справа №752/4816/26 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/3466/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
20 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційні скарги представника ОСОБА_8 в інтересах власників майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Технологій «Целебра» та ОСОБА_9 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №12025100000001230 від 25 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369-2 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25 вересня 2025 року, яке виявлено та вилучено під час обшуку, проведеного 10 березня 2026 року за місцем розташування ТОВ «Банк технологій «Целебра» за адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 5, а саме:
- дозвіл на виїзд за кордон №26/02 від 26.02.2026 на ім'я ОСОБА_9 ;
- довідка №26/01 від 26.02.2026 на ім'я ОСОБА_9 на 1 арк.;
- наказ №1/К/ТМ від 25.02.2026 «Про службове відрядження за кордон» на 1 арк. (копія);
- військо-обліковий документ «Резерв +» на ім'я ОСОБА_9 на 1 арк.;
- копія паспорта серія НОМЕР_1 на імя ОСОБА_9 на 4 арк.;
- копія ІПН ОСОБА_9 на 1 арк.;
- наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 705-КВ від 15.04.2025 на 2 арк.;
- оригінали чотирьох згод на нерозголошення конфіденційної інформації під час виконання бойових завдань на 4 арк.;
- заява про прийняття на роботу ОСОБА_10 на 1 арк.;
- особова картка працівника ОСОБА_10 на 1 арк.;
- оригінал наказу № 91/ К-ТР від 31.10.2025 «Про прийняття на роботу ОСОБА_11 » на 1 арк. (2 примірники);
- оригінал довідки №20/01 від 20.02.2026 на ім'я ОСОБА_10 на 1 арк.;
- оригінал розписки від ОСОБА_12 на 1 арк.;
- оригінал довідки №23/01 від 23.12.2025 на імя ОСОБА_10 ;
- журнал обліку видачі канцелярських товарів на 48 стр.;
- бланк згоди на нерозголошення конфіденційної інформації на 1 арк.;
- відомість на виплату готівки №36 на 2 арк.;
- копія протоколу №3 Загальних зборів учасників ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 2 акр.;
- опис документів на 1 арк. (копії);
- копія витягу про зміни на 1 арк.;
- копія виписки з ЄДРПОУ ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 1 арк.;
- копія статуту ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 18 арк.;
- печатка ТОВ «Банк Технологій «Целебра»;
- грошові кошти в сумі 347 000 гривень (301 купюра номіналом 1 000 гривень, 92 купюри номіналом 500 гривень);
- ноутбук «ACER» сірого кольору, із зарядним пристроєм;
- ноутбук «LENOVO» сірого кольору, доступ до якого обмежено паролем.
У задоволенні клопотання в частині накладання арешту на печатку БО «Благодійний фонд «Лаври Патріотам» - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою представник ОСОБА_8 в інтересах власника майна ТОВ «Банк Технологій «Целебра» подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна відмовити.
Уважає, що слідчим суддею допущено істотну неповноту судового розгляду, що призвело до передчасних та необґрунтованих висновків, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також до істотного порушення вимог КПК України.
У доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що вилучене під час обшуку майно не відповідає ознакам речового доказу, що нівелює можливість його арешту.
Так, вилучення документів ТОВ «Банк Технологій «Целебра» здійснено без будь-якої індивідуалізації їх змісту та значення, що виключає можливість їх визнання речовими доказами.
При цьому, вилучені документи ТОВ «ВПК «Гіперіон» стосуються іншої юридичної особи, яка взагалі не згадується у фабулі кримінального провадження. Більше того, зі змісту клопотання взагалі не зрозуміло з якою метою сторона обвинувачення вилучила зазначені документи та яке саме процесуальне значення вони можуть мати у цьому кримінальному провадженні. Прокурор не навів жодного пояснення, які обставини вони можуть підтверджувати, до яких осіб або подій вони відносяться та чому їх наявність є важливою для розслідування.
Також вказує, що зі змісту клопотання взагалі не вбачається які саме обставини кримінального провадження вилучена печатка ТОВ «Банк Технологій «Целебра» може підтверджувати або спростовувати. Прокурор не пояснює у зв'язку з якими конкретними діями чи документами вони нібито мають значення, не ідентифікує жодного документа, щодо якого існує підозра у його виготовленні чи використанні із застосуванням цих печаток, а також не вказує на наявність будь-яких ознак їх незаконного використання.
