29 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12008/25
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про стягнення коштів,
09.04.2026 (через систему ?Електронний суд?) Головне управління Національної поліції в Київській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), виходячи із наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, якими задоволено позовні вимоги про стягнення 15 847,22 грн.
На момент звернення з позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Відтак, при поданні касаційної скарг мав бути сплачений судовий збір у сумі 4 844,80 грн (вимога майнового характеру, враховуючи положення підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" щодо мінімального розміру ставки судового збору х 200 % х 0,8).
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу. При цьому вимоги особи, яка подає скаргу, мають кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими статтею 308 ГПК України.
У пункті 2 прохальної частини касаційної скарги скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасник справи має право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Скаржник не скористався своїм правом на оскарження у касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026.
Згідно із положеннями статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, суд касаційної інстанції не вправі переглядати судове рішення (постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026), щодо якого не було заявлено у касаційній скарзі вимоги про його скасування.
При цьому, як положення Конституції України, так і ГПК України не допускають одночасного існування двох взаємосуперечливих судових рішень у справі.
Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними. За таких обставин скаржнику слід уточнити вимоги, викладені в пункті 2 прохальної частини касаційної скарги.
Ураховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без руху.
2. Встановити Головному управлінню Національної поліції в Київській області строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський