Провадження № 11-сс/803/901/26 Справа № 203/2378/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (приймає участь
в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_7 ,
представників третьої особи, щодо майна
якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630,
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630 та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 20.03.2026 року під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_10 в приміщенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ДОР за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна,14, а саме на: висновок про вартість транспортного засобу «BMW X7», 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , зі звітом про оцінку вартості майна; висновок про вартість транспортного засобу «KIA К7», 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , зі звітом про оцінку вартості майна; оригінал рукописної розписки від імені ОСОБА_10 про отриманням ним боргу від ОСОБА_11 , в сумі 100000 доларів США, датовану 04.12.2023 року на 1 арк.; оригінал рукописної розписки про отримання ОСОБА_11 у борг від ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 2600000 грн., датовану 09.11.2021 року на 1 арк.
В обгрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що під час розгляду клопотання встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 62026170030000630 за ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.366-2 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 20.03.2026 року було проведено на підставі ухвали слідчого судді обшук за місцем роботи ОСОБА_10 в приміщенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ДОР за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна,14.
Постановою слідчого від 20.03.2026 року останні визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, за фактом якого також проводиться досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №62026170030000630, вилучені в ході обшуку документи відповідають критеріям, визначеним ст.ст.98,99 КПК України, оскільки містять відомості щодо вартості задекларованих транспортних засобів, а також відомості щодо вчинених правочинів та вартості фінансових зобов'язань за ними, що підлягали декларуванню, тобто є доказами, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-2 КК України, які підлягають встановленню в силу ст.91 КПК України.
З метою забезпечення їх збереження як речових доказів, подальшого дослідження та перевірки з метою надання належної кваліфікації діям, слідчий суддя дійшов висновку про наявність передбачених ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України підстав для задоволення клопотання та накладення на даному етапі досудового розслідування арешту на вилучені в ході обшуку документи, із забороною відчуження, розпорядження та користування останніми.
Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, що вилучено під час обшуку в КНТ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» відмовити в повному обсязі. Зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування негайно повернути ОСОБА_10 вилучене 20.03.2026 року під час проведення обшуку за місцем його роботи в приміщенні КНТ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ДОР» за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, майно.
Вважає зазначену ухвалу незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню.
Стороною обвинувачення було порушено строки звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, оскільки клопотання прокурора від 06.04.2026 подане з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, а майно на момент розгляду вже втратило статус тимчасово вилученого і підлягало негайному поверненню власнику.
Зазначає, що замість усунення технічних чи змістовних недоліків, прокурор 06.04.2026 року подав фактично нове клопотання, змінивши правову основу та включивши нову кваліфікацію за ст. 366-2 КК України, відомості за якою були внесені до ЄРДР лише 27.03.2026 р., тобто через 7 днів після вилучення майна.
Вказує, що було додано нову правову кваліфікацію (ст. 366-2 КК), змінено предмет доказування та змінено підстави застосування арешту. Оскільки зазначена кваліфікація внесена до ЄРДР лише 27.03.2026 (після проведення обшуку), повторне звернення є новим клопотанням, на яке поширюються загальні вимоги щодо строків (ч. 5 ст. 171 КПК).
Використання результатів обшуку для обґрунтування підозри за іншою правовою кваліфікацією, яка виникла після проведення слідчої дії, свідчить про відсутність належного процесуального зв'язку між вилученим майном та предметом досудового розслідування.
В цьому випадку провадження за ст. 114-1 КК України і за ст. 366-2 КК України не можуть бути об'єднані, оскільки мета обшуку в лікарні була іншою, а саме пошук медичних документів відносно осіб чоловічої статі призовного віку, які давали їм можливості уникнути призову, чим чинились перешкоди у діяльності ЗСУ під час воєнного стану, що передбачено ст.114-1КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна.
Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановлені ухвали, яка оскаржується, враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, оскільки дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, а тому підлягає поверненню з метою усунення недоліків.
Колегією суддів встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №62026170030000630 за ч.1 ст.114-1 КК України.
Вказане кримінальне провадження виділене постановою прокурора за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, з матеріалів кримінального провадження №62025170030001555 від 04.02.2025 року, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.369, ч.3 ст.368, ч.1 ст.114-1 КК України, та начальника відділення 20-ї РВЛК ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.3 ст.368 КК України, яке на теперішній час скеровано до суду з обвинувальним актом.
В рамках вказаного кримінального провадження 20.03.2026 року було проведено на підставі ухвали обшук за місцем роботи ОСОБА_10 в приміщенні КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» ДОР за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, в ході якого виявлено та вилучено:
-висновок про вартість транспортного засобу «BMW X7», 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , зі звітом про оцінку вартості майна;
-висновок про вартість транспортного засобу «KIA К7», 2017 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , зі звітом про оцінку вартості майна;
-оригінал рукописної розписки від імені ОСОБА_10 про отриманням ним боргу від ОСОБА_11 , в сумі 100 000 доларів США, датовану 04.12.2023 року на 1 арк.;
-оригінал рукописної розписки про отримання ОСОБА_11 у борг від ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 2600000 грн., датовану 09.11.2021 року на 1 арк.
