Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
"01" лютого 2011 р.
Справа № 17/1664
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін
від позивача Горай І.С. - дов. №9557 від 10.12.2010р.
від відповідача не з'явився.
Розглянув справу справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (м. Київ) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир"
до Приватного підприємства "Спайк-Плюс" (м.Бердичів Житомирська область)
про стягнення 118918,43 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 118918,43грн., з яких: 44427,40грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 2010,94грн. - заборгованість по простроченій комісійній винагороді, 5884,93грн. - 3% річних по простроченому кредиту, 18800грн. - інфляційні нарахування, 35934,25грн. - пеня по простроченому кредиту, 11385,66грн. - пеня по простроченим відсоткам, 475,25грн. - пеня по простроченій комісійній винагороді.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав для залучення до матеріалів справи довідку від 01.02.2011р. про стан заборгованості відповідача, відповідно якої станом на 01.02.2011р. розмір заборгованості, заявленої до стягнення, не змінився та становить 118918,43грн., заяву від 01.02.2010р.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.41).
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (п.1.1 статуту ПАТ Промінвестбанк, затвердженого загальними зборами акціонерів 21.05.2009р. протокол №25) - банк (позивач у справі) та Приватним підприємством "Спайк-плюс" - позичальник (відповідач у справі) був укладений договір про іпотечний кредит №56 (а.с. 11-13).
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору, позивач надав відповідачу кредит у сумі 200000,00грн. на умовах передбачених цим договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки, встановлені цим договором.
Згідно п. 3.1 договору, кредит надається позивачем відповідачу шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) останнього безпосередньо з позичкового рахунку на рахунки контрагентів відповідача відповідно до цільового призначення.
Позивач належним чином виконав договірні зобов'язання, здійснив попередню оплату на загальну суму 200000,00грн. за с/г приміщення.
Відповідно до п. 2.2 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався повернути кредит не пізніше 14.12.2009р.
В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 200000,00грн.
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору про іпотечний кредит №56 від 28.12.2006р., позивач змушений був звернутися з позовною заявою до господарського суду Житомирської області про стягнення на свою користь з відповідача 244807,67грн., з яких: 200000,00грн. заборгованості по простроченому кредиту, 43077,00грн. простроченої заборгованості по відсотках за кредитом за період з 31.10.2008р. по 27.11.2009р., 1730,67грн. заборгованості по простроченій комісійній винагороді за період з 01.01.2009р. по 27.11.2009р.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.04.2010р. по справі №17/1944 з відповідача на користь позивача було стягнуто 200000,00грн. заборгованості по простроченому кредиту, 43077,00грн. простроченої заборгованості по відсотках за кредитом, 1730,67грн. заборгованості по простроченій комісійній винагороді, 112,33грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3598,15грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом, 243,96грн. пені за несвоєчасне погашення комісійної винагороди, 2487,62грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення суду набрало законної сили 27.04. 2010 р.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
На виконання вищезазначеного рішення, господарським судом Житомирської області 30.04.2010р. було видано наказ №17/1944.
14.05.2010р. наказ господарського суду №17/1944 від 30.04.2010 р. був пред'явлений позивачем до виконання Бердичівський ВДВС Бердичівського РУЮ.
20.05.2010р. Бердичівським ВДВС Бердичівського РУЮ відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу та надано боржнику строк до 27.05.2010р. для добровільного виконання рішення суду.
Однак, як зазначає позивач станом на 01.02.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем по наказу суду №17/1944 від 30.04.2009р. не погашена (а.с. 43).
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати грошових коштів згідно рішення суду від 15.04.2010р. у справі №17/1944, позивач скориставшись своїм правом та приписами чинного цивільного законодавства, заявив у даній справі вимоги про стягнення 44427,40грн. заборгованості по простроченим відсоткам (за період з 28.11.2009р. по 29.11.2010р.), 2010,94грн. заборгованості по простроченій комісійній винагороді (за період з 28.11.2009р. по 29.11.2010р.), 5884,93грн. 3% річних по простроченому кредиту (за період з 15.12.2009р. по 07.12.2010р.), 18800грн. інфляційних нарахування (за період з грудня 2009р. по грудень 2010р.), 35934,25грн. пені по простроченому кредиту (за період з 16.12.2009р. по 07.12.2010р.), 11385,66грн. пені по простроченим відсоткам (за період з 16.12.2009р. по 07.12.2010р.), 475,25грн. пені по простроченій комісійній винагороді (за період з 16.12.2009р. по 07.12.2010р.).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
В пункті 6.5 кредитного договору сторони погодили, що цей договір діє до повного повернення відповідачем кредиту, сплати у повному обсязі плати за користування ним та до повного виконання відповідачем будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов цього договору.
Згідно пункту 3.2 договору відсотки за користування кредитом сплачуються відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 20% річних. За управління кредитом відповідач сплачує позивачу комісійну винагороду, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 1% річних від суми кредиту.
Пунктом 3.3 договору, встановлено, що нарахування позивачем відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів відповідача з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Плата за кредит нараховуються позивачем щомісячно в передостанній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по передостанній робочий день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього договору. Проценти за грудень місяць нараховуються позивачем в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються відповідачем не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця. (п.3.4 договору).
У випадку порушення відповідачем строку погашення одержаного кредиту, встановленого п.2.2 цього договору, відповідач надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 22 відсотка річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.3, 3.4 цього договору (п. 3.5 договору).
Відповідно до абз. 1 п. 4.2.2 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійну винагороду за управління кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість по простроченим відсоткам за період з 28.12.2009р. по 29.11.2010р. у сумі 44427,40грн. та по простроченій комісійній винагороді за період з 28.12.2009р. по 29.11.2010р. у сумі 2010,94грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 15-16).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит та/або відсотків за неправомірне користування кредитом відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням п. 5.3 договору (а.с. 17-18), суд прийшов до висновку що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 35934,25грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 16.12.2009р. по 07.12.2010р., 11385,66грн. пені за прострочення сплати відсотків за період з 16.12.2009р. по 07.12.2010р., 475,25грн. пені за прострочення комісійної винагороди за період з 16.12.2009р. по 07.12.2010р., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань інфляційних та 3% річних, з урахуванням вимог чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 18800,00грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2009р. по грудень 2010р. та 5884,93грн. 3% річних за прострочення сплати кредиту за період з 15.12.2009р. по 07.12.2010р., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 525, 526, 549,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Спайк-плюс", 13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул. Зелена, 15, ідентифікаційний код 31191428 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (м. Київ) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир", 10014, м. Житомир, Бульвар Новий, 5, ідентифікаційний код 09311351:
- 44427,40грн. - заборгованість по простроченим відсоткам,
- 2010,94грн. - заборгованість по простроченій комісійній винагороді,
- 5884,93грн. - 3% річних по простроченому кредиту,
- 18800грн. - інфляційні нарахування,
- 35934,25грн. - пеня по простроченому кредиту,
- 11385,66грн. - пеня по простроченим відсоткам,
- 475,25грн. - пеня по простроченій комісійній винагороді,
- 1189,18грн. - витрати по сплаті державного мита,
- 236,00грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу рек з пов