Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/74/26
Провадження № 1-кп/475/116/26
28.04.2026смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні за №12025153210000015 від 05.05.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 254, ч.2 ст.239-1 КК України,
встановив:
До Доманівського районного суду Миколаївської області від Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області надійшов обвинувальний акт, у кримінальному проваджені з реєстром матеріалів досудового розслідування, внесеному в ЄРДР за №12025153210000015 від 05.05.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 254, ч.2 ст.239-1 КК України.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 30.01.2026року було призначене підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).
У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.
Клопотання мотивоване тим, що в обвинувальному акті не наведено належного обґрунтування того, що обвинувачений є суб“єктом кримінального правопорушення, а саме працівником підприємства, установи чи організації, який наділений відповідними повноваженнями. Обвинувальний акт складений на ОСОБА_4 - директора ТОВ «Струмок», який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч 1 ст.254 КК України, а саме- безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту та у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст.239-1 КК України, а саме- незаконне заволодіння грунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що заподіяло матеріальну шкоду у великому розмірі, на земельній ділянці площею 8,36 га, кадастровий номеро 4822782000:03:000:0056, яка була надана в оренду
28.12.2006 ТОВ «Струмок», відповідно до договору оренди, укладеного з Доманівською райдержадміністрацією, проте, вказана земельна ділянка перебувала в користуванні не ТОВ «Струмок» а в СФГ «Старий Світ». Структура власності юридичної особи ТОВ «Струмок» налічує двох кінцевих бенефіціарів власника юридичної особи з однаковими відсотком частки статутного капіталу ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . В обвинувальному акту не зазначено, що саме директор ТОВ «Струмок» ОСОБА_4 безпосередньо відповідав за використання земельної ділянки, прийняв рішення або виконав роботи чи особисто дав розпорядження зняти родючий шар ґрунту.
В обвинувальному акту належним чином не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, зокрема, не конкретизовано час, місце та спосіб його вчинення, не має детального опису зняття родючого шару грунту.
В обвинувальному акту не доведено на якій площі був знятий родючий шар грунту (площа пошкодження), оскільки, не було фіксації зняття родючого шару грунту, а саме геодезичної зйомки земельної ділянки до зняття родючого шару грунту та геодезичної зйомки земельної ділянки після зняття родючого шару грунту, яка саме потужність (товщина) родючого шару грунту була знята, скільки кубічних метрів грунту, наявність котлованів, наявність знятого шару грунту.
Обчислення розміру шкоди, визначеному у висновку експерта від 19.09.2025року було виконано виходячи з наданої документальної інформації та не доведено, що був гумусовий горизонт, що він знятий або переміщений, не має доказів, що це родючий шар.
Формулювання обвинувачення є не чітким та таким, що не дозволяє повною мірою зрозуміти суть пред“явленого обвинувачення, що порушує право на захист. Сторона обвинувачення не звернула увагу та не надала належної оцінки змісту договору оренди земельної ділянки, який є доказом сторони обвинувачення та в якому міститься протиріччя в цільовому призначенні та виді використання земельної ділянки, де в розділі «Предмет договору» зазначено «Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для іншого сільськогосподарського призначення (поліпшення малопродуктивних угідь наносами із ставка). Такий вид використання землею не може відноситись до земель сільськогосподарського призначення.
Під час досудового слідства встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4822782000:03:000:0056 накладається на русло водного об“єкту річки Чортала (правої протоки річки Південний Буг, району річкового басейну Південний Буг) та на її прибережну захисну смугу шириною 25 м. та яка згідно Закону відноситься до земель водного фонду, тобто з документів, якими визначено категорію земель - землі сільськогосподарського призначення допущена помилка, юридично земельну ділянку віднесено до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, а фактично земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі водного фонду.
На думку захисника, зазначені обставини є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Прокурор Доманівського відділу Вознесенської окружної прокуратури заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК і в ньому викладені всі фактичні обставини.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання про повернення обвинувального акта.
Представник потерпілого просив відмовити в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта.
Вислухавши думку учасників судового провадження, думку обвинуваченого, який підтримав клопотання захисника, суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню.
Так, у обвинувальному акті зазначено, що 2008 році (більш точної дати та часу не встановлено) ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Струмок», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, маючи
злочинний умисел на порушення вимог ст..96 ЗК України, ст..14, ч 6,7 ст.41 Конституції України, п.п.»а»,»б»,»г»,»ж» ч1 ст.91КК України, ч2 абз.2 ч 5 ст.20 ЗК України, ч1ст.23 ЗК України, із залученням спеціальної техніки, надавши вказівку на зняття верхнього шару ґрунту на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 4822782000:03:000:0056, яка перебуває у користуванні ТОВ «Струмок» та призначена для іншого сільськогосподарського призначення, в результаті чого облаштував штучну водойму із водним дзеркалом загальною площею 10,2192 га, яку по даний час використовує, чим спричинив безгосподарське використання землі.
Внаслідок самовільного облаштування ТОВ «Струмок», в особі голови ОСОБА_4 , штучної водойми, загальною площею водного дзеркала 10,2192 га, було знято ґрунтовий покрив родючого шару ґрунту на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 4822782000:03:000:0056 площею 8,36 га., яка перебуває у його користуванні та призначена для іншого сільськогосподарського призначення, розташованої на території Козубівського старостинського округу Мостівської об'єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області, що спричинило до виведення її з сільськогосподарського обороту.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч 1 ст.254 КК України, а саме безгосподарське використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.
