Справа № 308/9202/24
27.04.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
учасників судового процесу: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/310/25 за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2025 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2024 за №12024078030000453 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України відносно ОСОБА_6 ,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2025 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078030000453 від 08.05.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури для усунення вищезгаданих порушень вимог КПК України.
В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт, не відповідає приписам ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення (проступку), стосується іншої особи, а саме ОСОБА_8 , інших подій, які були вчинені в інший час та в іншому місці. Також в правовій кваліфікації кримінального правопорушення (проступку) вказано, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України. Тобто обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_6 , а саме не містить твердження про вчинення ним діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом; що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказано про винесення дізнавачем постанови про призначення експертизи, наявність висновку експерта в даному провадженні, винесення дізнавачем постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів, а відтак такий не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що судом не враховано той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 особисто з'явився на підготовче судове засідання, заявив про визнання вини і щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (проступку) і просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду і таку ж саму позицію озвучив його захисник - адвокат ОСОБА_9 . Звертає увагу, що у обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 має місце саме технічна описка, що може бути усунута під час судового розгляду в суді першої інстанції, однак вказана описка не впливає на доведеність винуватості особи та на суть пред'явленого обвинувачення в цілому. Вважає, що обставини, які зазначив суд першої інстанції в ухвалі з приводу повернення обвинувального акту, є безпідставними. Просить суд, оскаржувану ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору, скасувати, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 направити до того ж суду зі стадії підготовчого провадження.
Заслухавши суддю-доповідача про суть ухвали, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_6 , який у вирішенні зазначеного питання поклався на розсуд суду, та зазначив, що розгляд справи затягується, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Тобто, обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.
Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону, виходячи з наступного.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що 29.05.2024 керівником Ужгородської окружної прокуратури у порядку ст. 302 КПК України направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному 08.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078030000453 щодо ОСОБА_6 разом з письмовою заявою обвинуваченого про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
31.05.2024 судом першої інстанції за результатами розгляду вказаного обвинувального акта постановлено ухвалу, якою обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури, для його належного оформлення.
04.02.2025 зазначену ухвалу суду першої інстанції Закарпатським апеляційним судом скасовано, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі.
14.05.2025 судом першої інстанції за результатами розгляду вказаного обвинувального акта постановлено ухвалу, якою обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , знову повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури для усунення порушень вимог КПК України.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав на невідповідність обвинувального акта вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення (проступку), стосується іншої особи, а саме ОСОБА_8 , інших подій, які були вчинені в інший час та в іншому місці. Також в правовій кваліфікації кримінального правопорушення (проступку) вказано, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України.
Однак, з вказаним висновком суду колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
Згідно частини 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження апеляційним судом встановлено, що обвинувальний акт, затверджений прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст. 291 КПК України, містить, серед іншого, виклад фактичних обставин вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, які прокурор вважала встановленими, зазначено місце вчинення кримінального правопорушення, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Також в ньому вказані анкетні дані обвинуваченого саме ОСОБА_6 , найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_9 про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також письмова заява обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_9 про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Тому не заслуговують на увагу посилання суду першої інстанції, як на підставу повернення обвинувального акта про те, що формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_6 не містить твердження про вчинення ним діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом, що є процесуальною перешкодою, зокрема роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення; визначення меж судового розгляду та як наслідок порушення права обвинуваченого на захист, оскільки судом залишено поза увагою та не враховано той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 особисто з'явився на підготовче судове засідання, заявив про визнання вини і щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (проступку) і просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду і таку ж саму позицію озвучив його захисник - адвокат ОСОБА_9 .
Колегія суддів вважає, що наявність описки в обвинувальному акті, де помилково у формулюванні обвинувачення зазначено прізвище ОСОБА_8 , не може бути підставою для повернення обвинувального акта, оскільки із підсумкових висновків обвинувального акта вбачаються однозначні відомості, що обвинувачення висунуто ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, із викладом фактичних обставин кримінального правопорушення.
Тому, допущена в обвинувальному акті технічна описка, не впливає на суть пред'явленого обвинувачення в цілому та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а її уточнення може бути ініційовано прокурором як в підготовчому засіданні, так і в ході судового розгляду справи.
Також на думку колегії суддів, не можуть бути ґрунтовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору наведені недоліки, зокрема, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказано про винесення дізнавачем постанови про призначення експертизи, наявність висновку експерта в даному провадженні, винесення дізнавачем постанови про приєднання до кримінального провадження речових доказів, з огляду на таке.
Реєстр матеріалів досудового розслідування як процесуальний документ фіксування кримінального провадження, є інформаційним додатком до обвинувального акту. Реєстр містить відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження. Реєстр матеріалів досудового розслідування, який зазначений у ч. 4 ст. 291 КПК України, є додатком до обвинувального акту, який носить допоміжний характер і не впливає на обвинувальний акт як такий, а тому наявність певних недоліків у такому реєстрі - не може слугувати підставою для повернення обвинувального акту прокурору у разі, якщо ці недоліки не перешкоджають завданням підготовчого провадження та судовому розгляду.
Невнесення всіх процесуальних рішень і дій, вчинених під час проведення досудового розслідування, та необхідних відомостей в реєстр матеріалів досудового розслідування, неповнота такого реєстру, за умови долучення його до обвинувального акту, не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України.
Отже, у даному випадку застосування п. 3) ч. 3 ст. 314 КПК України щодо можливості повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність його нормам КПК України в даному випадку є необґрунтованим, а доводи апеляційної скарги прокурора знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.
Також, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Про обов'язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).
Згідно із п. 6) ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду обвинувального акту після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про його повернення прокурору, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати дію приписів ст.ст. 7, 9 КПК України.
Так, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора знайшли своє підтвердження, тому вона підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до суду першої інстанції на новий розгляд, зі стадії підготовчого судового провадження, в іншому складі суду.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 травня 2025 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2024 за №12024078030000453 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України відносно ОСОБА_6 скасувати, призначивши новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження, в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді