Справа № 638/6248/26
Провадження № 2/638/6804/26
Іменем України
29 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Смирнова В.А.
за участю секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Літвінової Інни Сергіївни звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 30.03.2026 прийнято та відкрито провадження по вказаній справі. Призначено судове засідання.
27.04.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бессонова В.А. надійшла заява, в якій останній зазначив, що позовні вимоги визнають у повному обсязі.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
18 вересня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований у Комінтернівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 830, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторонами по справі не заявлено вимог щодо поділу майна подружжя та житлового спору, тому вказані питання судом не вирішуються при розгляді даної справи.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):
Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Так відповідач скористалася наданим правом та подала заяву про визнання позовних вимог.
Встановивши, що сторони сумісного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.
Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що ніхто з подружжя після укладенню шлюбу прізвище не змінював, суд дане питання не розглядає.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 064 грн. 96 коп.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 10,12, 13, 49, 76, 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце народження м. Харків) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, місце народження м. Харків), зареєстрований 18 вересня 2015 року у Комінтернівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 830 від 18.09.2015.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) 50 відсотків судового збору у розмірі 532 (п'ятсот тридцять два) грн. 48 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) - 50 відсотків понесених ним судових витрат зі сплати судового збору в сумі 532 (п'ятсот тридцять два) грн. 48 коп. з державного бюджету України, сплачених ним по платіжній інструкції № 6132-2691-2201-5348 від 26.03.2026.
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки у актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В.А. Смирнов