Справа № 736/1001/26
Номер провадження 1-кс/736/213/26
01 травня 2026 року м. Корюківка
Слідчий суддя Корюківського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділення Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соснівка Корюківського району Чернігівської області, українця, громадянина України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , під час досудового розслідування відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120262702900000095 від 29.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Старший слідчий слідчого відділення Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120262702900000095 від 29.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий суддя, вислухавши сторони кримінального провадження, прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати більш м?який запобіжний захід, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов висновку про таке.
28.04.2026, близько 16 години 00 хвилин, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_8 , знаходячись на ділянці лісу 16-го кварталу, розташованого на відстані близько 50 метрів від електричної опори 122/9/69 за с. Соснівка Корюківського району Чернігівської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у ході конфлікту, що виник на ґрунті неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс не менше п'яти ударів руками та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з формуванням вогнища забою 2-3 типу в правій лобній ділянці, у лівій тім'яній ділянці, які відповідно до п. 2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
29.04.2026 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджується зібраними доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події від 29.04.2026, проведеного в ділянці лісу 16 кварталу, розташованого за с. Соснівка, Корюківського району, Чернігівської області, під час якого виявлено частину газети з плями РБК;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який надав показання, що 28.04.2026 він разом з братом ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , батьком останнього ОСОБА_12 , у лісі вантажили дрова на автомобіль. Так як ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп'яніння, та погано закидав дрова, ОСОБА_11 побив його руками та ногами по голові та тулубу;
-протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 , котрий відтворив послідовність подій, які відбувались 28.04.2026 на ділянці лісу 16 кварталу, розташованого за с. Соснівка, Корюківського району, Чернігівської області;
-показами свідка ОСОБА_13 , який надав показання, що дійсно 28.04.2026 він на автомобілі приїхав у ділянку лісу в с. Соснівка, Корюківського району, для того, щоб завантажити дрова на прохання знайомого ОСОБА_11 . Приїхавши на ділянку він виявив трьох осіб, з який він знає тільки ОСОБА_11 . Вони почали вантажити автомобіль. Під час завантажування один з чоловіків, котрий знаходився у нетверезому стані, постійно присідав та відпочивав. Так як ОСОБА_11 це не влаштовувало, він підійшов до чоловіка та декілька разів ударив його правою рукою, від чого той впав на землю. Після цього, ОСОБА_11 знову підійшов до нього та почав бити ногами по тулубу. Також він бачив, що ОСОБА_11 наносив удари рукою по голові, не менше трьох разів;
- довідкою КНП «Корюківська ЦРЛ» від 28.04.2026, відповідно до якої у ОСОБА_9 наявні тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу;
- показами свідка ОСОБА_14 , який надав показання, що 29.04.2026 до нейрохірургічного відділення КНП « Чернігівська обласна лікарня» ЧОР госпіталізований ОСОБА_9 . Хворий був оглянутий, проведено комп'ютерну томографію, після чого ОСОБА_9 поставлений попередній діагноз: ЗЧМТ, забій головного мозку з формуванням вогнища забою ІІ-ІІІ типу в правій лобній ділянці в лівій підталамічній ділянці;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Зібрані фактичні дані в своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочину є достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Таким чином, на даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання. Таким чином, встановлена наявність достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного досудового розслідування даного кримінального правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні) полягає у тому, що оскільки підозрюваному ОСОБА_8 достеменно відомо місце проживання та спосіб життя свідків кримінального правопорушення та місцезнаходження потерпілого, і будучи на волі він може вступити з ними в зносини та шляхом умовляння, залякування, шантажу, чи підкупу може спонукати їх до відмови від дачі показів та участі в інших слідчих діях або спонукати його дати неправдиві покази.
Показання свідків, потерпілого, висновки експертів, мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв'язки із іншими особами, впливати на вказаних осіб у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Інші свідки протиправних дій, які наразі в ході досудового розслідування встановлюються, відомі на даний момент лише ОСОБА_4 , тому останній аналогічно зможе впливати на них, що спотворить істинні обставини, що підлягають встановленню в ході досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 раніше вже притягувався до кримінальної відповідності за вчинення злочину про життя та здоров'я особи. Хоча минула судимість в нього і погашена, проте вказана обставина у сукупності з тим, що він на даний час перебуває під кримінальним переслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, дає обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 може вдатися до вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, тримання під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час досудового розслідування кримінального провадження. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню спробам переховуватися від органу досудового розслідування, впливу на свідків та потерпілого, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, тобто запобігання ризикам, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи викладене, будь-який більш м'який запобіжний захід не дасть змоги уникнути даних ризиків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не знаходить підстав для призначення більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 196, 197, 207 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 120262702900000095 від 29.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Встановити строк дії ухвали до 20 год.50 хв. 28 червня 2026 року.
Строк дії ухвали рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 год. 50 хв. 29 квітня 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1