Зазначає, що на момент розгляду клопотання прокурор не надав суду конкретних даних про те, які саме відомості містять документи, якими саме ознаками злочинного походження наділені кошти, у чому саме полягало використання печаток, які саме файли, листування або інформація були виявлені на ноутбуках.
Зауважує, що під час обшуку було фактично вилучено значно ширший обсяг майна, який не відповідає межам, встановленим ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, зокрема, вилучено документи іншої юридичної особи - ТОВ «ВПК «Гіперіон».
При цьому, ухвала не містить жодного дозволу на вилучення документів сторонніх підприємств, які не згадуються у фабулі кримінального провадження.
Крім того, вилучено внутрішні документи підприємства, які не мають жодного очевидного зв'язку з обставинами працевлаштування ОСОБА_13 , зокрема: журнал обліку видачі канцелярських товарів, відомість на виплату готівки, бланки згод, згоди про нерозголошення конфіденційної інформації, водночас в ухвалі слідчого судді відсутні будь-які посилання на ці документи як на предмети, що підлягають відшуканню та вилученню.
Вказує, що сторона обвинувачення вилучила печатку ТОВ «Банк Технологій «Целебра» попри те, що ухвала не передбачала відшукання чи вилучення печаток як таких, а також не містить жодної вказівки на їх зв'язок із предметом доказування.
Звертає увагу суду на те, що ухвала слідчого судді прямо передбачає, що електронні носії інформації можуть бути відшукані з метою зняття та збереження інформації, яка на них міститься, тобто метою обшуку було отримання інформації, а не вилучення техніки як такої, проте фактично було вилучено ноутбуки «ACER» та «LENOVO» без будь-якого обґрунтування неможливості копіювання інформації на місці.
КПК України встановлює, що вилучення комп'ютерних систем є винятковим заходом, який застосовується лише у разі перешкоджання особою у доступі до відповідної системи, однак у даному випадку сторона обвинувачення не зазначає і не доводить наявності жодної з обставин, за яких КПК України допускає саме вилучення та подальший арешт електронного пристрою, а не отримання з нього необхідної інформації менш обтяжливим способом.
На переконання скаржника, у разі потреби орган досудового розслідування міг забезпечити збереження інформації, не позбавляючи підприємство можливості користуватися оригіналами документів у поточній господарській діяльності, а також у разі наявності реальної потреби у відомостях, які нібито могли міститься на ноутбуках, сторона обвинувачення могла ініціювати огляд, копіювання інформації, зняття електронних копій даних, фіксацію окремих файлів, повідомлень чи контактів, не вдаючись до тривалого вилучення пристрою та подальшого арешту.
Посилається на те, що прокурор не зазначає який саме вид експертизи планується провести (комп'ютерно-технічна, почеркознавча, економічна тощо), щодо якого саме об'єкта та з якою процесуальною метою, у зв'язку з чим посилання на необхідність проведення експертиз носить формальний характер та не підтверджує реальної потреби у подальшому утриманні вилученого майна під арештом.
Фактично, орган досудового розслідування, вилучивши майно, не здійснює з ним жодних процесуальних дій, але одночасно просить обмежити право власності на невизначений строк, посилаючись на абстрактну «необхідність».
Наголошує, що діяльність ТОВ «Банк Технологій «Целебра» має безпосереднє значення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони та фактично сприяє виконанню завдань Збройними Силами України, водночас вилучення та подальший арешт документів, що стосуються господарської діяльності такого підприємства, об'єктивно створює перешкоди у його функціонуванні, створює ризики для безперервності діяльності підприємства, яке виконує функції, критично важливі в умовах воєнного стану, що є непропорційним втручанням у господарську діяльність та суперечить публічним інтересам держави.
Окремо зауважує, що вилучені ноутбуки використовуються у господарській діяльності підприємства та містять спеціалізоване програмне забезпечення, необхідне для розробки, налаштування та функціонування безпілотних літальних апаратів, у зв'язку з чим фактичне вилучення таких пристроїв призводить до блокування доступу до критично важливої технічної інформації та програмного середовища, без якого неможливе повноцінне виробництво та обслуговування безпілотних систем.
