вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
21 квітня 2026 рокуСправа № 912/3201/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому засіданні суду справу №912/3201/25
за позовом: Фермерського господарства "СТЕП", вул. Садова, 56А, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адельфан", вул. Родникова, 90а, м. Кропивницький, 25014
про розірвання договору поставки та стягнення 1 077 199,81 грн
Представники:
від позивача - Ситник Т.А., ордер серія СА №1145695 від 18.12.2025 ;
від відповідача - Міхальова В.В., адвокат, ордер серія ВА №1145695 від 18.12.2025.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Фермерське господарство "СТЕП" (далі - ФГ "СТЕП", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адельфан" (далі - ТОВ "Адельфан", відповідач) такого змісту:
- розірвати договір поставки №17-01-25 від 17.01.2025, укладений між ТОВ "Адельфан" та ФГ "СТЕП";
- стягнути з ТОВ "Адельфан" на користь ФГ "СТЕП" заборгованість в сумі 1 077 199,81 грн, з якої: 736 469,30 грн попередня оплатаи, 78 506,87 грн проценти, 157 013,74 грн пені та 105 209,90 грн штрафу.
В обґрунтування підстав позову вказано про невиконання відповідачем зобов'язання з поставки попередньо оплаченого товару за договором поставки № 17-01-25 від 17.01.2025.
Ухвалою суду від 31.12.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/3201/25 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
До подання позову ФГ "СТЕП" звернувся із заявою про забезпечення позову, яка задоволена ухвалою суду від 23.12.2025 та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Адельфан" на всіх його рахунках чи інших фінансових установах у межах суми 736 469,30 грн.
29.01.2026 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2026.
18.02.2026 відповідач подав заяву про визнання позову та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
19.02.2026 суд розпочав розгляд справи по суті, в якому оголосив перерву до 11.03.2026. Позивачу надано можливим подати письмові пояснення з питання щодо повідомлених відповідачем у заяві про визнання позову обставин, а саме вчинення відповідачем дій з фактичної поставки товару за договором та фактичного прийняття чи неприйняття товару позивачем.
10.03.2026 позивач подав відповідні письмові пояснення.
Відповідач 09.03.2026 подав до суду клопотання про долучення доказів.
11.03.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник відповідача не підтримав заяву про визнання позову, з підстав чого суд постановив ухвалу без оформлення окремим документом про відмову у прийнятті заяви відповідача від 18.02.2026 про визнання позову.
В судовому засіданні 11.03.2026 суд на підставі ст. ст. 80, 118 ГПК України залишив без розгляду докази відповідача, які подані за клопотанням від 09.03.2026 (а.с. 83-115).
В засіданні суду оголошено перерву до 26.03.2026.
В засіданні суду 26.03.2026 оголошено перерву до 21.04.2026.
21.04.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач відзив на позов не подав, в засіданні суду представник відповідача вказав про відсутність підписаних документів на підтвердження поставки товару, питання щодо розгляду справи залишено на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом дослідження у справі.
17.01.2025 між ТОВ "Адельфан" (Постачальник) і ФГ "СТЕП" (Покупець) укладено договір поставки № 17-01-25 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати та встановити у визначений строк Покупцеві Пневматичну систему внесення мінеральних добрив на сівалку Massey Fеrgusson MF555R12 в кількості 1 шт (далі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказаний Товар (а.с. 28-29).
Договором погоджено, що Покупець оплачує Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином:
- 526 049,50 грн не пізніше 20 січня 2025 року;
- 210 419,80 грн в день готовності Товару, але не пізніше, ніж в строк до 05 квітня 2025 року;
- 315 629,70 грн в день поставки та встановлення Товару, але не пізніше, ніж в строк до 10 квітня 2025 року (пункт 2.3. Договору).
Сума Договору складає 1 052 099,00 грн, в т.ч. ПДВ - 175 349,83 грн (пункт 2.5. Договору).
Товар має бути переданий Покупцеві в строк до 10 квітня 2025 року включно (пункт 3.1. Договору).
Товар приймається Покупцем відповідно до видаткової накладної (пункт 3.3. Договору).
Датою передачі (поставки) Товару вважається дата отримання Товару Покупцем або третьою особою (перевізником), вказана в видатковій накладній (пункт 3.5. Договору).
Договір діє з моменту його підписання та до 17 січня 2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 8.1. Договору).
Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання чи неналежного виконання умов Договору однією із сторін, про що сторона зобов'язана сповістити сторону, як порушила або не виконала зобов'язання в письмовій формі (пункт 8.2. Договору).
