15 квітня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2024, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдано у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано невинуватим у тому, що він 11.01.2022 близько 03 год. 35 хв., перебуваючи поблизу кав'ярні «Mr. Dark coffe», що знаходиться за адресою: вул. Володимирська, 35А, с. Білогородка Бучанського району Київської області, тобто в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи правилами поведінки, моральності та добропристойності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, заздалегідь підготовленим предметом, здійснив пошкодження вітринного скла вказаної кав'ярні за визначеною адресою, чим розбив вказане скло.
Прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також просить дослідити письмові докази, а також допитати потерпілого та свідків.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема вказує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про привід свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , обмеживши таким чином сторону обвинувачення у їх допиті, оскільки їх показання мали істотне значення для встановлення об'єктивної істини у справі. Зазначає, що факт вчинення ОСОБА_6 хуліганства підтверджується зібраними доказами в сукупності, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також відеозаписом з місця події, які логічно співвідносяться один з одним. Стверджує, що суд безпідставно взяв до уваги показання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки обвинувачений перебуває з ними у близьких та сімейних відносинах, отже вони є зацікавленими у розгляді справи. Зауважує, що судом однобічно проведено аналіз механізму залучення осіб у якості понятих, адже не наведено будь-яких переконливих доказів на підтвердження заінтересованості понятих у даному кримінальному провадженні та не вказав на мотиви та обставини, які би могли викликати сумнів у неупередженості понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_12 . Звертає увагу, що суд безпідставно визнав недопустимим доказом повідомлення про підозру від 26.01.2022 у зв'язку з тим, що постанова про створення групи дізнавачів була винесена лише 27.01.2022, оскільки у вказаній постанові відбулась технічна помилка, яка не призводить до істотного порушення прав та свобод обвинуваченого, адже у витягу з ЄРДР зазначено, що дізнавача ОСОБА_16 було призначено саме 26.01.2022.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 , суд першої інстанції безпосередньо дослідив та оцінив всі надані сторонами докази.
Вирок суду першої інстанції ґрунтується на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 витягах із ЄРДР від 11.01.2022; рапорті оператора служби УІПКП «102» № 224 від 11.01.2022; протоколі прийняття заяви від 11.01.2022; протоколі огляду місця події від 11.01.2022; інформації з відеокамер в період з 10 січня по 11 січня 2022 року; протоколах оглядів відеозаписів з вуличних камер спостереження від 15.01.2022; інформації з відеокамер спостереження в період з 01 год. по 04 год.11 січня 2022; протоколі огляду запису з камер відеоспостереження на території ЖК «Білий шоколад»; протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 січня та 17 січня 2022.
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому обвинуваченні не визнав та показав суду, що він інкримінованого кримінального правопорушення не вчиняв. Просив суд звернути увагу, що він проживає в ЖК, де дуже багато камер, але органом досудового розслідування не витребувано відеозапис, з якого було б видно, що він тієї ночі у вказаний період часу не виходив з квартири. Стверджував, що в період часу, починаючи з 00:30 год. 11 січня по 08-09 год. ранку 11 січня 2022 року він з квартири за своїм місцем знаходження ЖК «Білий шоколад» нікуди не виходив. При цьому, зазначив, що напередодні події вони з дружиною ОСОБА_14 зустрілись зі своїми друзями та вирішили випити кави, тому пішли до кав'ярні поблизу будинку. Дівчина, яка робила каву намочила в каві палець, у зв'язку з чим у його дружини, яка перебувала на 7-8 місяці вагітності виник конфлікт, після чого приїхав власник ОСОБА_17 і їм переробили каву, вони її випили та близько 21-21:30 год. пішли додому. Він близько 00:30 год. вийшов за сигаретами та дрібницями, повернувся додому приблизно через 30 хв. Спати ліг десь о 01-01:15 год. Його квартира під номером 55 , розташована на 4 поверсі, з будинку вихід один на рівні другого поверху, перший поверх цокольний і вікна там глухі. Крім того, зазначив, що шкоду відшкодував не потерпілому, а іншому чоловіку, який приїхав на зустріч для врегулювання конфлікту - ОСОБА_17 , і дружина випадково, відчиняючи двері, зачепила двері його авто. Вважає брехливими показання свідка ОСОБА_11 , надані під час досудового розслідування, що він бачив чоловіка, який вилазив з вікна першого поверху будинку і сказав, що він з квартири 55 . Стверджував, що конфлікт був між продавчинею і його дружиною, а він був лише присутній, конфлікту у нього ні з ким не було.
Потерпілий ОСОБА_8 в суді пояснив, що очевидцем події не був. Прибув на місце лише через півгодини - годину. Обвинуваченого ОСОБА_6 там не було. Були лише працівники закладу. Про подію його повідомили працівники поліції. Приїхавши, побачив розбиту вітрину і наляканих працівників. Один співробітник працював у кав'ярні і був усередині під час події. Злякався, бо у вітрину прилетіла цеглина. Про можливі конфлікти свого співробітника із кимось йому не відомо. Намагався розслідувати справу самостійно з товаришем і в ході цього зв'язався із ОСОБА_6 , щоб вирішити питання про підстави таких подій. ОСОБА_6 заперечував, говорив, що нічого не розбивав, але погодився відшкодувати завдані збитки, оскільки сума лише 3 000 грн. Йому не відомо хто саме розбив вітрину. На місці події нікого не затримували. Припускає, що можливо вчинив проступок не ОСОБА_6 . Після відшкодування писав заяву до поліції про закриття провадження, бо претензій не має. Цю ж заяву підтримав і в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що з обвинуваченим він не знайомий, потерпілий був його керівником. Того дня він вийшов на роботу, там була дівчина ОСОБА_18 , в якої був конфлікт з клієнтами. Вони подзвонили власникам ОСОБА_19 і ОСОБА_17 , які приїхали і протягом години з'ясовували ситуацію. Там було 2 жінок і 2 чоловіків, жінка була вагітна, з ними була мала дитина. Стверджував, що обвинуваченого він не бачив, оскільки це було вночі, на обвинуваченому була темна куртка з капюшоном і маска. Обвинувачений побіг в сторону центру, він бачив лише очі. Стверджувати, що це обвинувачений розбив вітрину він не може, оскільки це лише його припущення.
Свідок ОСОБА_13 надала суду свідчення, що вона є тещою обвинуваченого, з потерпілим не знайома. Того вечора, 11 січня 2022 року приблизно 18 год., приїхала до дітей, щоб бути з їх дитиною, оскільки вони планували їхати на відпочинок наступного ранку. Того вечора в них були гості, 2 чоловіків і жінка. Потім, близько 20 год., діти пішли на прогулянку з дитиною. Коли пили каву, то стався конфлікт. Повернулись вони додому близько 22 год. Донька збирала речі, а Денис близько 24 год. вийшов за цигарками десь на півгодини, повернувся додому десь в 00:30 год. і більше не виходив, її кімната навпроти вхідних дверей, тому вона впевнена в цьому. Це квартира, яка розташована на 4 поверсі, іншого виходу з будинку немає.
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що є цивільною дружиною обвинуваченого, з потерпілим незнайома. Вона перебуває в декретній відпустці, планували з друзями їхати на відпочинок. Ввечері напередодні в них в гостях були друзі. Близько 20 год. вони пішли гуляти, пили каву, де у них виник конфлікт, так як погано її приготували. Повернулись додому десь о 22 год. Конфлікт мав місце десь о 21:20 год., о 21:30 год. їм переробили каву і вони розійшлись. Чоловік після вечері близько 24 год. пішов за цигарками, через 20-30 хв. повернувся і вони лягли спати. Вночі чоловік нікуди не відлучався, спали разом, в неї чуткий сон, у зв'язку з тим, що була вагітна.
Оцінивши досліджені докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, оскільки відеозапис з камери відеоспостереження не містить доказів, що саме ОСОБА_6 здійснив розбиття вітрини кав'ярні, а свідок ОСОБА_12 не може стверджувати, що вказане діяння вчинив саме ОСОБА_6 .
За результатами апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування судового рішення.
За результатами часткового дослідження за клопотанням прокурора доказів судом апеляційної інстанції, не було встановлено будь-яких нових фактичних даних, які могли б поставити під сумнів правильність висновків суду першої інстанції.
Зміст досліджених судом першої інстанції доказів правильно відображено у оскаржуваному вироку, а висновки суду з приводу оцінки цих доказів відповідають фактичним обставинам.
За клопотанням прокурора судом вживались заходи щодо виклику свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 в судове засідання апеляційного суду, однак вони до суду не прибули та показань не дали.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , оскільки дослідженими доказами не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом не встановлено підстав для скасування виправдувального вироку суду першої інстанції та постановлення апеляційним судом нового обвинувального вироку.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2024 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3