Також з апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді звернувся адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 , в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою в частині задоволення клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів у сумі 347 000 грн, відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що вказані грошові кошти належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та його дружині ОСОБА_14 , як подружжю.
Зауважує, що грошові кошти у сумі 347 000 грн були отримані ОСОБА_14 від продажу квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06 вересня 2024 року, в якій вона мала частку на праві спільної сумісної власності.
При цьому, ОСОБА_9 є працівником ТОВ «Банк Технологій «Целебра», у зв'язку з чим вказані кошти після їх законного отримання тимчасово зберігав, у тому числі, за місцем своєї роботи.
У доповненнях до апеляційної скарги просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
Зазначає, що слідчий суддя допустив істотну неповноту судового розгляду, що призвело до передчасних та необґрунтованих висновків, які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також до істотного порушення вимог КПК України.
На переконання скаржника, вилучені під час проведення обшуку документи, а саме: дозвіл на виїзд за кордон №26/02, довідка №26/01, наказ про службове відрядження, військово-обліковий документ «Резерв+», копії паспорта та ІПН не можуть вважатися ані знаряддям злочину, ані такими, що зберегли його сліди, ані носіями релевантних доказових відомостей.
Наполягає, що зі змісту вказаних документів вбачається, що вони мають виключно ідентифікаційний, адміністративний та обліковий характер і використовуються у повсякденній діяльності особи, зокрема для підтвердження особи, оформлення відрядження, ведення військового обліку тощо.
Вказує, що прокурор не зазначає чи містять ці документи будь-які записи, відмітки, виправлення або інші ознаки, які б свідчили про їх використання у протиправній діяльності або про наявність у них інформації, що має значення для розслідування.
Отже, на думку скаржника, пов'язування персональних документів ОСОБА_9 з предметом цього кримінального провадження ґрунтується не на конкретних фактах, а виключно на припущеннях, у зв'язку з чим персональні документи ОСОБА_9 не відповідають жодному із критеріїв речового доказу, визначених статтею 98 КПК України, а їх арешт є безпідставним.
Зауважує, що вилучені грошові кошти у сумі 347 000 грн дружина ОСОБА_9 отримала від продажу майна на підставі цивільно-правової угоди, а отже ці кошти є приватними грошовими активами фізичної особи, не відносяться до діяльності підприємства і не відповідають критеріям речового доказу.
Наголошує, що вилучені під час обшуку 347 000 грн готівкою не кореспондують жодному з епізодів, описаних у підозрі, не співпадають ані за валютою, ані за способом передачі коштів, а відтак не можуть вважатися ані предметом неправомірної вигоди, ані коштами, одержаними внаслідок кримінального правопорушення.
Посилається на те, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук взагалі не передбачала відшукання чи вилучення документів, що стосуються будь-яких інших осіб, окрім обставин, пов'язаних із ОСОБА_10 , а тому вилучення документів ОСОБА_9 є прямим виходом за межі ухвали, оскільки відсутній будь-який зв'язок із визначеним предметом обшуку.
Також зазначає, що прокурор у клопотанні про арешт майна не вказує який саме вид експертизи планується провести (комп'ютерно-технічна, почеркознавча, економічна тощо), щодо якого саме об'єкта та з якою процесуальною метою, у зв'язку з чим посилання на необхідність проведення експертиз носить формальний характер та не підтверджує реальної потреби у подальшому утриманні вилученого майна під арештом.
Посилається на те, що у разі потреби орган досудового розслідування міг забезпечити збереження інформації, не позбавляючи власника майна можливості користуватися оригіналами документів.
При цьому, сторона обвинувачення не обґрунтувала чому саме подальше утримання грошових коштів у розмірі 347 000 грн є необхідним та чому неможливо було, наприклад зафіксувати їх індивідуальні ознаки у протоколі обшуку, здійснити фотографування купюр та відобразити їх серійні номери без застосування такого інтенсивного обмеження права власності.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_7 в інтересах власників майна ТОВ «Банк Технологій «Целебра» та ОСОБА_9 , який вимоги поданих апеляційних скарг підтримав та просив задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення апеляційних скарг заперечував, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000001230 від 25 вересня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_15 та невстановлена досудовим розслідуванням особа з вересня 2025 року, переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою групою осіб, займалися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від військовозобов'язаних громадян України неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з метою незаконного уникнення військовозобов'язаними призову на військову службу.
