Ухвала від 30.04.2026 по справі 686/5746/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/5746/21

Провадження № 11-кп/820/362/26

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019240000000300 від 12 листопада 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22 квітня 2026 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313 КК України, до 19.06.2026 року включно.

В разі внесення визначеної ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03.12.2025 року застави в розмірі 151400 гривень на ОСОБА_6 до 19.06.2026 року включно постановлено покласти наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати уповноваженому органу на зберігання паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Роз'яснено, що у разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, зокрема особливо тяжких, а саме, передбачених ч.3 ст.307 та ч.3 ст.313 КК України. Існують обґрунтовані прокурором ризики, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, ухилятись від суду, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Отже, наявні передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Врахував, що обставини, враховані при застосуванні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились.

Тривалий час перебування обвинуваченого під вартою пов'язаний зі складністю кримінального провадження, обсягом матеріалів кримінального провадження, які досліджуються судом, а також поведінкою учасників кримінального провадження. До того ж, у зв'язку зі зміною складу суду, судовий розгляд розпочався спочатку. Отже тривалість утримання під вартою ОСОБА_6 зумовлена потребами кримінального провадження.

Вважав, що наявність у обвинуваченого постійного місця проживання і утриманців не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Не погоджуючись з рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 22 квітня 2026 року скасувати.

Вказує, що він не може впливати на свідків, як вказує в клопотанні прокурор, оскільки двоє свідків перебувають на службі в ЗСУ, третій свідок помер, а ще один знаходиться в місцях позбавлення волі.

Крім того, зазначає, що в сторони обвинувачення немає жодних підстав вважати, що він може ухилитися від суду або вчиняти інші кримінальні правопорушення, тому що на даний час він не судимий і приймає активну участь в судовому процесі.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів наведених у ній, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

На думку колегії суддів, ухвала місцевого суду відповідає зазначеним критеріям.

Враховуючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний обвинуваченому раніше і на теперішній час обставини, які були враховані при обранні запобіжного заходу, не змінились, тому і заявлені ризики не зменшилися.

Таким чином, наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.

Отже потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому найсуворішого виду запобіжного заходу, є виправданою.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст.313 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими, вчиненими в складі організованої групи.

Тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними і дають підстави для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти настанню ризиків, зазначених у клопотанні та передбачених ст.177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків належним чином.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.

У зв'язку із наведеним, керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2026 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 19 червня 2026 року включно, з визначенням розміру застави 151400 гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3