Апеляційне провадження № 22-ц/824/8557/2026
Справа № 761/34564/23
28 квітня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Каплуновим Олексієм Геннадійовичем , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про стягнення коштів,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач ОСОБА_1 в особі представника Каплунова О.Г. 24 лютого 2026 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" направила апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, та, пропустивши строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення, заявила клопотання про його поновлення, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення ОСОБА_1 поштою не вручалося, а представник Каплунов О.Г. вперше ознайомився з текстом рішення та отримав його електронну копію лише 04 лютого 2026 року після надання доступу до справи в системі "Електронний суд". Також, вказано, що в період розгляду справи та на момент ухвалення рішення ОСОБА_1 тривалий час перебувала за межами України, про наявність судового рішення дізналася випадково на початку лютого 2026 року, після чого невідкладно звернулася за правовою допомогою до адвоката Каплунова О.Г. для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки апеляційної скарги.
Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано матеріали справи, яка на даний час надійшла до апеляційного суду.
Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Каплунова О.Г. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року, Київський апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення Шевченківського районного суду м. Києва було ухвалене 17 жовтня 2025 року, таким чином, строк апеляційного оскарження розпочався 18 жовтня 2025 року та закінчився 17 листопада 2025 року (тридцять календарних днів, враховуючи вихідні дні). Подавши апеляційну скаргу 24 лютого 2026 року, відповідач пропустила вказаний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, докази вручення копії повного тексту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 та/або її представнику відсутні.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач ОСОБА_1 має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України.
Разом з тим, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки вона не оплачена судовим збором.
В апеляційній скарзі представник відповідача заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення у даній справі, мотивоване тим, що на даний час відповідач ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі. Зазначено, що ОСОБА_1 тривалий час перебувала за межами України, що було зумовлено об'єктивними обставинами та необхідністю забезпечення безпеки. Вказано, що тривале перебування за кордоном призвело до втрати постійного доходу в Україні та вичерпання заощаджень. На підтвердження даних обставин представник Каплунов О.Г. долучив до апеляційної скарги відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит від 16.02.2026 року, яка містить витяг з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_1 в період з 24 лютого 2022 року по 18 лютого 2026 року.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. 2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. 3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, сторона справи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналогічні правові висновки викладено в ухвалі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року (справа № 610/1154/21, провадження № 61-15544ск24).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21 жовтня 2022 року у справі № 905/1059/21 та від 30 листопада 2022 року у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів. Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
Разом із тим, належних та допустимих доказів, а саме відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року, на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, відповідно до статті 8 Закону України, представником надано не було, а долучена до апеляційної скарги відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит від 16.02.2026 року, яка містить витяг з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_1 в період з 24 лютого 2022 року по 18 лютого 2026 року не може вважатись належними та допустимим доказом.
За таких обставин у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору апеляційний суд відмовляє як у необґрунтованому.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір справляється за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою або фізичною - особою підприємцем апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви підлягало сплаті 6 109,27 грн., відтак, за подання апеляційної скарги справляється судовий збір в розмірі 7 331,12 грн. (6 109,27 грн. х 150 % х 0,8 = 7 331,12 грн.)
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, а саме апеляційна скарга залишається без руху із наданням строку тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Таким чином, апеляційна скарга залишається без руху, для усунення недоліків заявнику необхідно протягом десяти днів надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Каплунова Олексія Геннадійовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Каплуновим Олексієм Геннадійовичем , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2025 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з моменту вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.