Зокрема, ОСОБА_15 12 вересня 2025 року, перебуваючи в приміщенні кафе «Veterano coffee», що розташоване в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, під час особистої зустрічі з ОСОБА_16 , повідомив останній про наявність у нього зв'язків за грошову винагороду вирішити питання про уникнення мобілізації ОСОБА_10 .
Після чого ОСОБА_16 та ОСОБА_10 звернулися до правоохоронних органів та у подальшому діяли під їхнім контролем.
16 жовтня 2025 року о 19 год. ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, у телефонному режимі висунув ОСОБА_16 вимогу про надання йому 6 000 доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме впливу на уповноважених службових осіб відповідного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та певних документів щодо ОСОБА_10 .
Того ж дня, 16 жовтня 2025 року о 21 год. під час зустрічі, яка відбулася в кафе «Євразія», що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Берестейський 84-В, ОСОБА_15 також повідомив ОСОБА_16 про необхідність надання йому раніше визначеної суми, яку слід передати не пізніше 17 жовтня 2025 року його знайомому ОСОБА_17 .
17 жовтня 2025 року ОСОБА_17 , який також діяв під контролем правоохоронних органів, перебуваючи на підземній парковці торгового центру «Епіцентр», що розташований за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 11-А, передав ОСОБА_15 неправомірну вигоду у розмірі 6 000 доларів США, за здійснення ним впливу на уповноважених службових осіб відповідного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вирішення відповідних питань щодо військовозобов'язаного ОСОБА_10 .
У період з 20 жовтня 2025 року по 08 лютого 2026 року ОСОБА_16 мала телефоні розмови через інтернет-месенджер «WhatsApp» із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_15 , з приводу працевлаштування ОСОБА_10 до одного з суб'єктів господарювання, яке відноситься до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, з метою подальшого бронювання останнього під час мобілізації.
08 лютого 2026 року у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_16 отримала повідомлення від ОСОБА_15 , який повідомив, що вони вирішили питання з ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 вже заброньований.
15 лютого 2026 року о 18 год. невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_15 , у інтернет-месенджері «WhatsApp» надіслала ОСОБА_16 повідомлення з вимогою сплатити грошові кошти: 36 000 гривень - що є податками за період з листопада 2025 року по січень 2026 року та 40 000 грн за лютий 2026 за працевлаштування ОСОБА_10 до одного з суб'єктів господарювання, який відноситься до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період в умовах правового режиму воєнного стану, що дало змогу останньому незаконно уникнути призову на військову службу під час мобілізації, та вказала банківську картку - № НОМЕР_2 , куди слід перерахувати грошові кошти.
Діючи під наглядом правоохоронних органів ОСОБА_16 20 лютого 2026 року о 13 год. 56 хв. виконала вимогу невстановленої досудовим розслідуванням особою, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_15 , та перерахувала грошові кошти у вказаній сумі на банківську карту, яка належить ОСОБА_15 .