17.01.2025 ТОВ "Адельфан" виставив рахунок №8 на суму 1 052 099,00 грн (а.с. 28).
На виконання Договору ФГ "СТЕП" сплатив такі грошові кошти:
17.01.2025 - 526 049,50 грн, згідно платіжної інструкції №10611;
22.04.2025 - 210 419,80 грн, згідно платіжної інструкції №11234 (а.с. 30).
Як стверджує позивач, відповідач в установлений Договором строк Товар не поставив, монтаж не виконав.
26.11.2025 ФГ "СТЕП" направив ТОВ "Адельфан" претензію-вимогу про розірвання Договору, повернення сплачених за Товар грошових коштів та сплату штрафних санкцій (а.с. 33-35).
Вказана претензія повернута позивачу без фактичного отримання ТОВ "Адельфан" з відміткою "Закінчення встановленого терміну зберігання" (а.с. 36).
Посилаючи на викладене (відсутність поставки Товару та не повернення грошових коштів), ФГ "СТЕП" звернувся з позовом у даній справі.
Норми права, застосовані судом, та оцінка доводів сторін і поданих доказів.
1. Щодо правової природи Договору та його виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір поставки №17-01-25 17.01.2025 містить в собі умови щодо постачання товару та передбачає здійснення його монтажу. Тобто, Договір є змішаним з елементами договору поставки і договору підряду. Кінцевим результатом виконання Договору є постачання та монтаж товару.
Згідно визначення, наведеного в ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст. 837 ЦК України договір підряду передбачає виконання однією стороною (підрядником) робіт за завданням другої сторони (замовника) та обов'язок замовника прийняти і оплатити виконану роботу.
Виходячи з наведеної правової кваліфікації, суд застосовує норми права, що регулюють відповідні правовідносини за договором, з урахуванням характеру порушень, на які посилається позивач.
Статтями 662, 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Покупець, згідно правил ч. 1 ст. 692 ЦК кодексу України, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено матеріалами справи, позивач відповідно до умов Договору сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 526 049,50 грн 17.01.2025 та 210 419,80 грн 22.04.2025.
Відповідач, згідно умов Договору, зобов'язаний був передати позивачу Товару в строк до 10.04.2025.
Як стверджує позивач, Товар за Договором відповідач не передав.
Відповідач у заяві до суду від 18.02.2026 зазначив, що 29.04.2025 ним було поставлено пневматичну систему внесення мінеральних добрив, яка була встановлена на сівалку Massey Fеrgusson MF555R12 в кількості 1 штуки. Однак, при проведені польових випробувань сторонами було виявлено недоліки, у зв'язку з чим була досягнута усна домовленість, що після дообладнання системи необхідними компонентами будуть підписані відповідні документи по підтвердженню виконання Договору. Проте, як зазначає відповідач, позивач почав уникати контакту по подальшому виконання Договору і скориставшись відсутністю підписаних документів звернувся з позовом до суду.
Позивач у своїх письмових поясненнях до суду від 10.03.2026 з приводу пояснень відповідача повідомив, що відповідач прибув на об'єкт позивача з обладнанням та запчастинами, з яких планував виготовити Товар безпосередньо на об'єкті позивача. Однак, можливості виготовити товар не було, у зв'язку з чим відповідач забрав основну частину обладнання з собою, залишивши частину елементів майбутньої системи, які за своєю суттю такою системою не являються.
Суд зазначає, що за правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно правил ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено, укладений між сторонами Договір передбачає поставку і монтаж Товару. Тобто, такий договір містить окремий елемент договору поставки в його юридичному значенні згідно законодавства.
Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Умовами Договору встановлено, що Товар приймається відповідно до видаткової накладної, в якій вказується дата отримання Товару.
Суд констатує відсутність в матеріалах справи видаткової чи товарно-транспортної накладної, а також інших доказів які б підтверджували господарську операцію саме з поставки Товару.
Дії відповідача з виготовлення товару на об'єкті позивача, про що стверджує останній, не вважається поставою товару в розумінні положень законодавства та умов укладеного між сторонами Договору.
Також у суду відсутні підстави для висновку про поставку Товару з недоліками, оскільки відсутні, як будь-які документи щодо самої поставки, так і документи з фіксації недоліків Товару.
За вказаних обставин докази позивача на підтвердження обставин того, що поставка Товару за Договором не відбулась, є більш вірогідними ніж докази відповідача.
Згідно наявних матеріалів справи суд констатує, що факт поставки відповідачем Товару за Договором позивачу не доведений.
2. Наслідки відсутності поставки товару за договором.
