Єдиний унікальний №335/1912/26 Головуючий в 1 інст. Стеценко А.В.
Провадження №33/807/617/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
27 березня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_2 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та застосовано до нього захід впливу у виді передання під нагляд матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 10 лютого 2026 року о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме на території ТЦ «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147, розпивав слабоалкогольний напій Shake "Bora Bora" об'ємом 0,5 л, вміст спирту 7%, де це заборонено, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з недоведеністю події і складу адміністративного правопорушення, істотним порушеннями норм процесуального права.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що судом в порушення вимог ст. 280 КУпАП не встановлено подію адміністративного правопорушення, а висновок суду ґрунтується виключно на протоколі та припущеннях, що суперечить вимогам ст.ст. 251, 252 КУпАП щодо належності, допустимості та достатності доказів.
Вказує про відсутність належних та допустимих доказів об'єктивної сторони правопорушення, зокрема факту розпивання напою, що напій був алкогольним, що подія відбулася у забороненому законом місці, вину особи. Крім того вказує, що матеріали справи не містять належних доказів обставин, зокрема речового доказу у вигляді тари або пляшки, яка не вилучалася та не досліджувалася, відсутній будь-який експертний доказ про склад напою, що засвідчує наявність в ньому алкоголю, освідування особи не проводилося, відсутні показання свідків, які б підтвердили факт вживання алкоголю, не зафіксовано і відеозаписом події факту вживання алкогольного напою.
Вважає, що суд першої інстанції фактично поклав на неповнолітнього обов'язок доводити невинуватість, тоді як обов'язок доказування покладається на орган, який склав протокол.
Стверджує, що допущені судом порушення є істотними, оскільки безпосередньо вплинули на правильність вирішення справи та призвели до постановлення незаконного рішення за відсутності належної доказової бази.
Просить скасувати постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 24 лютого 2026 року, провадження в справі закрити за на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У разі, якщо апеляційний суд дійде висновку про неможливість закриття провадження, просить скасувати постанову та направити на новий судовий розгляд.
Під час апеляційного перегляду справи, законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Вказала, що доказів вживання ОСОБА_1 алкогольного напою матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 зазначив, що 10 лютого 2026 року зустрівся з другом, придбав безалкогольний «Шейк», який вживав біля кафе «Джобс» разом із сухариками, у цей час до нього підішли працівники поліції.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП.
Переглядаючи оскаржувану постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суддя апеляційного суду не вбачає підстав для її задоволення.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Частиною 1 статті 178 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Відповідно до ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV зі змінами визначено, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 784360 слідує, що 10 лютого 2026 року о 20 год. 00 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у громадському місці, а саме на території ТЦ «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147, розпивав слабоалкогольний напій Shake "Bora Bora" об'ємом 0,5 л, вміст спирту 7%, де це заборонено, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.
З відомостями викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомився, про що свідчить його особистий підпис. В графі «Заяви та клопотання» просив обмежитися усним зауваження, свою вину визнав.
З письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_1 , які надані ним у присутності законного представника - його матері ОСОБА_2 серед іншого вбачається, що 10 лютого 2026 року близько 16-00 год. він зустрівся зі своїм другом ОСОБА_3 . Близько 17- 00 год. він приїхав до ТЦ «Україна» за адресою: пр. Соборний, 147 м. Запоріжжя. В подальшому вони зустріли знайомого, якого попросив придбати йому слабоалкогольний напій Shake "Bora Bora" об'ємом 0,5 л, вміст спирту 7%, на що він погодився та придбав в магазині «АТБ» по вул. Лермонтова, 20 зазначений напій, після чого ОСОБА_1 перевів грошові кошти на банківську карту у розмірі 137 грн. за придбаний напій. Далі, він повернувся до ТЦ «Україна» та зайшов на першій поверх біля кафе «Джобс», де почав вживати даний алкогольний напій та до нього підішли працівники поліції, які повідомили, що його дії мають ознаки адміністративного правопорушення.
Отже зміст протоколу та письмових пояснень ОСОБА_1 свідчать про те, що він повністю визнав фактичні обставини події, через які відносно нього і було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суддя апеляційного суду бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Отже, фактів чи обставин, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не наведено, не встановлено їх і при апеляційному перегляді, а тому підстав для скасування постанови судді, суддя апеляційного суду не вбачає.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_1 - Гарус Тетяни Миколаївни, залишити без задоволення.
Постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та застосовано до нього захід впливу у виді передання під нагляд матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 335/1912/26