За вказаних обставин, ОСОБА_15 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
10 березня 2026 року ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлена причетність посадових осіб ТОВ «Банк технологій «Целебра» до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
10 березня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2026 року проведено обшук за місцем ведення господарської діяльності ТОВ «Банк Технологій «ЦЕЛЕБРА» (код ЄДРПОУ 44938747), за адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 5, в ході якого виявлено та вилучено наступне майно:
- дозвіл на виїзд за кордон №26/02 від 26.02.2026 на ім'я ОСОБА_9 ;
- довідка №26/01 від 26.02.2026 на ім'я ОСОБА_9 на 1 арк.;
- наказ №1/К/ТМ від 25.02.2026 «Про службове відрядження за кордон» на 1 арк. (копія);
- військо-обліковий документ «Резерв +» на ім'я ОСОБА_9 на 1 арк.;
- копія паспорта серія НОМЕР_1 на імя ОСОБА_9 на 4 арк.;
- копія ІПН ОСОБА_9 на 1 арк.;
- наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 705-КВ від 15.04.2025 на 2 арк.;
- оригінали чотирьох згод на нерозголошення конфіденційної інформації під час виконання бойових завдань на 4 арк.;
- заява про прийняття на роботу ОСОБА_10 на 1 арк.;
- особова картка працівника ОСОБА_10 на 1 арк.;
- оригінал наказу № 91/ К-ТР від 31.10.2025 «Про прийняття на роботу ОСОБА_11 » на 1 арк. (2 примірники);
- оригінал довідки №20/01 від 20.02.2026 на ім'я ОСОБА_10 на 1 арк.;
- оригінал розписки від ОСОБА_12 на 1 арк.;
- оригінал довідки №23/01 від 23.12.2025 на імя ОСОБА_10 ;
- журнал обліку видачі канцелярських товарів на 48 стр.;
- бланк згоди на нерозголошення конфіденційної інформації на 1 арк.;
- відомість на виплату готівки №36 на 2 арк.;
- копія протоколу №3 Загальних зборів учасників ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 2 акр.;
- опис документів на 1 арк. (копії);
- копія витягу про зміни на 1 арк.;
- копія виписки з ЄДРПОУ ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 1 арк.;
- копія статуту ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 18 арк.;
- печатка ТОВ «Банк Технологій «Целебра»;
- грошові кошти в сумі 347 000 гривень (301 купюра номіналом 1 000 гривень, 92 купюри номіналом 500 гривень);
- ноутбук «ACER» сірого кольору, із зарядним пристроєм;
- ноутбук «LENOVO» сірого кольору, доступ до якого обмежено паролем.
Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП м. Києві ОСОБА_18 від 10 березня 2026 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100000001230 від 25 вересня 2025 року.
11 березня 2026 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100000001230 від 25 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні №12025100000001230 від 25 вересня 2025 року, яке виявлено та вилучено під час обшуку, проведеного 10 березня 2026 року за місцем розташування ТОВ «Банк технологій «Целебра» за адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 5, а саме:
- дозвіл на виїзд за кордон №26/02 від 26.02.2026 на ім'я ОСОБА_9 ;
- довідка №26/01 від 26.02.2026 на ім'я ОСОБА_9 на 1 арк.;
- наказ №1/К/ТМ від 25.02.2026 «Про службове відрядження за кордон» на 1 арк. (копія);
- військо-обліковий документ «Резерв +» на ім'я ОСОБА_9 на 1 арк.;
- копія паспорта серія НОМЕР_1 на імя ОСОБА_9 на 4 арк.;
- копія ІПН ОСОБА_9 на 1 арк.;
- наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 705-КВ від 15.04.2025 на 2 арк.;
- оригінали чотирьох згод на нерозголошення конфіденційної інформації під час виконання бойових завдань на 4 арк.;
- заява про прийняття на роботу ОСОБА_10 на 1 арк.;
- особова картка працівника ОСОБА_10 на 1 арк.;
- оригінал наказу № 91/ К-ТР від 31.10.2025 «Про прийняття на роботу ОСОБА_11 » на 1 арк. (2 примірники);
- оригінал довідки №20/01 від 20.02.2026 на ім'я ОСОБА_10 на 1 арк.;
- оригінал розписки від ОСОБА_12 на 1 арк.;
- оригінал довідки №23/01 від 23.12.2025 на імя ОСОБА_10 ;
- журнал обліку видачі канцелярських товарів на 48 стр.;
- бланк згоди на нерозголошення конфіденційної інформації на 1 арк.;
- відомість на виплату готівки №36 на 2 арк.;
- копія протоколу №3 Загальних зборів учасників ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 2 акр.;
- опис документів на 1 арк. (копії);
- копія витягу про зміни на 1 арк.;
- копія виписки з ЄДРПОУ ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 1 арк.;
- копія статуту ТОВ «ВПК «ГІПЕРІОН» на 18 арк.;
- печатка ТОВ «Банк Технологій «Целебра»;
- грошові кошти в сумі 347 000 гривень (301 купюра номіналом 1 000 гривень, 92 купюри номіналом 500 гривень);
- ноутбук «ACER» сірого кольору, із зарядним пристроєм;
- ноутбук «LENOVO» сірого кольору, доступ до якого обмежено паролем.