Крім цього, ОСОБА_4 , будучи користувачем земельної ділянки з кадастровим номером4822782000:03:000:0056 площею 8,36 га із цільовим призначенням пасовище, розташованої на території Козубівського старостинського округу Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, влітку 2008 (більш точної дати та часу не встановлено), без дозволу за допомогою спеціальної техніки умисно протиправно вчинив безгосподарське використання землі, яке виразилось у знятті на ній ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю), на земельній ділянці з кадастровим номером 4822782000:03:000:0056, площею 8,36 га, не маючи спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) за допомогою спеціальної техніки, незаконно заволодів ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) землі.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 на земельній ділянці сільськогосподарського призначення утворилася вирва, яка заповнилася водою та утворився водний об'єкт загальною площею водного дзеркала 10,2192 га в межах земельної ділянки з кадастровим номером4822782000:03:000:0056, що в свою чергу спричинило погіршення екологічної обстановки, виведення земель з сільськогосподарського призначення, причинені неможливого подальшого використання ділянки за цільовим призначенням, порушені структури грунту, втраті його фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також природного рослинного покриву, що у сукупності призвело до деградації земельної ділянки та створило небезпеку для довкілля.
Розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок псування земель, земельної ділянки з кадастровим номером 4822782000:03:000:0056, площею 8,36 га, що розташована в межах Козубівського старостинського округу Мостівської об'єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області, становить 635 622,15 грн, що є матеріальною шкодою у великому розмірі.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст.239-1 КК України, а саме- незаконне заволодіння грунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, що заподіяло матеріальну шкоду у великому розмірі.
В той же час , в обвинувальному акті не зазначено, на підставі яких документів діяв ОСОБА_4 , як директор підприємства, що входило до його обов'язків, чим підтверджені його повноваження, як керівника підприємства (Статуту, посадової інструкції), коло його повноважень. Окрім того, санкція статті 239-1 ч.2 КК України, у випадку визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років. Директор ТОВ виконує функцію виконавчого органу, який здійснює оперативне управління діяльністю товариства. Його обов'язки, права та відповідальність визначаються чинним законодавством, статутом товариства та трудовим договором.
В обвинувальному акті не зазначено повноваження ОСОБА_4 , як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок“, а саме здійснювати керівництво поточною діяльністю Товариства згідно компетенції, вирішувати всі питання поточної і господарської діяльності Товариства, крім тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів Учасників, будучи зобов"язаним нести безпосередню відповідальність за виробничу, господарську, фінансову діяльність Товариства.
Також позовна заява подана до відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не конкретизовано чи до керівника (директора) підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок“, який діяв від імені товариства чи до фізичної особи.
В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 за допомогою спеціальної техніки зняв та заволодів грунтовим покривом (поверхневим шаром) землі, тобто не конкретизовано, яким чином, якою технікою, особисто чи чи за його вказівкою діяли працівники підприємства.
Окрім того в обвинувальному акті зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що користуючись земельною ділянкою ОСОБА_4 мав злочинний умисел на порушення вимог п.п. «а“, «б“, «г, та «ж“ ч.1 ст. 91 Земельного Кодексу України, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість грунтів, а той же час ст. 91 Земельного кодексу (глава 14 Земельного Кодексу) регулює відносини щодо прав власників землі та включена до розділу Земельного кодексу «Право власності на землю“, а не «Право користування землею“ (глава 15 Земельного Кодексу ).
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Положення ч.4 ст.110 КПК України визначають, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно із ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, зокрема, події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, покладається на слідчого, прокурора.
Аналіз змісту вказаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 КПК України, логічно
узгоджуватись та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред'явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.
З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч.1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засади змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 42 КПК України встановлено, що обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.
Це право також гарантовано ст.6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, тобто право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Однак, суд розглядає кримінальне провадження тільки в межах висунутого обвинувачення, так як і обвинувачений захищається тілько від висунутого обвинувачення .
Не конкретизоване обвинувачення без викладення фактичних обставин щодо суб'єкта злочину, його повноважень позбавляє можливості сторону захисту захищати не визначені обвинувальним актом права та інтереси, які можуть бути порушені.
Частина доводів сторони захисту, викладених в клопотанні (оцінки змісту договору оренди земельної ділянки, обчислення розміру шкоди) стосуються оцінки доказів та процесуальних документів під час досудового розслідування, які, в розумінні ст.ст.291, 314 КПК України, не є підставою для повернення обвинувалього акта.
У відповідності до кримінально-процесуального законодавства України судовий розгляд справи проводиться у межах висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і законом передбачена можливість прокурора змінити обвинувачення в суді під час судового розгляду справи по суті тільки у разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення.
В той же час, вказані недоліки обвинувального акту щодо ОСОБА_4 , порушують право обвинуваченого, передбачене ст.42 КПК України, знати у вчинені якого кримінального правопорушення він обвинувачуються, що тим самим унеможливлює якісно і в повні мірі здійснити захист.
За таких обставин, суд вважає доцільним клопотання захисника задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.
Керуючись ст. 291, ч. 3 ст. 314 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025153210000015 від 05.05.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 254, ч.2 ст.239-1 КК України- повернути прокурору.
У відповідності до ч.2 ст.376 КПК України, складення повного тексту ухвали відкласти до 14-00 год 30.04.2026року.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1