустрічній смузі руху, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3б, п.12.1, п.13.1 ПДР України. Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 26.03.2024 у справі № 453/795/24 встановлено факт вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Fiat Dukato» на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до полісу № 214304288. Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи за договором №81-24 від 17.04.2024, виконаної ОСОБА_4 , ринкова вартість автомобіля «Ford Kuga», 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 27.10.2023 (без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП), становила 574 855,68 грн; ринкова вартість в пошкодженому стані, в цінах станом на дату ДТП 27.10.2023, становить 248 645,27 грн, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням коефіціенту фізичного зносу, на момент дослідження становить 326 210,41 грн.
29.11.2023 ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатило ОСОБА_3 страхову виплату у розмірі 160 000,00 грн. Оскільки фактичний розмір шкоди на 166 210,41 грн перевищує страхову виплату позивач вважає, що ОСОБА_2 зобов'язаний йому відшкодувати вказану суму, як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (326 210,41 грн - 160 000,00 грн).
Крім цього позивач зазначає, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, йому також було завдано моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 20 000,00 грн, і яка полягала у значних душевних хвилюваннях за здоров'я доньки ОСОБА_5 , 2015 р.н., яка під час ДТП перебувала з ним у автомобілі, та отримала забій виличної ділянки голови, що підтверджується довідками, листками обстеження.
На підставі наведеного просив задовольнити його позов.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 25.02.2025 позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 166 210,41 грн, 6 000,00 грн моральної шкоди, 20 000,00 грн витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, 1 211,20 грн судового збору та 6 200,00 грн витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ця справа не підсудна Сколівському районному суду Львівської області, ані за загальною підсудністю (Турківський районний суд Львівської області), ані за альтернативною підсудністю (Стрийський міськрайонний суд Львівської області, оскільки ДТП мало місце 643 км + 150 м автошляху М06 сполученням «Київ-Чоп», що знаходиться на території Грабовецько-Дулібівської сільської територіальної громади та відноситься до юрисдикції Стрийського міськрайонного суду Львівськоїобласті), суд першої інстанції розглянув справу та прийняв рішення з порушенням правил юрисдикції загальних судів (порушення територіальної підсудності), як наслідок рішення суду підлягає обов'язковому скасуванню на підставі частини другої статті 377 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, а саме на розгляд Турківського районного суду Львівської області. Вказує на те, що у справі № 456/795/24 судом не вирішувалось питання винуватості ОСОБА_2 у ДТП, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки накладення адміністративного стягнення передбачені статтею 38 КУпАП. Тому, позивач помилково вважає, що постановою Сколівського районного суду Львівської області від 26 березня 2024 року у справі № 456/795/24 установлено факт вини ОСОБА_2 в ДТП. Вказує на те, що страховиком та експертом у висновку № 81 від 15.05.2024 визначено різні суми збитку автомобіля «Ford Kuga». Аналіз висновку експерта № 81 свідчить, що огляд автомобіля «Ford Kuga» проводився експертом у травні 2024 року тобто через значний проміжок часу після ДТП. Зазначений експертом перелік пошкоджень та обсяг робіт по ремонту ТЗ відрізняється від переліку який був виявлений страховиком на момент огляду автомобіля 08.11.2023 і викладений у протоколі огляду ТЗ та ремонтній калькуляції № 23-0873835 від 15.11.2023. Зокрема у висновку експерта № 81 наведені пошкодження, про які відсутні дані, що вони мали місце на момент ДТП та потребують ремонту. З огляду на тривалий період часу який минув з моменту ДТП до огляду експертом автомобіля, відсутні достатні дані вважати, що виявлені експертом пошкодження були завдані саме унаслідок ДТП. При цьому, оскільки огляд автомобіля позивача проводився страховиком незадовго після ДТП (08.11.2023) наявні підстави для висновку, що визначений страховиком обсяг пошкоджень та вартість робіт необхідних для ремонту автомобіля «Ford Kuga» є більш вірогідним аніж визначений експертом у висновку № 81 від 15.05.2024. Крім того, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги позивача, однак дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у повному розмірі, який заявлений стороною позивача (20 000,00 грн), що не узгоджується із пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча була належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 27.10.2023 о 10 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 623 км + 150 м, керуючи транспортним засобом марки «Fiat Ducato», р.н. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Seat Toledo», н.з. НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку, який занесло на смугу зустрічного руху, в результаті чого він зіткнувся з транспортним засобом марки «Ford Kuga», н.з. НОМЕР_3 , який рухався по зустрічній смузі руху, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 26.03.2024 у справі № 456/795/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, тобто з нереабілітуючих підстав.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Fiat Ducato», н.з. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до полісу №214304288.
