Провадження № 11-кп/803/1676/26 Справа № 237/6506/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ,-
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року продовжено запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків переховуватись від суду, впливу на свідків, потерпілого, вчиняти нові кримінальні правопорушення, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.
На вказане рішення суду захисником ОСОБА_7 подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу суду першої інстанції відносно ОСОБА_8 скасувати та постановити нову, якою обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначає, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, має середню освіту, є постійне місце проживання, раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання та місця роботи, є дружина з якою разом проживали. Зазначає, що обвинувачений тримається під вартою без обґрунтованої підозри. Ризики визначені ст. 177 КПК України є недоведеними.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, при продовженні обвинуваченому обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров'я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи апелянта про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.
Фактично подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти обвинуваченого, що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.
При цьому, він обвинувачується у вчиненні декількох особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я осіб - умисне вбивство двох військовослужбовців та закінчений замах на умисне вбивство третього військовослужбовця, вчинене з хуліганських мотивів.
Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, потерпілого, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України, зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.
При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що сторона захисту як на підставу звільнення з під варти обвинуваченого посилається на те, що він має міцні соціальні зв'язки, має середню освіту, раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця проживання та місця роботи, є дружина з якою разом проживають, має постійне місце проживання.
Вказані обставини існували і на момент вчинення інкримінованого злочину, а відтак вони очевидно не утворюють жодних моральних запобіжників при обранні обвинуваченим моделі поведінки, а тому не здатні перешкодити йому у разі звільнення з під варти, втекти від слідства та суду чи здійснити вплив на свідків та потерпілого або вжити інших дій з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта щодо обґрунтованості підозри та доведеності вини обвинуваченого не є предметом даного апеляційного розгляду, оскільки це є завданням наступних етапів кримінального провадження та вирішується судом під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді