Єдиний унікальний №314/4440/24 Головуючий в 1 інст. Кіяшко В.О.
Провадження №33/807/376/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
20 березня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 місяці, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , о 21 годині 11 хвилини, на автодорозі вул. Шевченка, буд. 1, с. Кам'яне, Запорізька область, керував транспортним засобом ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_3 , стосовно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами на підставі постанови державного виконавця Липовецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 04.03.2019 у ВП №47741811, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».
Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вона є незаконною та підлягає скасуванню.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що на момент керування ним транспортним засобом заборгованість по виконавчому провадженню була погашена, що підтверджується відповідними документами ДВС. Отже, тимчасове обмеження його в праві керування транспортними засобами фактично було знято. Додав, що постанова державного виконавця була винесена приблизно 21 вересня 2024 року.
Вважає, що суд першої інстанції не дослідив всіх доказів, не витребував з відділу Державної виконавчої служби інформацію щодо фактичної дати зняття обмеження та стану заборгованості, що є істотним порушенням вимог ст. 280 КУпАП.
Наголошує, що в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, а його було притягнуто до адміністративної відповідальності за формальною ознакою, якої на момент складання протоколу не існувало.
Просить скасувати постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2024 року, провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою, яка йому була повернута постановою судді Запорізького апеляційного суду від 14 лютого 2025 року, з підстав відсутності клопотання про поновлення строку, що не є перешкодою для повторного звернення з апеляційною скаргою.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2024 року.
Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляд справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Матеріали справи засвідчують, що зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції дотримався, оскільки проаналізував усі докази в їх сукупності, та дав їм належну оцінку і встановив, що ОСОБА_1 під час події порушив інкриміновані йому вимоги ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Диспозиція ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №809797 від 8 вересня 2024 р. підтверджується:
- копією постанови старшого державного виконавця Липовецького відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції від 4 березня 2019 року, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами згідно в/л №132/3943-13ц, виданого 18.11.2013 року (а.с. 6);
- відеозаписом події, який містить відомості про обізнаність ОСОБА_1 про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами (час записи 00:26:33) (а.с.12).
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Крім того, для перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , суддею Запорізького апеляційного суду скерований запит до Липовецького відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції.
З відповіді в.о. начальника Липовецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області від 5 березня 2026 року встановлено, що 20 вересня 2024 року державним виконавцем було винесено постанову про скасування тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наявних в матеріалах виконавчого провадження, станом на момент прийняття рішення державним виконавцем - сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів становив - 5713,80 грн. (а.с.61).
Наведене засвідчує, що на день складання протоколу серії АДД№809797 за ч. 3 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 (8 вересня 2025 року), постанова державного виконавця Липовецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькому області 4 березня 2019 року ВП №47741811 про встановлення тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від ( в/л №132/3943-13 виданий 18.11.2013 року) не була скасована, а отже ОСОБА_1 був обмежений в праві керування транспортними засобами.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, оцінюючи докази в їх сукупності, суддя апеляційного суду вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 314/4440/24