ЄУН 200/3170/19
Провадження №2/932/1380/21
про залишення позову без розгляду
29.04.2026 місто Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
представника відповідача - адвоката Мурги О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, про визнання договору іпотеки недійсним,
Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, про визнання договору іпотеки недійсним була автоматично розподілена до провадження поточного складу суду 09.07.2025.
Ухвалою суду від 08.08.2025 справу було прийнято до провадження та призначено в ній підготовче засідання на 23.09.2025.
Підготовче засідання у справі відкладалося на 05.11.2025 та 08.12.2025.
Ухвалою суду від 08.12.2025 закрите підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 02.03.2026, судове засідання відкладалося на 29.04.2026.
В жодне підготовче та в жодне судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, свого представника не направила.
Судові виклики, які надсилалися на її адресу, повернуті до суду без вручення позивачеві з відміткою про відсутність адресата.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Згідно з ч.12 ст.33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
В даній справі ухвалою суду від 08.08.2025 вирішене розглядати справу спочатку зі стадії підготовчого провадження.
Клопотань про розгляд справи за своєї відсутності або про участь у розгляді справи шляхом відеоконференції позивач поточному складу суду не подавала.
Наявну в матеріалах справи заяву від 06.02.2023, подану в непередбачений законом шлях (у вигляді сканкопії на електронну пошту суду без засвідчення ЕЦП) представником позивача Журою Н.В., суд не визнає підставою для розгляду справи по суті за відсутності позивача та її представника, виходячи з такого.
Надсилання в електронному вигляді будь-яких документів до суду має здійснюватися з використанням сервісу Електронний суд, розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login.
Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов'язковим використанням власного електронного підпису. Для адвоката, якою є Жура Н.В. (ордер на а.с.186 в т.1), обов'язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, закріплений у ч.6 ст.14 ЦПК України.
Законодавством України учасникам справи надано альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Заяв, які б відповідали вищезазначеним вимогам закону, про розгляд справи за відсутності сторони позивача матеріали справи не містять.
В судовому засіданні представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» адвокат Мурга О.Г. вважав наявними підстави для залишення позову без розгляду через чергову неявку позивача та його представника.
Суд також вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).
Також в постанові від 28.03.2023 у справі №711/7486/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц, від 28.10.2021 у справі №465/6555/16-ц, від 12.05.2022 у справі №645/5856/13-ц).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», від 16.02.2017 у справі «Каракуця проти України»).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна як учасниця зазначеної Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
У частині п'ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв'язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме, ч.5 ст.223 і п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону Верховний Суд виходить з того, що п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України у контексті ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.
Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні
Процесуальний закон щодо наслідків неявки позивача у судові засідання є зрозумілим і передбачуваним для нього, щодо його застосування існує усталена судова практика.
Дана справа розглядається судом з 2019 року, тобто понад розумний строк, а процесуальна пасивність позивача та його представника свідчить про фактичну втрату ними інтересу до розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд, встановивши наведені вище обставини, доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду. За викладених обставин виправданих приводів для чергового відкладення розгляду справи або її вирішення за відсутності сторони позивача суд не знаходить.
Згідно з ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст.233,257 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансова компанія «Інновація», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, про визнання договору іпотеки недійсним - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 29.04.2026 та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.С. Салькова