Справа № 11-сс/824/2195/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/2687/26-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 181 КПК
16 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2026 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 21.03.2026, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 23 год. 30 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності перебування в пункті незламності на випадок відключення світла у зазначеному житлі, а також необхідності забезпечення особистої безпеки у період діє воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням процесуальних обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Києва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК У країни.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати частково ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2026 року в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період
доби.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановленою з істотними порушеннями вимог кримінально о процесуального закону, а відтак такою, що підлягає скасуванню.
Вважає повідомлену підозру необґрунтованою, яка не підтверджена належними та допустимими доказами у справі.
Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, теж не доведено.
Крім того, дане клопотання розглянуто слідчим суддею з порушенням правил підслідності, оскільки орган досудового розслідування територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Києва.
Також сторона захисту звертає увагу на обставини, які характеризують особу підозрюваного, зокрема міцність соціальних зв?язків (наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та матері-пенсіонерки), що підозрюваний займається підприємницькою діяльністю як ФОП, є депутатом Чабанської селищної ради Фастівського району Київської області.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити за наведених у ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого суді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001149, у якому 24.10.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
21.01.2026 року (клопотання датоване 20.01.2026 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Печерського районного суду міста Києва про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.01.2026 року частково задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 21.03.2026, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 23 год. 30 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності перебування в пункті незламності на випадок відключення світла у зазначеному житлі, а також необхідності забезпечення особистої безпеки у період діє воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням процесуальних обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри, а також того, що прокурором доведено існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
З таким рішення колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час розгляду зазначеного клопотання, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Як вбачається з наданих прокурором до клопотання матеріалів, які його обґрунтовують, слідчий суддя встановив наявність зазначених у клопотанні обставин підозри, які підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є наведені у клопотанні прокурора докази з доданими до нього матеріалами.
Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала. Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.
Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними доказами, що дає підстави для продовження до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, з метою здійснення подальшого розслідування.
З урахуванням того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
В сукупності із обставинами кримінального провадження для вирішення справи у відповідності до вимог закону, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 передбачені ст. 178 КПК України, зокрема і ті, на які посилається у апеляційній скарзі захисник.
Саме сукупність цих обставин, з урахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного, переконливо свідчать про обґрунтованість продовження до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Щодо доводів сторони захисту про порушення територіальної підсудності розгляду клопотання Печерським районним судом міста Києва, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001149 від 16.10.2024 року ГСУ ДБР, юридичною адресою якого являється м. Київ, вул. Панаса Мирного 28, що знаходиться в Печерському районі міста Києва, що й підтверджується рядом клопотань, які були розглянуті слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва.
Оцінивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що продовження слідчим суддею суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є правильним, такий запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2026 року, якою частково задоволено клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовжено строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 21.03.2026, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в певний період доби, а саме з 23 год. 30 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності перебування в пункті незламності на випадок відключення світла у зазначеному житлі, а також необхідності забезпечення особистої безпеки у період діє воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, з покладенням процесуальних обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ,- залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4