Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/419/26
Провадження № 2/542/450/26
28 квітня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
05 березня 2026 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (надалі також - відповідач, ОСОБА_2 ), в якій позивач просила стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх доходів щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 15).
30 березня 2026 року ОСОБА_1 усунула недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду від 16 березня 2026 року (а.с. 17-27).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 33).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що вона та відповідач є батьками неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначила, що дитина проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 та повністю перебуває на її утриманні.
Вказала, що відповідач не приймає участі у матеріальному забезпеченні дитини.
Враховуючи те, що відповідач не приймає належності участі у матеріальному забезпеченні дитини, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання сина.
Позивач у судове засідання, призначене на 28 квітня 2026 року, не з'явилась, про час дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 39).
15 квітня 2026 року позивач надала до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити (а.с. 37).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 38/02.14.3-38, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 28 квітня 2026 року, разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 30 березня 2026 року та копією позовної заяви з доданими до неї документами, які направлялись на зареєстровану адресу відповідача, були отримані останнім 06 квітня 2026 року (а.с. 36).
Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до змісту пункту 1 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, відзиву на позов не подав, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02 лютого 2022 року (а.с. 6).
Судом встановлено, що сторони проживають окремо, а спільний син позивача і відповідача - ОСОБА_3 - проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні.
Зокрема, як вбачається з довідки про склад сім'ї та проживання, що видана Виконавчим комітетом Нехворощанської сільської ради вих. № 02-27/1-27 від 09 лютого 2026 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із нею проживають: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7).
У той же час, відповідач - батько дитини - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається із інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 11 березня 2026 року № 38/02.14.3-38 (а.с. 14).
В позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо розміру аліментів, що будуть сплачуватись відповідачем, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась до суду із відповідним позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною 1 статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог частини 1 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно з частиною 2 статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Висновки щодо правозастосування
З огляду на викладені норми чинного законодавства, зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що малолітня дитина позивача та відповідача проживає разом із матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд враховує матеріальне становище дитини, яка є малолітньою та не має самостійного заробітку чи доходу, та зазначає, що ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері.
Враховуючи те, що відповідач є особою працездатного віку, зважаючи на наявний обов'язок у обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачем до суду не надано доказів неможливості надання матеріальної допомоги сину.
Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно зі статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 березня 2026 року, по день його повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва