Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "01" лютого 2011 р.Справа № 16/1564
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Романенко С.М.-дов. № 407 від 01.09.10р.
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Приватного підприємства "Євроазія" (м. Київ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 28000,00 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 28000,00 грн. штрафу за понаднормовий простій транспортних засобів.
Представник позивача позов підтримала в повному обсязі згідно уточнень від 28.12.10р.
Відповідач у відзиві від 20.12.10р. № 12 та в судових засіданнях, на яких був присутнім, проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що у підписаних з позивачем актах виконаних робіт було зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають (а.с.30-34).
Відповідач в судове засідання 01.02.11р. не з'явився, направив на адресу господарського суду 01.02.11р. клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.
Оскільки явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не подав доказів перебування на лікарняному, а також враховуючи, що сплинув встановлений законом двохмісячний строк вирішення спору, а сторони не подавали клопотань про вирішення спору у додаткові 15 днів, господарський суд вважає за необхідне прийняти рішення у справі за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
04 червня 2010 року між Приватним підприємством "Євроазія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір за № 17 на транспортне обслуговування.
Відповідно до п.1.1 договору, "Експедитор" (відповідач) замовляє, а "Перевізник" (позивач) надає послуги з організації та виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.
На виконання умов договору та заявок на перевезення № 1098,1099 від 04.06.10р. і №1100 від 09.06.10р. (а.с.18,21,24), позивач виконав вантажне перевезення автомобілями НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 по маршруту Україна (Володарськ-Волинський) - Росія (Санкт-Петербург).
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
З огляду на вищенаведене, договір та заявки на перевезення вантажу були укладені між сторонами у відповідності до чинного законодавства України та є належним доказом на підтвердження замовлення перевезення вантажу відповідачем.
Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування, одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до п.2.1.3 договору, відповідач зобов'язався організувати вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більш чим: за 72 години (за 48 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та 24 години на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав) на кожну партію вантажу, що транспортується одним автомобілем у міжнародному сполученні (за виключенням вихідних і святкових днів, якщо автомобіль було подано менш ніж за 24 годин до початку таких) і за 24 години при перевезеннях по Україні (12 годин на завантаження і оформлення документів і 12 годин на розвантаження і оформлення документів), якщо інше не обумовлене в Замовленні на перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав умови даного пункту договору.
Так, автомобіль НОМЕР_1 прибув для розмитнення вантажу на митницю, розташовану в сел.Шушари Ленінградської області 12.06.10р. Строк розмитнення та розвантаження за договором - 17.06.10р. Автомобіль було розвантажено 22.06.10р. Отже, простій транспортного засобу позивача з 18.06.10р. - 21.06.10р. становить 4 доби.
Автомобіль НОМЕР_2 прибув на митницю для розмитнення вантажу -сел.Ржавака м.Санкт-Петербург - 14.06.10р. Строк розмитнення та розвантаження за договором - 17.06.10р. Розвантажено вантаж - 03.07.10р. Понаднормовий простій з 18.06.10р. - 03.07.10р. - 16 діб.
Автомобіль НОМЕР_3 прибув на митницю для розмитнення вантажу - сел.Шушари Ленінградської обл. - 15.06.10р. Строк розмитнення та розвантаження за договором - 17.06.10р. Розвантажено вантаж - 02.07.10р. Простій транспортного засобу позивача з 18.06.10р. - 02.07.10р. становить 15 діб.
Таким чином, загальний строк простою трьох автомобілів склав 35 діб.
Відповідно до п.5.3 договору, у випадку збільшення терміну вказаного у пункті 2.1.3, експедитор (відповідач) сплачує штраф за простій автомобіля на завантаженні/розвантаженні або на прикордонній митниці у зв'язку з неналежним оформленням документів у розмірі: 400 грн. - на території України, 800 грн. держави СНД і 1100 грн. - на території інших держав, за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні та святкові дні, якщо автомобіль було подано за 24 години до початку таких.
Отже, відповідно до п.5.3 договору №17 від 04.06.10р., оплата понаднормового простою становить 800,00 грн. за добу.
На підставі цих умов договору, позивачем було нараховано відповідачу штраф за понаднормативний простій автотранспортних засобів за 35 діб у розмірі 28000,00 грн.
02.08.10р. позивач надіслав відповідачу претензію за №428 з вимогою про сплату штрафу за понаднормований простій автотранспортних засобів у розмірі 28000,00 грн. (а.с.17).
Листами від 30.06.10р. № 2/06 та від 12.08.10р. № 6 відповідач визнав простій автомобілів та повідомив про досудове врегулювання ним спірного питання оплати простою з вантажовідправниками (а.с.15,16).
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.ст.525 і 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем було порушено вимоги вищевказаних норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору від 04.06.10р.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 28000,00 грн. штрафу, що підтверджується розрахунком боргу позивача (а.с.44), довідками позивача № 718 від 28.12.10р та № 64 від 01.02.11р.(а.с.43,58).
Відповідач доказів сплати нарахованого позивачем штрафу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - 28000,00 грн. штрафу за понаднормований простій автотранспортних засобів.
Заперечення відповідача суд відхиляє як такі, що суперечать укладеному договору та чинному законодавству.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_4:
- на користь Приватного підприємства "Євроазія", 01133, м.Київ, бульвар Лихачова 1/27, ідентифікаційний код 32111434 - 28000,00 грн. штрафу, 280,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.01.11р.
Суддя Гансецький В.П.
Друк:: 3 прим.
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повідомл. про вручення).