Справа № 686/12858/26
Провадження № 1-кс/686/4358/26
28 квітня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженця м. Нетішин, Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у звані «молодший сержант», раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025244060000511,
встановив:
28.04.2026 року старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, полковник Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 127 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики : переховування від органів досудового розслідування та суду ; незаконного впливу на свідків, потерпілу у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202524406 0000511 від 02.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 (далі по тексту - ОСОБА_5 ), відповідно до наказу начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 03.05.2023 № 41 о/с, наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 05.05.2023 № 127, прийнятий на військову службу за контрактом на три роки з 05.05.2023 по 05.05.2026 та призначений на посадустрільця3-го відділення 6-го стрілецького взводу стрілецької роти (з охорони та оборони об'єктів життєзабезпечення ВП «ХАЕС») (ВОС-100915П) військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, поставлений на всі види забезпечення, та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Під час служби, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 32 від 01.02.2025, ОСОБА_5 призначений на посаду старшого кулеметника (бронеавтомобіля) 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 22-ї роти оперативного призначення батальону оперативного призначення (ВОС-101837П) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та має звання "молодший сержант".
Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу ОСОБА_5 у військову частину НОМЕР_1 НГУ він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу за контрактом та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби за контрактом.
Молодший сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Національної гвардії України, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Окрім цього, ОСОБА_5 зобов'язаний поводити себе пристойно і дотримуватись вимог ст. 68 Конституції України, згідно яких кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, та ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно яких військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У своїй діяльності ОСОБА_5 , згідно із ст. 3 Закону України «Про Національну гвардію України» повинен керуватися принципом верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, безперервності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про Національну гвардію України» передбачено, що у діяльності Національної гвардії України забороняється застосування тортур, катувань та інших жорстких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
Відповідно до ст.ст. 3 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року№ 475/97-ВР, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Однак, ОСОБА_5 , проходячи військову службу за контрактом, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 32 від 01.02.2025, на посаді старшого кулеметника (бронеавтомобіля) 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 22-ї роти оперативного призначення батальону оперативного призначення (ВОС-101837П) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у звані "молодший сержант", тобто являючись працівником правоохоронного органу, будучи обізнаним із зазначеним законодавством України, всупереч вимогам ст.ст. 3, 19, 28, 29, 64, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 12 Закону України «Про Національну гвардію України», ст.ст. 9, 11, 16, 489, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також ст.ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, а також відомчих нормативно-правових актів, вчинив злочин за таких обставин.
Так, 30.08.2025, ОСОБА_5 , спільно з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 НГУ, старшим солдатом ОСОБА_8 , з 30 по 31 серпня 2025 року, заступив на добове чергування, по охороні території взводного опорного пункту поблизу населеного пункту - АДРЕСА_2 .
Місцем розташування військовослужбовців, під час служби по охороні взводного опорного пункту, являлося заглиблення у польовій фортифікаційній споруді, призначеній для захисту особового складу від засобів ураження «бліндаж», який знаходився у лісовому масиві неподалік зазначеного населеного пункту, а відтак, у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», дане місце вважалося таким, в якому військовослужбовець ОСОБА_5 виконував обов'язки військової служби.
30.08.2025,у вечірні час доби, під час несення служби, у ОСОБА_5 виник протиправний умисел запросити до місця несення ним служби свою знайому ОСОБА_9 , при цьому не повідомляючи її про об'єктивність та справжність свого перебування.
З цією метою ОСОБА_5 , 30.08.2025 у вечірній час доби, зателефонував до ОСОБА_9 та, порушуючи вимоги ст.ст. 9, 11, 16, 489, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не повідомивши їй про дійсні наміри та обставини щодо несення ним служби, запросив її приїхати до нього для відпочинку.
У свою чергу ОСОБА_9 , усвідомлюючи про щирість намірів ОСОБА_5 , погодилася на його пропозицію та спільно із своєю подругою ОСОБА_10 , близько 23 год. 55 хв. 30.08.2025 прибули у лісовий масив, до взводного опорного пункту, що неподалік с. Білотин, у місце, яке по телефону зазначив ОСОБА_5 .
Після приїзду до визначеного ОСОБА_5 місця, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виявили, що вказаним місцем є місце несення служби військовослужбовцями, яке розташоване у лісовому масиві та являє собою «бліндаж», у зв'язку із чим висказали ОСОБА_5 свої зауваження щодо правомірності їхнього перебування у даному місці.
ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи діяти саме таким чином, переконав та запевнив ОСОБА_9 ОСОБА_11 , у тому, що ніхто з службових осіб військової частини НОМЕР_1 НГУ, про їхнє тут незаконне перебування, не дізнається, а також запевнив ОСОБА_9 ОСОБА_11 , що відносно них не буде вчинено жодних протиправних дій, у зв'язку із чим ОСОБА_9 ОСОБА_12 , не усвідомлюючи дійсних намірів ОСОБА_5 , погодилися на його пропозицію.
Знаходячись у середині «бліндажу» ОСОБА_5 запросив ОСОБА_9 ОСОБА_11 повечеряти спільно із ним та ОСОБА_8 на що ОСОБА_9 ОСОБА_13 погодилися.
Під час вечері ОСОБА_5 , вживаючи алкогольні напої, та запропонував ОСОБА_9 ОСОБА_14 разом із ним також вжити алкогольні напої. ОСОБА_9 ОСОБА_13 на прохання ОСОБА_5 , вжили невелику кількість алкоголю, що стало причиною, через певний проміжок часу, того, що у ОСОБА_10 виникли проблеми із здоров'ям, у зв'язку із чим остання вирішила вийти із приміщення «бліндажу» на поверхню для можливості покращити стан свого здоров'я. Спільно із ОСОБА_10 також із «бліндажу» вийшов ОСОБА_8 , тим самим залишивши ОСОБА_15 на одинці із ОСОБА_9 .
Залишившись наодинці із ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, розпочав чинити психологічний тиск на ОСОБА_9 , з метою змусити її надалі мати із ним близькі стосунки, зустрічатися, не лише дружні, які ОСОБА_9 припинила у 2024 році, з причин негативного до неї ставлення ОСОБА_5 .
Враховуючи дані обставини, ОСОБА_9 відмовила ОСОБА_5 у його бажанні мати надалі із ним близькі відносини, повідомивши, що відносин більших ніж дружні, із ним мати не має наміру, що це суперечить її волі, що вона і надалі буде займатися модельним бізнесом і будувати свою кар'єру у даній сфері.
Надалі ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, користуючись тим, що знаходиться із ОСОБА_9 на одинці, запропонував їй вступити із ним у статевий зв'язок, на що ОСОБА_9 також відмовила.
Обурившись тим, що ОСОБА_9 не виявила бажання з ним мати відносини більше ніж дружні, а саме надалі зустрічатися, а також відмовила вступити із ним у статевий зв'язок, що суперечило її волі, 31.08.2025, близько 01 год. 00 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлений, у ОСОБА_5 , який знаходячись у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у «бліндажі», виник злочинний умисел, спрямований на застосуванні фізичної сили до ОСОБА_9 з метою змусити її до вчинення дій, що суперечили її волі, а також покарані ОСОБА_9 за відмову йому у його намірах, шляхом вчинення умисних дій пов'язаних із нанесенням їй тілесних ушкоджень та побоїв, завдання їй сильного фізичного болю та морального страждання.
ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, а також загальновизнані принципи і норми міжнародного права, а саме: ч.1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, ч.1 ст. 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, ст.ст. 3, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи прямий злочинний умисел, примусити ОСОБА_9 надалі продовжувати мати із ним близькі відносини, зустрічатися, разом проживати, а також вступити із ним у статевий зв'язок, що суперечило її волі, вирішив у спосіб спричинення останній сильного фізичного болю, морального страждання шляхом нанесення побоїв та інших насильницьких дій, а також, і покарати її за дії вчинені нею, які полягали у відмові ОСОБА_5 у його намірах.
З цією метою ОСОБА_5 ,знаходячись у стані алкогольного спяніння, користуючись безпорадним ОСОБА_16 , який викликаний негативною дією алкоголю на її організм, став наносити ОСОБА_9 чисельні хаотичні удари обома руками по тулубу, шиї, інших рухових частинах тіла потерпілої, застосовуючи також і психологічний тиск, при цьому не реагуючи на її прохання припинити такі дії, так як умисними насильницькими діями він заподіює їй сильного фізичного болю та моральних страждань.
Не зупиняючись на вчиненому, припинивши наносити удари по частинах тіла ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті покарати потерпілу та викликати у неї почуття неспокою, пригніченості, приниження, зламання її морального опору, за дії, вчинені нею, достеменно знаючи, що потерпіла ОСОБА_9 працює у сфері моделювання та fashion-індустрії, а отже зобов'язана мати охайний зовнішній вигляд, відсутність на тілі, обличчі шрамів, рубців, інших видимих ушкоджень шкіри, продовжуючи переслідувати злочинний умисел спрямований на заподіяння ОСОБА_9 сильного фізичного болю та моральних страждань, під час паління цигарки, підійшовши до потерпілої, у момент коли та сиділа на ліжку у морально пригніченому стані, що викликаний больовими стражданнями, внаслідок його протиправних дій, які передували цьому, умисно, демонструючи надмірну зверхність та зухвалість, тліючу сторону гарячого недопалку приклав до поверхні шкіри передньої-нижньої частини підборіддя ОСОБА_9 , чим спричинив опік, який викликав у потерпілої сильний фізичний біль та страждання.
Своїми умисними та протиправними діяннями, ОСОБА_5 ОСОБА_17 численні тілесні ушкодження, у вигляді опіку передньо-нижньої поверхні підборіддя справа, синця лівої бокової поверхні шиї в середній третині, синця внутрішньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синця зовнішньої поверхні правого плеча в середній третині, шість синців передньо-внутрішньої поверхні верхньої і середньої третини правого плеча, чотири синця задньої поверхні правого плеча в нижній третині, синця зовнішньої поверхні правого ліктя, два лінійних садна задньо-внутрішньої і передньої поверхні правого променево зап'ястного суглобу, синця задньо-внутрішньої поверхні правого передпліччя в нижній третині, синця між лопаточної ділянки спини під осно зліва, синця в нижній третині тіла лівої лопатки, два синця правої лопаточної ділянки спини, садно міжлопаточної ділянки спини, синця з осадненнямпередньо-внутрішньої поверхні лівого стегна в нижній третині, синця зовнішньої поверхні правого стегна в нижній третині, синця зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, два синця зовнішньої і передньої поверхні лівої гомілки у верхній третині, синця зовнішньої поверхні лівої гомілки в середній третині, синця передньо зовнішньої поверхні правої гомілки у верхній третині, осаднення передньої поверхні правої гомілки в нижній третині, які відповідно до висновку судово-медичного експерта, відносяться до категорії тілесних ушкоджень ЛЕГКОГО ступеня тяжкості, як такі, що не спричиняють короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Своїми умисними діями, які виразились у тривалому, близько 30хв., побитті ОСОБА_9 , з метою примусу останньої до вчинення нею дій, які суперечать її волі, а також з метою покарати її за дії, вчиненні нею, ОСОБА_5 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, заподіяв потерпілій сильний фізичний біль та моральні страждання, таким чином піддав її катуванню.
Внаслідок ОСОБА_18 сильного фізичного болю та морального страждання, шляхом нанесення ОСОБА_5 побоїв, в посткримінальній ситуації ОСОБА_9 , внаслідок дій ОСОБА_5 , зазнала психологічних (моральних) страждань, у вигляді переживані страху за своє життя, здоров'я та безпеку, переживані образи, почутті приниження, знецінення, тривозі, переживанні щодо втрати професійної привабливості, порушенні самооцінки та впевненості в собі, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із скоєними відносно неї протиправними діями.