Постановою слідчого від 20.03.2026 року останні визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
21.03.2026 року прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт вилучених в ході обшуку документів, яке ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01.04.2026 року було повернуто прокурору для усунення недоліків на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України.
В поданому після усунення недоліків клопотанні прокурор просив накласти арешт на вилучені в ході обшуку за місцем роботи ОСОБА_10 документи, з метою їх збереження як речових доказів, обгрунтовуючи його тим, що з вилучених документів встановлено факт внесення ОСОБА_10 недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу при подачі до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічної декларації за 2024 рік, за фактом чого 27.03.2026 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170030007715 за ч.1 ст.366-2 КК України, яке об'єднано із кримінальним провадженням №62026170030000630.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Всупереч п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України матеріали провадження не містять відомостей, якими обґрунтовуються правові підстави арешту майна.
Відсутність належного мотивування у клопотанні прокурора обставин, підстав, мети, мотиву накладення арешту на майно та наявності відповідних ризиків перешкоджає суду апеляційної інстанції перевірити доводи та вимоги клопотання та зробити висновок про відповідність зазначеного у клопотанні майна ознакам, передбаченим ст. 98 КК України та висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна третьої особи з метою конфіскації та спеціальної конфіскації, як було заявлено у клопотанні, оскільки слідчий суддя, суд здійснює судовий розгляд в межах клопотання, не наділений процесуальними повноваженнями самостійно встановлювати, визначати обставини, які підлягають з'ясуванню відповідно до ч. 2, 4 ст. 170 КПК, а має здійснювати перевірку викладених у клопотанні доводів, до змісту якого визначені конкретні вимоги, передбачені ст. 171 КПК та робити висновки щодо доведеності особою, яка подала клопотання,необхідність такого арешту та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК.
Невідповідність клопотання прокурора вимогам ст. 171 КПК перешкоджає перевірити можливість використання зазначеного майна як доказу у кримінальному провадженні, а також встановити, чи відповідає воно ознакам, передбаченим ст. 98 Кримінального кодексу України.
Зокрема, клопотання не містить належного обґрунтування того, яким саме чином вилучені документи (висновки про вартість транспортних засобів та розписки) відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а також не доведено їх зв'язок із предметом доказування у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання.
Крім того, матеріали клопотання не містять належних даних, які б підтверджували існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, що є обов'язковою умовою для накладення арешту на майно.
За таких обставин слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 3 ст. 172 КПК України, не перевірив належним чином відповідність клопотання встановленим законом вимогам та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про те, що вилучені під час обшуку документи відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. ст. 98, 99 КПК України.
Саме по собі посилання на те, що зазначені документи містять відомості щодо вартості транспортних засобів та фінансових зобов'язань, які підлягали декларуванню, не є достатнім для висновку про їх відповідність ознакам речових доказів у розумінні кримінального процесуального закону.
Стороною обвинувачення не доведено, яким саме чином ці документи підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, зокрема не обґрунтовано їх значення для встановлення об'єктивної сторони правопорушення та наявності у діях особи умислу на подання завідомо недостовірних відомостей.
Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
Згідно із Єдиним державним реєстром декларацій ОСОБА_10 31.03.2026 року подано уточнену декларацію за 2025 рік, тобто у межах строку, передбаченого ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Також із поданої декларації вбачається, що зазначені транспортні засоби були відображені декларантом, а тому це спростовує доводи сторони обвинувачення щодо умисного подання завідомо недостовірних відомостей.
Що стосується вилучених під час обшуку розписок, колегія суддів враховує, що у судовому засіданні стороною захисту було повідомлено про те, що відповідні боргові зобов'язання були повністю погашені ще до набуття ОСОБА_10 статусу суб'єкта декларування, у зв'язку з чим такі відомості не підлягали відображенню у декларації.
Вказані доводи стороною обвинувачення не були спростовані.
За таких обставин сам по собі факт наявності зазначених розписок не свідчить про порушення вимог декларування та не підтверджує обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що виключає можливість визнання їх речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України.
За таких обставин відсутній належний процесуальний зв'язок між вилученими документами та предметом доказування у кримінальному провадженні, що виключає можливість визнання їх речовими доказами та застосування до них арешту.
Також до матеріалів клопотання не долучено відомостей щодо своєчасного звернення прокурора до суду з клопотанням про арешт майна у порядку та строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, у зв'язку із вищезазначеним, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч.3 ст.172 КПК України дійшов висновку про його задоволення.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановленні ухвали, яка оскаржується, враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, а тому ухвала слідчого судді, на підставі вимог ч.1 ст.412 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали суду апеляційної інстанції у відповідності до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, про повернення клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє права прокурора, після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
Керуючись ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року про арешт майна - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Повернути клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630, прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з часу отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4