Єдиний унікальний №331/5528/25 Головуючий в 1 інст. Кольц Д.М.
Провадження №33/807/533/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
27 березня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 27 січня 2026 року, якою провадження в справі відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює медичною сестрою в 3-й міській клінічній лікарні, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,-
Згідно постанови судді першої інстанції, суддею встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №426179 від 11 вересня 2025 року, 11 вересня 2025 року о 19-17 годин, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до колишнього чоловіка, а саме: погрожувала вбивством та кухонним ножем, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_1 та порушила пп.2 п. 2 ст. 3 Розділу 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відносно ОСОБА_2 11 вересня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, дослідивши надані докази, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ними не доведено вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, внаслідок чого закрив провадження за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вважає її необґрунтованою.
Вказує, що суддя місцевого суду мав об'єктивну можливість розглянути дану справи у судових засіданнях, які відбулися 13 жовтня 2025 року та 5 листопада 2025 року за наявних в матеріалах справи доказах.
Звертає увагу суду, що він 10 жовтня 2025 року скерував до суду заяву про відвід судді Кольц Д.М., яка відносно нього ухвалювала рішення, які в подальшому були скасовані постановами Запорізького апеляційного суду, а отже у нього як у потерпілого по справі були сумніви в об'єктивності та неупередженості судді. Однак, в задоволенні його заяви про відвід судді йому було відмовлено.
Крім того під час розгляду справи суддею суду першої інстанції не було прийнято до уваги, що після розірвання шлюбу 29 липня 2023 року з ОСОБА_2 остання постійно створює конфліктні ситуації, висловлює образи та погрози його вбивства, в категорійній формі відмовляється від сплати комунальних послуг, якими вона користується за місцем їх спільного проживання, краде його гроші, банківські карти, особисті речі, викидає їжу, яку він готує, псує його особисті речі.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, перевіряючи законність постановленого судом рішення, суддя апеляційного суду виходить з того, що відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції під час розгляду справи відносно ОСОБА_2 дотримався.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч. 1 ст. 1 цього Закону).
Зі змісту наведених вище норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Отже, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Із матеріалів справи, зокрема протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 просить органи поліції притягнути до відповідальності його колишню дружину ОСОБА_2 , з якою спільно проживає, яка 11 вересня 2025 року приблизно о 19 год. 17 хв. відносно нього вчинила домашнє насильства (а.с. 5).
З письмових пояснень ОСОБА_1 слідує, що 11 вересня 2025 року, його колишня дружина ОСОБА_2 , з якою він спільно проживає, приблизно о 19 год. 17 хв. взяла у нього документи та заховала, повертати йому документи не хоче, коли він підійшов до ОСОБА_2 , щоб попрохати повернути його документи, остання почала погрожувати після чого він викликав поліцію.
Слід зазначити, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткненням протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Наявність між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 словесного конфлікту, який виник на побутовому ґрунті, що також відображено в письмових поясненнях ОСОБА_1 не є безспірним доказом вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що 11 вересня 2025 року о 19-17 годин, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до колишнього чоловіка, а саме: погрожувала вбивством та кухонним ножем, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_1 .
Проаналізувавши матеріали справи, суддя апеляційного суду вважає, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Отже, у даному випадку, за встановлених судом обставин, є вірним висновок про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2026 року, якою провадження в справі відносно ОСОБА_2 притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрито у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 331/5528/25