У задоволенні клопотання в частині накладання арешту на печатку БО «Благодійний фонд «Лаври Патріотам» - відмовлено.
Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена апелянтами лише в частині задоволення клопотання про накладення арешту, тому колегія суддів, відповідно до частини першої статті 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційних скарг та лише щодо накладення арешту на вказані речі та документи.
Ухвала слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно колегією суддів не перевіряється.
З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні прокурора, виявлене та вилучене 10 березня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2026 року під час проведення обшуку за місцем ведення господарської діяльності ТОВ «Банк Технологій «ЦЕЛЕБРА» (код ЄДРПОУ 44938747) за адресою: Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Кришталева, 5, з тих підстав, що вилучені документи можуть містити відомості про обставини сприяння військовозобов'язаним особам призовного віку в ухиленні від мобілізації шляхом працевлаштування до ТОВ «Банк Технологій «Целебра» та інших підприємств з метою бронювання від призову на військову службу під час мобілізації за грошову винагороду; грошові кошти можуть бути коштами, як надавалися в якості неправомірної вигоди іншими військовозобов'язаними особами, які були оформлені до ТОВ «Банк Технологій «Целебра» за здійснення впливу на прийняття рішення службовим особам відповідних ТЦК та СП з метою бронювання, тобто могли бути здобуті злочинним шляхом; вилучена печатка могла використовуватися співучасниками під час злочинної діяльності; комп'ютерна техніка може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а отже відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України. Окрім того, слідчим суддею враховано, що у ході проведення досудового розслідування є необхідність у проведенні оглядів і відповідних судових експертиз з метою отримання і підтвердження відомостей, які свідчать про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що прокурором у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказане у клопотанні майно має відношення до кримінального провадження та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту на вилучене майно може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи скаржника про те, що вилучене під час обшуку майно не відповідає ознакам речового доказу, що нівелює можливість його арешту; вилучення документів ТОВ «Банк Технологій «Целебра» здійснено без будь-якої індивідуалізації їх змісту та значення, що виключає можливість їх визнання речовими доказами; вилучені документи ТОВ «ВПК «Гіперіон» стосуються іншої юридичної особи, яка взагалі не згадується у фабулі кримінального провадження, більше того, зі змісту клопотання взагалі не зрозуміло з якою метою сторона обвинувачення вилучила зазначені документи та яке саме процесуальне значення вони можуть мати у цьому кримінальному провадженні; прокурор не навів жодного пояснення, які обставини вони можуть підтверджувати, до яких осіб або подій вони відносяться та чому їх наявність є важливою для розслідування; зі змісту клопотання взагалі не вбачається які саме обставини кримінального провадження вилучена печатка ТОВ «Банк Технологій «Целебра» може підтверджувати або спростовувати; прокурор не пояснює у зв'язку з якими конкретними діями чи документами вони нібито мають значення, не ідентифікує жодного документа, щодо якого існує підозра у його виготовленні чи використанні із застосуванням цих печаток, а також не вказує на наявність будь-яких ознак їх незаконного використання; на момент розгляду клопотання прокурор не надав суду конкретних даних про те, які саме відомості містять документи, якими саме ознаками злочинного походження наділені кошти, у чому саме полягало використання печаток, які саме файли, листування або інформація були виявлені на ноутбуках; вилучені під час проведення обшуку документи, а саме: дозвіл на виїзд за кордон №26/02, довідка №26/01, наказ про службове відрядження, військово-обліковий документ «Резерв+», копії паспорта та ІПН не можуть вважатися ані знаряддям злочину, ані такими, що зберегли його сліди, ані носіями релевантних доказових відомостей; зі змісту вказаних документів вбачається, що вони мають виключно ідентифікаційний, адміністративний та обліковий характер і використовуються у повсякденній діяльності особи, зокрема для підтвердження особи, оформлення відрядження, ведення військового обліку тощо; прокурор не зазначає чи містять ці документи будь-які записи, відмітки, виправлення або інші ознаки, які б свідчили про їх використання у протиправній діяльності або про наявність у них інформації, що має значення для розслідування; пов'язування персональних документів ОСОБА_9 з предметом цього кримінального провадження ґрунтується не на конкретних фактах, а виключно на припущеннях, у зв'язку з чим персональні документи