27.10.2023 ОСОБА_3 повідомлено ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про страховий випадок та надав пояснення щодо події.
Відповідно до висновку експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ №81 від 15.05.2024, складеного за заявою ОСОБА_3 :
- вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент дослідження становить 712 794,27 грн;
- ринкова вартість автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 27.10.2023 до моменту його пошкодження у ДТП (без врахування пошкоджень отриманих в і внаслідок ДТП), становила 574 855,68 грн.
- коефіцієнт фізичного зносу складових пошкодженого автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на момент його пошкодження в ДТП 27.10.2023, становив - 0,605;
- вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, на момент дослідження становить 326 210,41 грн;
- ринкова вартість автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.10.2023, в пошкодженому стані, станом на дату ДТП 27.10.2023, становить: 248 645,27 грн.
Згідно з ремонтною калькуляцією № 04/81/2024 від 14.05.2024 вартість ремонту автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 712 974,27 грн.
29.11.2023 ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_3 зазначив, що сума страхового відшкодування не покриває витрати на відновлювальний ремонт, тому просив стягнути із відповідача, як винуватця ДТП, на його користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 166 210,41 грн,
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім того, статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17 (провадження № 61-26508св18) вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, дійшов правильного висновку про те, що сума страхового відшкодування отримана ОСОБА_3 від страхової компанії, не покриває витрати на відновлювальний ремонт, тому відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати ОСОБА_3 завдану майнову шкоду, а саме різницю між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням.
Вирішуючи питання розміру майнової шкоди, яку завдано позивачу унаслідок ДТП, районний суд підставно вважав належним та допустимим доказом висновок експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ №81 від 15.05.2024, складений за заявою ОСОБА_3 , тому обґрунтованим є розмір майнової шкоди -326 210,41 грн. У зв'язку із виплатою ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню 166 210,41 грн як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд помилково взяв до уваги висновок експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ №81 від 15.05.2024, є безпідставними, оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано вищевказаний висновок. Даний звіт проведено відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092. Крім цього відповідачем не було заявлено клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
Доводи ОСОБА_2 про те, що постановою Сколівського районного суду Львівської області від 26.03.2024 у справі № 456/795/24 не вирішувалось питання щодо винуватості у ДТП, яке мало місце 27.10.2023, не заслуговують на увагу, оскільки закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 в справі № 686/4557/18).
Крім того, суд першої інстанції на підставі статей 23, 1167 ЦК України, з урахуванням усіх обставин справи та з огляду на вимоги розумності і справедливості дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем спричиненої позивачеві моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку зі знищенням майна та переживаннями за стан здоров'я малолітньої дочки, у розмірі 6000,00 грн.
Розмір витрат на правову допомогу, понесених позивачем, підтверджений належними та допустимими доказами, відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи та є співмірним до ціни позову.Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позову ОСОБА_3 , із ОСОБА_2 на його користь слід стягнути 18 400,00 грн витрат на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог, тому рішення суду в цій частині слід змінити.
Оцінюючи доводи ОСОБА_2 про порушення судом правил територіальної підсудності, колегія суддів виходить з того, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.01.2025, яка не оскаржувалась відповідачем в апеляційному порядку, дану справу скеровано за підсудністю до Сколівського районного суду Львівської області, і така прийнята останнім до розгляду відповідно до вимог ст. 32 ЦПК України, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення суду колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення суду слід змінити в частині стягнення витрат на правничу допомогу, в решті - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2025 року змінити в частині стягнення витрат на правову допомогу.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18 400,00 грн витрат на правову допомогу.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 01.05.2026
Головуючий
Судді