Справа № 716/745/26
01.05.2026 слідчий суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання начальника відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Веренчанка, Заставнівського району, Чернівецької області, українець по національності, громадянин України, з повною середньою освітою, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді тимчасово виконуючого обов'язки бойового медика взводу 1 спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціальної роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимий:
?10.09.2024 вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі;
?19.02.2025 вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області за ст. 382 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання 5 років 5 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 81-1 КК України 30.04.2025 звільнений умовно-достроково для проходження військової служби.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке 29.04.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020001106, за ознаками складу злочину передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,
Начальник відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Посилається на те, що солдат ОСОБА_5 достовірно знаючи, у зв'язку з займаною посадою у військовій частині НОМЕР_1 , про заборону носіння, зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів до вогнепальної зброї без передбаченого дозволу, який видається органами поліції, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 24.04.2026 проходячи військову службу в Донецькій області та беручи безпосередню участь в бойових діях, захисті та обороні територіальної цілісності України від збройної агресії з боку російської федерації перебуваючи неподалік м. Покровськ, Донецької області, незаконно придбав шляхом знахідки 60 патронів калібру 7,62 мм та корпус ручної гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ 583 до неї, які залишив для власних цілей, при цьому не повідомивши керівництво військової частини про знахідку, та які незаконно переніс до свого житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі 29.04.2026 під час проведення невідкладного обшуку виявлено та вилучено 60 патронів калібру 7,62 мм та корпус ручної гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ 583 до неї.
Відомості за вказаним фактом, 29.04.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020001106 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання, носіння, зберігання, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
29.04.2026 о 19:53 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.04.2026 ОСОБА_5 затриманому в порядку ст. 208 КПК України, вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 вбачається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливим внесенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали.
Підозрюваний в судовому засіданні обставини скоєння ним кримінального правопорушення визнав. Показав, що надалі готовий співпрацювати з органом досудового розслідування та судом. Повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також вказав, що мав намір добровільно здати вилучені у нього набої та вибуховий пристрій. Вказав, що має проблеми із здоров'ям та потребує медичної допомоги. Відносно можливості внесення застави вказав, що має певні заощадження, а також те, що його матір працює за кордоном та матиме можливість йому допомогти.
Щодо обрання запобіжного заходу, то заперечував проти цього. Просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання. Вважає, що з врахуванням стану здоров'я її підзахисного, а також не доведенням сторони обвинувачення наявності існування ризиків доцільно обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. У випадку задоволення клопотання, просила визначити заставу в мінімальному розмірі.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 29 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026262020001106 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
29.04.2026 ОСОБА_5 затримано та 30.04.2026 йому за ч. 1 ст. 263 КК України повідомлено про підозру. Останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти громадської безпеки за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вважаю, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Це вбачається з протоколу обшуку 29.04.2026; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколу затримання ОСОБА_5 ; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Також вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст.177 КПК України. Береться до уваги і той факт, що підозрюваний не має достатньо міцних соціальних зв?язків, оскільки проживає з вітчимом, з його слів перебуває у фактичних шлюбних стосунках та має на утримання малолітню дитину, однак документально даний факт не підтверджено, відсутні відомості про характеристику особи по місцю проживання та проходження військової служби.
З врахуванням вказаного, а також виду покарання, що йому загрожує, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки органом досудового розслідування ще не проведено цілий ряд слідчих (розшукових) дій та крім того, підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень в сфері порушення вимог ПДР України з накладенням адміністративних стягнень, що вбачається з вироку суду. Вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби.
Стороною обвинувачення також доведено, що існує такий ризик як можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки проведеними першочерговими слідчими (розшуковими) діями не встановлено місця знаходження всіх речових доказів, так як відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину із автоматом АКМ та набоями до нього калібру 7,62 мм.
Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено в судовому засіданні такого ризику як можливість впливати на свідка - вітчима підозрюваного. Не наведено обґрунтованих мотивів вважати, що даний свідок володіє будь-якою інформацією для встановлення істини в справі.
Саме тому, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні та доведені в судовому засіданні, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є безпідставним і не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою вказаної статті регламентовано випадки коли слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Обставини про які йдеться в клопотанні не підпадають під заборону визначену в даній статті.
Враховуючи обставини кримінального провадження, те, що процесуальний закон не містить заборони на визначення застави в даному випадку, майновий стан підозрюваного та його родичів, вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу в межах шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (3328 грн х 60 розмірів) 199680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком до 28 червня 2026 року 19-53 години.
Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в межах шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає (3328 грн х 60 розмірів) 199680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Заставнівського районного суду Чернівецької області: отримувач коштів - ДКСУ, м.Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26311401, код банку (МФО) - 820172, номер рахунку - UA548201720355279001000008745.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі с. Веренчанка Чернівецького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
- утримуватися від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну в разі їх наявності.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 червня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному або заставодавцю, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово відділення №1 (м.Заставна) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, Чернівецьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону та слідчого суддю Заставнівського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після проголошення негайно вручити прокурору та підозрюваному.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10