2.1. Розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, з посиланням на яку заявлено вимогу у позові, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, така підстава для розірвання договору як істотність його порушення може бути застосована до всіх договорів незалежно від їх правової природи та наявності чи відсутності інших підстав для розірвання.
Згідно висновку Великої Плати Верховного Суду, викладеному у постанові від 05.02.2025 у справі №925/457/23, порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
Як стверджує позивач, не поставка сільськогосподарського обладнання у посівний сезон є істотним порушенням, оскільки Покупець повністю позбавився того, на що розраховував за Договором. Це потягло негативні наслідки, адже позивач не зміг використати обладнання у посівних компаніях 2025 року.
Викладене, за висновком суду, підтверджує істотність порушення Договору. Відсутність поставки Товару свідчить, що основна мета Договору не досягнута.
Окрім того, пункт 8.2. Договору серед підстав для дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку передбачає невиконання умов Договору однією із сторін.
Згідно матеріалів справи, ФГ "СТЕП" надсилав ТОВ "Адельфан" 26.11.2025 претензію-вимогу про розірвання Договору, за змістом якої просив вважати розірваним Договір з моменту отримання відповідачем такої претензії.
Однак, зазначена претензія ТОВ "Адельфан" фактично отримана не була та повернулась ФГ "СТЕП" без вручення адресату з відміткою "Закінчення встановленого терміну зберігання".
За вказаних обставин, відсутні підстави для висновку про розірвання Договору в односторонньому порядку, що свідчить про чинність Договору на час звернення до суду і розгляду справи.
У відповідності до вищевикладеного позовні вимоги ФГ "СТЕП" про розірвання Договору в судовому порядку є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
2.2. Щодо повернення попередньої оплати.
Згідно частин 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося
На підставі викладеного та з огляду на відсутність поставки Товару, є обґрунтованою вимога ФГ "СТЕП" до ТОВ "Адельфан" грошових коштів, які були сплачені позивачем за Товар, в загальній сумі 736 469,30 грн.
2.3. Стягнення неустойки.
За правилами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд встановив, що у пункті 6.1. Договору сторони передбачили відповідальність у вигляді пені і штрафу, а саме: в разі порушення строку готовності Товару для передачі Покупцю, передбаченого пунктом 3.1. даного Договору, стягується пеня в розмірі 0,1 % від суми отриманих за Товар коштів за кожен день прострочення поставки, в разі прострочення поставки більше, ніж на 30 днів - Постачальник додатково зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми договору.
Викладене підтверджує правомірність вимоги позивача про сплату пені і штрафу.
Згідно розрахунку позивач нараховує штраф в розмірі 105 209,90 грн, що відповідає погодженому Договором розміру (10% від суми 1 052 099,00 грн), а також пеню в межах подвійної облікової ставки НБУ на суму 736 469,30 грн за період з 11.04.2025 по 17.12.2025.
Нарахування позивачем пені в межах розміру подвійної облікової ставки НБУ не суперечить умовам Договору, оскільки не перевищує погодженої суми
Поряд з цим, позивач безпідставно нараховує пеню з 11.04.2025 на всю суму сплачених ним коштів, оскільки частина грошових коштів була сплачена 22.04.2025.
З у рахуванням фактичної сплати та в межах періоду розрахунку позивача суд наводить такий розрахунок пені:
за період з 11.04.2025 (наступний день після граничного строку поставки) по 17.12.2025 (кінцева дата розрахунку позивача) на суму 526 049,50 грн, що становить 112 142,22 грн пені;
за період з 22.04.2025 по 17.12.2025 на суму 210 419,80 грн, що становить 42 891,05 грн пені,
а всього 155 033,27 грн пені.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення неустойки є ґрунтовними частково в розмірі 105 209,90 грн та 155 033,27 грн пені. Підстави для стягнення пені в іншій частин відсутні.
Поряд з цим, суд вважає, що вказаний розмір неустойки є занадто значним порівняно з негативними наслідками, які настали внаслідок порушення відповідачем умов Договору.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.02.2026 у справі № 911/969/24, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
При цьому, у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Суд враховує, що неустойка, як спосіб забезпечення виконання зобов'язання, має на меті, зокрема, стимулювання боржника до належного виконання основного зобов'язання. Водночас після розірвання Договору таке зобов'язання припиняється, а відтак застосування неустойки втрачає свій превентивний характер та підлягає оцінці на предмет її співмірності наслідкам порушення.
Суд констатує, що позивач не повідомляє про конкретні негативні наслідки, які настали для нього внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань та не доводить понесення ним матеріальних збитків.