За викладених обставин, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом,на посаді старшого кулеметника (бронеавтомобіля) 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 22-ї роти оперативного призначення батальону оперативного призначення (ВОС-101837П) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у званні "молодший сержант", 31.08.2025, у період часу з 01 год. 00 хв. по 01 год. 30 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не становлений, знаходячись на добовому чергування, по охороні території взводного опорного пункту поблизу населеного пункту - село Білотин, Ізяславського територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області, перебуваючи у польовій фортифікаційній споруді, призначеній для захисту особового складу від засобів ураження «бліндаж», знаходячись у стані алкогольного сп'яніння,грубо порушуючи вимоги основоположних норм Конституції України та законів України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також про те, що кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, бажаючи довести перед потерпілою ОСОБА_9 свою уявну перевагу та зверхність, з метою вчинити дії, що суперечать волі потерпілої, а саме змусити потерпілу повернутися до нього та продовжити із ним відносини, та вступити із ним у статевий зв'язок, а також з метою покарати потерпілу за дії, вчиненні нею у зв'язку із відмовою йому у його прагненнях, усвідомлюючи безкарність за вчинене, вчинивумисні протиправні діяння, які виразилися у катуванні ОСОБА_9 ,а саме спрямовані на заподіяння їй сильного фізичного болю та морального страждання шляхом нанесення тілесних ушкоджень, та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілу вчинити дії, що суперечать її волі, а також з метою покарати її за дії, вчинені нею.»
Заслухавши пояснення прокурора, який клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання слідчого та просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, дослідивши надані матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 12025244060000511, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п.4 ч.2 ст.183 КПК України).
28.04.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 127 КК України, санкції якої визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, згідно зі ст.12 КК України, класифікується як тяжкий.
В обґрунтування даної підозри слідчим представлено: протокол прийняття заяви про вичинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.09.2025 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 02.09.2026, протокол додаткового допиту потерпілого від 13.04.2026, протокол проведення слідчого експерименту від 21.11.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 15.09.2026, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 17.04.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 19.03.2026, висновок експерта № 100 від 09.09.2025, висновок експерта № 144 від 29.12.2025, висновок експерта № 13.03.2026, висновок експерта № 262 від 16.04.2026, висновок службового розслідування за фактом встановлення причин та умов, що сприяли внесенню відомостей до ЄРДР стосовно молодшого сержанта ОСОБА_5 та інші матеріали кримінального провадження.
Таким чином, станом на момент розгляду клопотання беззаперечних доказів того, що ОСОБА_5 не причетний до вчинення кримінального правопорушення, не встановлено.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому, у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, є достатньо високим.
Також встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, може незаконно впливати на покази свідків та потерпілої з метою зміни останніми показів. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може намагатися вплинути на потерпілу, з метою відмови нею від наданих раніше показів, або зміни їх в сторону його виправдання.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, є військовослужбовцем ЗСУ, являється учасником бойових дій. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для підозри ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину. Також слідчий суддя бере до уваги, що інкриміновані дії були вчинені з мотивів помсти за відмову потерпілої у встановленні близьких стосунків, що свідчить про цілеспрямований характер насильницької поведінки.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, доведеним слідчим та прокурором.
Слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить попередження вищезазначених ризиків і належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки не встановлено тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, протиправного впливу на свідків та потерпілу.
Завдання кримінального провадження виправдовують вжиття таких обмежувальних заходів та такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, з метою уникнення вищевказаних ризиків.
Враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, слідчий суддя дійшов до висновку про існування обґрунтованих підстав вважати, що існують не абстрактні, а конкретні ризики, про які зазначено вище та які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому, застосувати менш суворий запобіжний захід неможливо.
Даних, які б перешкоджали триманню ОСОБА_5 , під вартою, не встановлено.
Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку, визначеного ст.197 КПК України, а саме до 25.06.2026 року включно.
У відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя не визначає розмір застави адже ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину з застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, -
Клопотання задовольнити .
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 127 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 25 червня 2026 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду.
Ухвала діє по 25 червня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя