29 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/23219/25
Провадження № 33/820/331/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Юрчака В.В., представника Хмельницької митниці Сурник А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Юрчака В.В. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості транспортного засобу марки HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , що становить 37 890 (тридцять сім тисяч вісімсот дев'яносто) грн 60 коп.
Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.
За постановою судді, 22 листопада 2022 року на митному посту «Кам'янець-Подільський» Хмельницької митниці було здійснено митне оформлення за електронною митною декларацією №22UA400020006425U6 в митному режимі «імпорт» товару «легковий автомобіль, марка «HYUNDAI», модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення - 2006.- Двигун - бензиновий.- Робочий об'єм циліндрів - 1975 см3.- Потужність - 104 кВт.- Колісна формула - 4x4.- Тип кузова - універсал.- Категорія ТЗ - М1.- Загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5.- Призначений для використання по дорогам загального користування для перевезення пасажирів.- В результаті огляду ТЗ виявлено наступне: вм'ятина на передньому правому крилі, вм'ятина на передній лівій двері, сколи та подряпини ЛФП, забруднена оббивка салону та сидінь».
У графі 42 «Фактурна вартість» митної декларації зазначено 1 000 євро згідно з інвойсом №221118.13-ART/LESS від 18 листопада 2022 року, одержувач (графа 8, 9) - ПП «ЛЕС СТАНДАРТ» (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Курська, буд. 13, кв. 2, код ЄДРПОУ 43648570), продавець (графа 2) компанія «ARMADA TRADE LLC» (Georgia, Tbilisi, Didube district, Uznadze Str., N 111, Apt. N 11, Bldg. N 2), країна відправлення (графа 15) - Румунія.
У графі 45 вказаної митної декларації задекларовано митну вартість в розмірі 143 984,28 грн.
Транспортний засіб HYUNDAI TUCSON VIN: НОМЕР_2 був увезений на митну територію України 18 листопада 2022 року о 22 год 20 хв через пункт пропуску «Порубне - Сірет» Чернівецької митниці громадянином України ОСОБА_2 на транспортному засобі з реєстраційним номером НОМЕР_3 / НОМЕР_4 згідно з попередньою митною декларацією ІМ ЕЕ №UA400000000/2022/917406 від 18 листопада 2022 року.
Як підставу для переміщення товару «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 » громадянином України ОСОБА_2 були надані такі документи: інвойс №221118.13-ART/LESS від 18 листопада 2022 року, в якому зазначена вартість товару - 1 000 євро, посвідчення про реєстрацію транспортного засобу Республіки Румунія № НОМЕР_5 від 14.11.2022, доручення №D1668765778 від 18 листопада 2022 року.
21 травня 2025 року Хмельницькою митницею отримано листа Держмитслужби від 20 травня 2025 року №26/26-04/7/1211, яким направлено відповідь митних органів Румунії на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України та здійснення митного оформлення в митному режимі імпорт (випуск для вільного обігу) товару «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 ».
За результатами опрацювання інформації та копій документів, наданих митними органами Румунії, а саме контракту про відчуження-придбання транспортного засобу від 18 листопада 2022 року, зареєстрованого в податковому органі 18 листопада 2022 року за №17464, встановлено, що товар «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , рік виготовлення - 2006» був проданий фізичною особою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) фізичній особі - громадянину України ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 , passport НОМЕР_6 ) за ціною 2 000 євро, що за курсом НБУ станом на дату переміщення товару через митний кордон України (18 листопада 2022 року) становило 75 781,20 грн.
Таким чином, громадянином України ОСОБА_1 переміщено через митний кордон України товар «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, моделі TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення» з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення та подальшого митного оформлення товару у вільний обіг на території України документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника (продавця), одержувача (покупця), та його дійсної вартості, а саме інвойсу №221118.13-ART/LESS від 18 листопада 2022 року, в якому зазначена вартість товару - 1 000 євро (36 080,40 грн за курсом НБУ на дату переміщення через митний кордон України), відправник - «ARMADA TRADE LLC» (Georgia), одержувач - ПП «ЛЕС СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 43648570).
Такими діями ОСОБА_1 учинив порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України, тобто переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
В апеляційній скарзі захисник Юрчак В.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року, вказану постанову скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрити за відсутністю в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу зазначеного правопорушення.
Захисник уважав, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про те, що ОСОБА_1 є декларантом, а отже може нести відповідальність за це правопорушення.
Окрім того, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та поклав в основу вини докази, які були здобуті з порушенням вимог законодавства.
Посилався на те, що ОСОБА_1 жодним чином не фігурував у попередній митній декларації від 18 листопада 2022 року, ні у вантажно-митній декларації від 22 листопада 2022 року, не виступав ні декларантом, ні представником декларанта, ні особою, відповідальною за фінансове врегулювання.
На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що декларування здійснювалося не ОСОБА_1 , бо він лише подавав надані йому документи.
Звертав увагу на те, що відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Отже, відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у декларації, несе саме декларант та митний представник.
Разом з тим, із тексту довіреності, письмових пояснень особи, а також відомостей із митних декларацій випливає, що ОСОБА_1 у спірних правовідносинах виступав як перевізник.
Зокрема, згідно з Протоколом ОСОБА_1 переміщував відповідний автомобіль на транспортному засобі з реєстраційним номером НОМЕР_7 / НОМЕР_8 .
За таких обставин, перевізник не зобов'язаний перевіряти правильність і адекватність документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи неправильністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.
Окрім того, в даному випадку Хмельницькою митницею не вказано у Протоколі, яким чином ОСОБА_1 , як перевізником, було спотворено відомості, які стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів (ч.2 ст.460 МК України).
У даній справі декларантом виступало ПП «КР-БРОК», а митна декларація подавалася митним брокером (представником) ОСОБА_6 , а не ОСОБА_1 , який виконував виключно функції перевізника.
З урахуванням вищенаведеного, на думку захисника, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 виступав у ролі перевізника, то його відповідальність у даному випадку виключається в силу прямої вказівки ч.2 ст.460 МК України.
У даному провадженні Хмельницька митниця неналежним чином надала оцінку наявним у матеріалах справи доказам, оскільки не врахувала роль ОСОБА_1 і якби правильно оцінила наявні докази, то відповідний протокол повинен був би бути складеним щодо уповноваженої особи ПП «КР-БРОК», яка виступала декларантом.
При цьому, припущення митниці про те, що саме ОСОБА_1 подавав митному органу недостовірні документи, є хибними, оскільки якби такі документи були подані останнім, то такий був би вказаний у декларації.
Зрештою, такі припущення спростовуються і відомостями графи 44 двох митних декларацій, в якій розкрито перелік документів, які подавалися до митного оформлення.
Відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Приписами ч.4 ст.266 МК України передбачено, що в разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Виходячи із вищенаведених положень, саме декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, однак ОСОБА_7 не був декларантом відповідного транспортного засобу, а виступав у ролі перевізника, а тому його дії не могли бути кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України.
На думку сторони захисту, не можна ототожнювати подачу водієм документів на пункті пропуску та процес декларування.
Наведеного суд першої інстанції не врахував, повністю проігнорував позицію сторони захисту та зробив хибні висновки про непричетність ПП «КР-БРОК» та ПП «ЛЕС СТАНДАРТ» до процедури декларування.
Серед іншого, відповідно до ст.495 МК України, обов'язок доказування обставин, що свідчать про наявність складу порушення митних правил, покладається на митний орган.
При цьому, саме митний орган зобов'язаний зібрати, перевірити та належним чином оформити докази до моменту складання протоколу та направлення справи до суду.
Учинене ОСОБА_1 діяння є малозначним, оскільки умислу на заподіяння будь-яких збитків державі ОСОБА_1 не мав, а держава не понесла будь-яких збитків, навпаки сума митних платежів у 4 рази перевищила суму митних платежів, яка могла би бути сплаченою при декларуванні вартості, на яку посилається митниця.
Стосовно строку на апеляційне оскарження захисник указував, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята 12 березня 2026 року, однак отримана стороною захисту через підсистему «Електронний суд» лише 20 березня 2026 року.
У даному випадку апеляційна скарга подавалась 26 березня 2026 року, тобто протягом 6 днів з дня отримання оскаржуваної постанови, з яких 2 дні були вихідними днями.
Тому подача апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження зумовлена виключно фактом виготовлення постанови на 8 день такого строку.
У запереченні на апеляційну скаргу представник Хмельницької митниці Сурник А.Ю. просила залишити апеляційну скаргу захисника Юрчака В.В. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2026 року без задоволення, а постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2026 року - без змін.
На її думку, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Указувала, що всі докази були досліджені судом першої інстанції в повному обсязі.
Зазначала, що матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України товар «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, моделі TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення» з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення та подальшого митного оформлення товару у вільний обіг на території України документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника (продавця) одержувача (покупця), та його дійсної вартості.
Окрім того, статус ОСОБА_1 виключно як перевізника спростовується відповіддю митних органів Румунії, якою надісланий договір купівлі продажу, де останній виступає покупцем вказаного транспортного засобу, тобто є отримувачем даного транспортного засобу.
Звертала увагу на той факт, що ОСОБА_1 не надав інформації, що він є членом АСМАП (Асоціація міжнародних автомобільних перевізників) або ж укладав договір на перевезення з оформленням CMR (накладна, найважливіший міжнародний документ, який відіграє особливу роль в питаннях організації автомобільних перевезень. У ньому відображаються основні відомості про транспортний маршрут, що перевозиться товар і самому перевізнику), яку подавав при митному контролі чи митному оформленні транспортного засобу.
Тому посилання сторони захисту на ч.2 ст.460 МК України не може застосовуватися до вказаного переміщення та обставин протоколу про порушення митних правил.
Усі пояснення ОСОБА_1 були спростовані як наданими Хмельницькою митницею доказами (витяг з АСМО «Інспектор» щодо перетину кордону, відповідь на запит митних органів, безпосередньо самими товаросупровідними документами на транспортний засіб), так і підтверджені листом Чернівецької митниці від 20 жовтня 2025 року №7.2-2/28-01-01/7/7242.
Саме ОСОБА_1 надавав при переміщенні через митний кордон указаного транспортного засобу інший інвойс №221118.13-ART/LESS від тієї ж самої дати, коли сам придбав цей транспортний засіб (18 листопада 2022 року), де продавець і одержував зазначені Armada Trade і ПП «Лес Стандарт» відповідно, а ціна товару зазначена як 1 000 євро.
До митного контролю всі документи подавав саме ОСОБА_1 , як особа, яка переміщувала вказаний транспортний засіб через митний кордон України і здійснювала його доставку в зону митного контролю Хмельницької митниці.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Юрчака В.В. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, заперечення представника Хмельницької митниці Сурник А.Ю., приходжу до висновку про таке.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року був пропущений з поважних причин, зазначених у апеляційній скарзі та підлягає поновленню апеляційним судом.
Згідно зі ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.486, 489, 495 МК України обставини кожної справи про порушення митних правил повинні бути з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно.
Суд під час розгляду справи, оцінивши докази, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст.527 МК України.
Указаних вимог закону місцевий суд дотримався повною мірою.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частина 1 ст.483 МК України встановлює відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджена зібраними у справі доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про порушення митних правил № 0033/UA400000/25 від 27 червня 2025 року;
- електронною митною декларацією типу IM EE № UA400000917406U4 від 18 листопада 2022 року, згідно з якою легковий автомобіль, марка HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , був увезений на митну територію України 18 листопада 2022 року о 22 год 20 хв через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці громадянином України ОСОБА_2 ;
- листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби від 20 травня 2025 року №26/26-04/7/1211, яким направлено відповідь митних органів Румунії;
- контрактом про відчуження-придбання транспортного засобу від 18 листопада 2022 року, зареєстрованим у податковому органі 18 листопада 2022 року за №17464, яким установлено, що товар «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , рік виготовлення - 2006» був проданий фізичною особою ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) фізичній особі - громадянину України ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 , passport НОМЕР_6 ) за ціною 2 000 євро, що за курсом НБУ станом на дату переміщення товару через митний кордон України (18 листопада 2022 року) становить 75 781,20 грн;
- витягом з модуля «Перетин кордону транспортним засобом» АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби;
- відомостями з відповіді Чернівецької митниці від 20 жовтня 2025 року, з якої вбачається, що згідно з наявними базами даних функціонального модулю «Журнал пункту пропуску» АСМО «Інспектор» та справами митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці, при переміщенні через митний кордон України товару за попередньою митною декларацією від 18 листопада 2022 року № 22UA400000917406U4 громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_6 ) для здійснення митного контролю було подано INVOICE від 18 листопада 2022 року №221118.13-ART/LESS та оригінал реєстраційного документу на транспортний засіб «HYUNDAI TUCSON» VIN: НОМЕР_2 .
Судом установлено, що жодних документів, у тому числі інвойсу, громадянину ОСОБА_1 посадовими особами митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці не роздруковувалось. Під час виконання митних формальностей при пропуску через митний кордон України товару у посадових осіб підрозділів митного оформлення, які виконують свої службові обов'язки у пунктах пропуску через державний кордон України, взагалі відсутній доступ до будь-яких баз даних, які містять або можуть містити інформацію щодо INVOICE. Пропуск через митний кордон України вказаного товару без подання митному органу особою, яка здійснює переміщення товару, інвойсу в паперовому вигляді, не міг бути здійснений.
Отже, ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України товар «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, моделі TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення» з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення та подальшого митного оформлення товару у вільний обіг на території України документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника (продавця) одержувача (покупця), та його дійсної вартості.
ОСОБА_1 для здійснення митного контролю подав інвойс № 221118,13-ART/LESS та оригінал реєстраційного документу на транспортний засіб HYUNDAI, моделі TUCSON, VIN: НОМЕР_2 .
Окрім того, статус ОСОБА_1 виключно як перевізника спростований відповіддю митних органів Румунії, якою надісланий договір купівлі продажу, де останній виступає покупцем указаного транспортного засобу, тобто є його отримувачем.
Доводи сторони захисту, що при переміщенні через митний кордон України ОСОБА_1 , крім свідоцтва на транспортний засіб жодних інших документів не мав, є необґрунтованими та розцінюються як спосіб уникнення відповідальності та були спростовані наданими Хмельницькою митницею доказами.
Саме ОСОБА_1 надавав при переміщенні через митний кордон указаного транспортного засобу інший інвойс №221118.13-ART/LESS від тієї ж самої дати, коли сам придбав цей транспортний засіб (18 листопада 2022 року), де продавець і одержував зазначені Armada Trade і ПП «Лес Стандарт» відповідно, а ціна товару зазначена як 1 000 євро.
До митного контролю всі документи подавав саме ОСОБА_1 , як особа, яка переміщувала вказаний транспортний засіб через митний кордон України і здійснювала його доставку в зону митного контролю Хмельницької митниці.
Таким чином, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_7 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваної постанови апеляційним судом.
Однією із форм об'єктивної сторони цього правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Як убачається з наданих матеріалів, 22 листопада 2022 року на митному посту «Кам'янець-Подільський» Хмельницької митниці ОСОБА_1 здійснив митне оформлення за електронною митною декларацією №22UA400020006425U6 в митному режимі «імпорт» товару «легковий автомобіль, марка «HYUNDAI», модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 .
У графі 42 «Фактурна вартість» митної декларації зазначено 1 000 євро згідно з інвойсом №221118.13-ART/LESS від 18 листопада 2022 року, одержувач (графа 8, 9) - ПП «ЛЕС СТАНДАРТ» (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Курська, буд. 13, кв. 2, код ЄДРПОУ 43648570), продавець (графа 2) компанія «ARMADA TRADE LLC» (Georgia, Tbilisi, Didube district, Uznadze Str., N 111, Apt. N 11, Bldg. N 2), країна відправлення (графа 15) - Румунія.
У графі 45 вказаної митної декларації задекларовано митну вартість розміром 143 984,28 грн.
Транспортний засіб HYUNDAI TUCSON VIN: НОМЕР_2 був увезений на митну територію України 18 листопада 2022 року о 22 год 20 хв через пункт пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці громадянином України ОСОБА_1 на транспортному засобі з реєстраційним номером НОМЕР_3 / НОМЕР_4 згідно з попередньою митною декларацією ІМ ЕЕ №UA400000000/2022/917406 від 18 листопада 2022 року.
Як підставу для переміщення товару «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, модель TUCSON, VIN: НОМЕР_2 » громадянином України ОСОБА_1 були надані такі документи: інвойс №221118.13-ART/LESS від 18 листопада 2022 року, в якому зазначена вартість товару - 1 000 євро, посвідчення про реєстрацію транспортного засобу Республіки Румунія № НОМЕР_5 від 14 листопада 2022 року, доручення №D1668765778 від 18 листопада 2022 року.
Отже, громадянином України ОСОБА_1 переміщено через митний кордон України товар «легковий автомобіль, марка HYUNDAI, моделі TUCSON, VIN: НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення» з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підставу для переміщення та подальшого митного оформлення товару у вільний обіг на території України документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника (продавця), одержувача (покупця), та його дійсної вартості, а саме інвойсу №221118.13-ART/LESS від 18 листопада 2022 року, в якому зазначена вартість товару - 1 000 євро (36 080,40 грн за курсом НБУ на дату переміщення через митний кордон України), відправник - «ARMADA TRADE LLC» (Georgia), одержувач - ПП «ЛЕС СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 43648570).
Саме активні дії ОСОБА_1 призвели до переміщення товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та його вартості.
Зокрема, його активні дії полягали в тому, що, придбавши даний транспортний засіб в Румунії у RADU JULIANA за 2 000 євро, на кордоні в Чернівецькій митниці і в подальшому доставив товар з тими ж самими документами, що містять неправдиві відомості, Хмельницькій митниці, де ОСОБА_1 проходив митний контроль.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Доводи захисника Юрчака В.В. про те, що ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки він виконував лише функції перевізника, апеляційний суд до уваги не бере та визнає їх неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до змісту диспозиції ст.483 МК України адміністративна відповідальність настає для особи, яка переміщує або вчиняє дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Аналіз вищевказаної норми переконує, що законодавець не пов'язує наявність складу правопорушення з процесуальним або господарським статусом такої особи.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переміщення транспортного засобу через митний кордон України, шляхом подання митному органу інвойсу (рахунку), який містив неправдиві відомості щодо вартості товару, його відправника та отримувача.
Подання ж документів, що містять неправдиві відомості щодо істотних характеристик товару, відповідно до положень митного законодавства є одним із способів приховування товарів від митного контролю.
Тобто, ОСОБА_1 фактично здійснив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а тому він є належним суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
У п.37 ч.1 ст.4 МК України визначено, що перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України.
Посилання захисника виключно на статус перевізника не спростовує встановлених фактичних обставин подання ОСОБА_1 документів із неправдивими відомостями та його безпосередньої участі в переміщенні товару через митний кордон України, а тому не свідчить про відсутність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
У п.8 ч.1 ст.4 МК України передбачено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відтак, посилання сторони захисту про те, що декларантом є митний брокер та саме він є належним суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, суд відхиляє, бо саме ОСОБА_1 здійснював переміщення товару через митний кордон України на підставі рахунку, що містив недостовірні відомості щодо його вартості, відправника та отримувача.
При цьому враховано й те, що відповідно до усталеної судової практики, під незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю слід розуміти їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Відповідно, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
З огляду на наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, з яким погоджується апеляційний суд.
Стосовно доводів про малозначність вчиненого ОСОБА_1 діяння, то апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 умисно перемістив товар через митний кордон України та подав митному органу документи, що містили неправдиві відомості щодо вартості товару, його відправника та отримувача.
Такі дії ОСОБА_1 , на переконання апеляційного суду, свідчать про умисел на приховування порушення та створюють суспільну небезпеку, що перевищує межі малозначності, тому підстав для застосування щодо нього положень ст.22 КУпАП немає.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Порушень указаних вимог законодавства, які би ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, не встановлено.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції, не знайдено.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для закриття провадження з підстав, передбачених ст.487? МК України, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП та відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Підстави для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Юрчака В.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.