про відмову в забезпеченні позову
28 квітня 2026 року 320/17465/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське метрологічне бюро" до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське метрологічне бюро" з позовом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування наказу від 17.04.2026 року №5052 "Про проведення перевірки ТОВ "КМБ"", визнання протиправними дій щодо призначення повторної перевірки за заявою позивача від 22.08.2024 року, визнання протиправними дій щодо створення перешкод господарській діяльності позивача шляхом примусудо повторної перевірки та зобов'язання повторно розглянути заяву від 22.08.2024 року на підставі наявних у відповідача матеріалів.
Одночасно із поданням позовної заяви позивачем направлено заяву про забезпечення позову, зареєстровану канцелярією суду 28.04.2026 року за вхідним номером 17191. У заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупинити дію наказу (наразі перейменованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 року №903) Міністерства економіки України від 17.04.2026 року №5052, заборонити проведення перевірки на підставі вищеозначеного наказу та приймати рішення за результатами такої перевірки до набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем наводиться виключно очевидність, на думку сторони, протиправності оскаржуваного наказу та можливість створення перешкод господарській діяльності позивача майбутніми рішеннями Міністерства Економіки, довкілля та сільського господарства України.
На час розгляду вищеозначеної заяви питання про відкриття провадження у справі судом не вирішувалось.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому стороною позивача не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення,що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення, або що результат проведеної перевірки однозначно матиме негативні наслідки для сторони.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.
Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову. Доводи позивача є лише його припущеннями.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське метрологічне бюро" про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Марич Є.В.