Поряд з цим розмір неустойки 260 243,17 грн (пеня+штраф) склав майже 25% від усієї суми Договору та складає 35% від сплаченої позивачем суми, вимога про повернення якої заявлена до стягнення, що є значним у спірних правовідносинах.
За таких обставин заявлена неустойка має ознаки неспівмірності наслідкам порушення зобов'язання.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, неустойка не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
У постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21 викладено висновок про те, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
За висновком суду застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
На підставі викладеного суд вважає наявними підстави для зменшення неустойки (штрафу і пені) на 60 %, що є адекватною та співрозмірною компенсацією порушеному інтересу позивача в даному конкретному випадку.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 42 083,96 грн штрафу та 62 013,31 грн пені.
3. Щодо нарахованих позивачем процентів.
Частиною 3 ст. 693 ЦК України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За правилами ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У даному випадку укладений між сторонами Договір не містить будь-яких умов щодо порядку нарахування і розміру процентів. Позивач нараховує проценти на суму попередньої оплати за період з 11.04.2025 по 17.12.2025 в розмірі однієї подвійної облікової ставки НБУ.
Суд враховує, що договір купівлі-продажу (поставки), який містить обов'язок продавця щодо попередньої оплати, є різновидом комерційного кредиту, що передбачений статтею 1057 ЦК України. У даному випадку покупець здійснює кредитування продавця, а попередня оплата фактично є сумою кредиту (позики).
В силу положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Поряд з цим, термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх". (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).
За висновком Великої Палати Верховного Суду (постанова від 22.09.2020 у справі №918/631/19) у постачальника (продавця) виникає зобов'язання повернути покупцю суму передоплати (сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України та ч. 1 ст. 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Згідно висновку об'єднаної палати Верховного суду у постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18, за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним. У такому випадку покупець втрачає право на нарахування продавцю на суму цих коштів процентів, передбачених частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, та разом з цим набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що нараховуються внаслідок прострочення боржником (у даному випадку - продавцем) грошового зобов'язання (з повернення попередньої оплати) та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима.
Отже, після закінчення строку поставки Товару користування відповідачем коштами є неправомірним, а тому стягненню підлягають проценти згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 3% від простроченої суми.
З урахуванням фактичної оплати та у межах періоду розрахунку позивача, такі проценти становлять:
на суму 526 049,50 грн за період з 11.04.2025 по 17.12.2025, що складає 10 852,47 грн;
на суму 210 419,80 грн за період з 22.04.2025 по 17.12.2025, що складає 4 150,75 грн, а всього 15 003,22 грн.
Таким чином позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню в сумі 15 003,22 грн.
У відповідності до вищевикладеного в сукупності позовні вимоги ФГ "СТЕП" до ТОВ "Адельфан" підлягаю чстковому задоволенню, а саме: розірвання Договору поставки № 17-01-25 від 17.01.2025; стягнення з ТОВ "Адельфан" на користь ФГ "СТЕП" 736 469,30 грн попередньої оплати, 15 003,22 грн проценти, 42 083,96 грн штрафу та 62 013,31 грн пені.
У задоволенні позову в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підставі.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір за вимогою про розірвання Договору покладається на відповідача повністю. За вимогою про стягнення грошових коштів - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Також суд покладає на відповідача судовий збір позивача за подання заяви про забезпечення позову, яка задоволена судом згідно ухвали від 23.12.2025.
Розмір судового збору визначається із застосуванням коефіцієнта 0,8 згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Надлишково сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню останньому після надходження до суду відповідного клопотання.
Згідно позовної заяви позивач повідомив про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, щодо яких подав заяву про подання доказів після ухвалення рішення суду. За вказаних обставин питання щодо таких витрат буде розглянуто судом після надходження відповідних доказів.
Відповідач будь-яких судових витрат не заявив.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати договір поставки №17-01-25 від 17.01.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адельфан" (вул. Родникова, 90а, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 20659646) та Фермерським господарством "СТЕП" (вул. Садова, 56А, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, ідентифікаційний код 31883500).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адельфан" (вул. Родникова, 90а, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 20659646) на користь Фермерського господарства "СТЕП" (вул. Садова, 56А, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, ідентифікаційний код 31883500) 736 469,30 грн основного боргу, 15 003,22 грн проценти, 42 083,96 грн штрафу та 62 013,31 грн пені, а також 14 562,99 грн судового збору за подання позову та 1 211,20 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 01.05.2026.
Суддя В.В.Тимошевська