про залишення апеляційної скарги без руху
01 травня 2026 року м. Харків Справа №917/2198/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: Шутенко І.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 (вх.№915 П/1) на рішення від 17.03.2026 (повне рішення складене 30.03.2026) та додаткове рішення від 07.04.2026 ухвалені Господарським судом Полтавської області у складі судді Мацко О.С. у справі №917/2198/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ ДВІР"
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення грошових коштів,
ТОВ "Сучасний двір" звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 заборгованість за договором №91 про надання послуг з поточного ремонту покрівлі будівлі у розмірі 1729295,48грн.
Позивач стверджує, що виконав ремонтні роботи на замовлення відповідача, однак відповідач не виконав обов'язку щодо розрахунку за отримані послуги.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.03.2026 позов задоволений. Ухвалено стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний двір" (36020, м. Полтава, вул. Гоголя, 12, офіс 511, код ЄДРПОУ 37667538) 1729295,48грн заборгованості, 20751,55грн судового збору.
Господарський суд першої інстанції констатував виникнення у ТОВ "Сучасний двір" права на отримання від відповідача оплати вартості виконаних робіт згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2025, що, відповідно, кореспондується з обов'язком відповідача здійснити таку оплату в розмірі, визначеному у акті виконаних робіт (враховуючи, що укладеним договором передбачена можливість поетапного прийняття робіт). Заперечення відповідача стосовно того, що договором передбачено звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили (розд.8 договору) суд відхилив та зауважив, що відповідачем у встановленому договором порядку не було надано документів, які передбачені п.8.3 договору.
Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.04.2026 ухвалено стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний двір" (36020, м. Полтава, вул. Гоголя, 12, офіс 511, код ЄДРПОУ 37667538) 19248,45грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
21.04.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , яка направлена засобами поштового зв'язку 17.04.2026.
У скарзі просить суд: скасувати рішення від 17.03.2026 та додаткове рішення від 07.04.2026 Господарського суду Полтавської області у справі №917/2198/25. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апелянт стверджує, що обстріл РФ відбувся 13.07.2026, а акт виконаних робіт ТОВ "Сучасний двір" направив Військовій частині 14.07.2026, тобто після обстрілу. Апелянт зауважує на тому, що не міг об'єктивно прийняти виконані роботи та, відповідно, підписати акт, оскільки внаслідок обстрілу РФ були зруйновані елементи даху та покрівлі будівлі, ремонт якої був предметом договору. Також із вказаних причини не міг надати зауваження щодо виконаних робіт. Апелянт вважає, що обов'язок доведення наявності обставин непереборної сили лежить на виконавцеві послуг, тобто на позивачеві.
Апелянтом заявлено клопотання, в якому просить звільнити його від сплати судового збору з посиланням на ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Зазначає про те, що матеріальні ресурси направлені на реалізацію військовою частиною службових завдань, пов'язаних із захистом населення та збереженням суверенітету держави. Вказує, що у зв'язку з обмеженим бюджетним фінансуванням на рахунку апелянта відсутні кошти для сплати судового збору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 справу №917/2198/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2198/25. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , до надходження матеріалів справи.
30.04.2026 справа №917/2198/25 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Перевіривши дотримання апелянтом вимог процесуального закону, які ставляться до апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Ч. 7 статті 42 ГПК України передбачено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Східний апеляційний господарський суд установив, що до апеляційної скарги додані докази направлення її копії ТОВ "Сучасний двір", однак апелянтом не надано доказів направлення копії скарги листом з описом вкладення, як це передбачено ч. 7 статті 42 ГПК України (у разі направлення копії скарги в паперовій формі), що є порушенням вимог статті 258 ГПК України.
Крім того, Східний апеляційний господарський суд установив, що до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за звернення зі скаргою. При цьому, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши заявлене апелянтом клопотання про звільнення від сплати судового збору, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу;
або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).
Законодавче закріплення судових витрат має на меті:
- по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат);
- по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником, а тому відповідне клопотання військової частини НОМЕР_1 не підлягає задоволенню.
Суд зауважує, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" з урахуванням майнового стану сторони суд може розстрочити чи відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 75 цього Кодексу.
Отже, для зменшення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести належними засобами доказування суду існування у нього фінансових труднощів та такого майнового стану, що надають підстави вважати за можливе відстрочити такій особі сплату судового збору при наявності для цього підстав, встановлених вищевказаним законом.
Однак, як убачається з поданого апелянтом клопотання та додатків до нього, апелянтом не було надано суду взагалі будь-яких належних доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору саме на момент подання апеляційної скарги. Зокрема, посилання апелянта на неналежне фінансування державою сплати ним судового збору на подання апеляційних скарг не підтверджені жодними доказами. До суду взагалі не було надано ані звернень установи до Міністерства оборони з проханням профінансувати звернення до суду, ані доказів відсутності у нього коштів, ані інших доказів тяжкого майнового стану тощо. При цьому, відсутність бюджетних коштів не є безумовною підставою для звільнення особи від виконання нею процесуальних обов'язків, встановлених законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, з урахуванням висновків, викладених у рішенні ЄСПЛ від 09.10.2025 у справі "Король та інші проти України" (Korol and Others v. Ukraine, заява № 82560/17), наголосила на тому, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
В даному випадку судовий збір за звернення зі скаргою складає 31127,32грн, як правильно розраховано та зазначено апелянтом у скарзі.
Однак, як установлено апеляційним господарським судом та зазначено вище, апелянт не надав жодних доказів, які б надавали можливість визначити його матеріальне / фінансове становище, а також доказів звернення до компетентних органів з вимогами надати відповідне бюджетне фінансування для сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку заявнику для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення від 17.03.2026 та на додаткове рішення від 07.04.2026 Господарського суду Полтавської області у справі №917/2198/25 залишити без руху.
3. Апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки:
- надати докази направлення копії апеляційної скарги ТОВ "Сучасний двір" з урахуванням вимог статті 42 ГПК України;
- надати докази сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 31127,32грн
протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається не поданою та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя І.А. Шутенко