ОСОБА_9 не відповідають жодному із критеріїв речового доказу, визначених статтею 98 КПК України, а їх арешт є безпідставним; вилучені під час обшуку 347 000 грн готівкою не кореспондують жодному з епізодів, описаних у підозрі, не співпадають ані за валютою, ані за способом передачі коштів, а відтак не можуть вважатися ані предметом неправомірної вигоди, ані коштами, одержаними внаслідок кримінального правопорушення, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені документи можуть містити відомості про обставин сприяння військовозобов'язаним особам призовного віку в ухиленні від мобілізації шляхом працевлаштування до ТОВ «Банк Технологій «Целебра» та інших підприємств з метою бронювання від призову на військову службу під час мобілізації за грошову винагороду; грошові кошти можуть бути коштами, які надавалися в якості неправомірної вигоди іншими військовозобов'язаними особами, які були оформлені до ТОВ «Банк Технологій «Целебра» за здійснення впливу на прийняття рішення службовим особам відповідних ТЦК та СП з метою бронювання, тобто могли бути здобуті злочинним шляхом; вилучена печатка могла використовуватися співучасниками під час злочинної діяльності; комп'ютерна техніка може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а отже відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження. Окрім того, слідчим суддею враховано, що у ході проведення досудового розслідування є необхідність у проведенні оглядів і відповідних судових експертиз з метою отримання і підтвердження відомостей, які свідчать про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
До того ж, вищевказане виявлене та вилучене 10 березня 2026 року майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000001230 від 25 вересня 2025 року триває, органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
Окрім того, з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як убачається з положень частини сьомої статті 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення володільця майна, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення судом питання про арешт майна або його повернення, або ж його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час затримання особи, обшуку, огляду.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) є засобами чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Разом з тим, заборонено вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов'язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Слідчий чи прокурор може зробити та вилучити копію інформації, що міститься на вищезазначених носіях, або ж якщо вилучає носії інформації - на вимогу володільця має лишити йому копію відповідної інформації.
Таким чином, зважаючи на те, що необхідність в арешті ноутбуків виникла з тих підстав, що комп'ютерна техніка може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а отже відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для арешту цього майна як речового доказу з метою збереження, при цьому потреба у вилученні комп'ютерної техніки обумовлена необхідністю проведення копіювання інформації та огляду з метою встановлення відомостей, що матимуть значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, призначення експертного дослідження, у тому числі з можливістю відновлення видаленої інформації, про що обґрунтовано зазначено прокурором у клопотанні про арешт майна, а також постановою слідчого від 10 березня 2026 року вказані у клопотанні ноутбуки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100000001230 від 25 вересня 2025 року, необґрунтованими є посилання скаржника на те, що ухвала слідчого судді прямо передбачає, що електронні носії інформації можуть бути відшукані з метою зняття та збереження інформації, яка на них міститься, тобто метою обшуку було отримання інформації, а не вилучення техніки як такої, проте фактично було вилучено ноутбуки «ACER» та «LENOVO» без будь-якого обґрунтування неможливості копіювання інформації на місці; КПК України встановлює, що вилучення комп'ютерних систем є винятковим заходом, який застосовується лише у разі перешкоджання особою у доступі до відповідної системи, однак у даному випадку сторона обвинувачення не зазначає і не доводить наявності жодної з обставин, за яких КПК України допускає саме вилучення та подальший арешт електронного пристрою, а не отримання з нього необхідної інформації менш обтяжливим способом; у разі потреби орган досудового розслідування міг забезпечити збереження інформації, не позбавляючи підприємство можливості користуватися оригіналами документів у поточній господарській діяльності, а також у разі наявності реальної потреби у відомостях, які нібито могли міститься на ноутбуках, сторона обвинувачення могла ініціювати огляд, копіювання інформації, зняття електронних копій даних, фіксацію окремих файлів, повідомлень чи контактів, не вдаючись до тривалого вилучення пристрою та подальшого арешту.
Як убачається з положень частини сьомої статті 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
З урахуванням наведеного, відсутність печатки ТОВ «Банк Технологій «Целебра», документів іншої юридичної особи - ТОВ «ВПК «Гіперіон», документів ОСОБА_9 , а також журналу обліку видачі канцелярських товарів, відомості на виплату готівки, бланків згод, згод про нерозголошення конфіденційної інформації у переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на обшук в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2026 року про дозвіл на обшук, не є перешкодою для тимчасового вилучення такого майна та звернення у подальшому з клопотанням про арешт такого майна з дотриманням вимог частини п'ятої статті 171 КПК України, а тому доводи апеляційних скарг в цій частині є безпідставними.
Доводи про те, що у разі потреби орган досудового розслідування міг забезпечити збереження інформації, не позбавляючи власника майна можливості користуватися оригіналами документів, а також, що сторона обвинувачення не обґрунтувала чому саме подальше утримання грошових коштів у розмірі 347 000 грн є необхідним та чому неможливо було, наприклад зафіксувати їх індивідуальні ознаки у протоколі обшуку, здійснити фотографування купюр та відобразити їх серійні номери без застосування такого інтенсивного обмеження права власності, є безпідставними з огляду на те, що, як установлено слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна, вилучені документи можуть містити відомості про обставини сприяння військовозобов'язаним особам призовного віку в ухиленні від мобілізації шляхом працевлаштування до ТОВ «Банк Технологій «Целебра» та інших підприємств з метою бронювання від призову на військову службу під час мобілізації за грошову винагороду, а грошові кошти можуть бути коштами, які надавалися в якості неправомірної вигоди іншими військовозобов'язаними особами, які були оформлені до ТОВ «Банк Технологій «Целебра» за здійснення впливу на прийняття рішення службовим особам відповідних ТЦК та СП з метою бронювання, тобто могли бути здобуті злочинним шляхом, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Посилання скаржника на те, що діяльність ТОВ «Банк Технологій «Целебра» має безпосереднє значення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони та фактично сприяє виконанню завдань Збройними Силами України, водночас вилучення та подальший арешт документів, що стосуються господарської діяльності такого підприємства, об'єктивно створює перешкоди у його функціонуванні, створює ризики для безперервності діяльності підприємства, яке виконує функції, критично важливі в умовах воєнного стану, що є непропорційним втручанням у господарську діяльність та суперечить публічним інтересам держави; вилучені ноутбуки використовуються у господарській діяльності підприємства та містять спеціалізоване програмне забезпечення, необхідне для розробки, налаштування та функціонування безпілотних літальних апаратів, у зв'язку з чим фактичне вилучення таких пристроїв призводить до блокування доступу до критично важливої технічної інформації та програмного середовища, без якого неможливе повноцінне виробництво та обслуговування безпілотних систем, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки такий запобіжний захід як арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження та матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Аргументи апелянта про те, що вилучені грошові кошти належать на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 та його дружині ОСОБА_14 , як подружжю; грошові кошти у сумі 347 000 грн були отримані ОСОБА_14 від продажу квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06 вересня 2024 року, в якій вона мала частку на праві спільної сумісної власності; ОСОБА_9 є працівником ТОВ «Банк Технологій «Целебра», у зв'язку з чим вказані кошти після їх законного отримання тимчасово зберігав, у тому числі, за місцем своєї роботи; вилучені грошові кошти у сумі 347 000 грн дружина ОСОБА_9 отримала від продажу майна на підставі цивільно-правової угоди, а отже ці кошти є приватними грошовими активами фізичної особи, не відносяться до діяльності підприємства і не відповідають критеріям речового доказу, на даному етапі досудового розслідування не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, проте підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Доводи скаржника на те, що прокурор не зазначає який саме вид експертизи планується провести (комп'ютерно-технічна, почеркознавча, економічна тощо), щодо якого саме об'єкта та з якою процесуальною метою, у зв'язку з чим посилання на необхідність проведення експертиз носить формальний характер та не підтверджує реальної потреби у подальшому утриманні вилученого майна під арештом, а також, що орган досудового розслідування, вилучивши майно, не здійснює з ним жодних процесуальних дій, але одночасно просить обмежити право власності на невизначений строк, посилаючись на абстрактну «необхідність», не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтами не надано.
Інші зазначені в апеляційних скаргах доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п'ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді в частині, що оскаржується, необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги представника ОСОБА_8 в інтересах власників майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк Технологій «Целебра» та ОСОБА_9 з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4