Провадження № 11-сс/803/902/26 Справа № 203/2378/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (приймає участь
в режимі відеоконференції),
слідчого ОСОБА_7 ,
представників третьої особи, щодо майна
якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630,
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року задоволено частково клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630 та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 20.03.2026 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_10 в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: годинник чоловічий марки «Ulisse Nardin», годинник чоловічий марки «Omega», рукописний аркуш паперу з привітальним написом; предмет, схожий на пістолет «ПМ» 3ДНРИ 8393, два магазини до нього, 14 набоїв калібром 9 мм (травматичні), 79 набоїв 9/19; предмет, схожий на пістолет «ПМ» № НОМЕР_1 , два магазини до нього, 14 набоїв 9 мм (травматичні); пістолет «Glok» G102599, магазин та 131 набої до нього; рушницю «Anschuts № НОМЕР_2 » з магазином до неї; рушницю «Тоз-34 №р010054»; рушницю «Benelli F2733304 С1090392»; рушницю «Blaser nr 93 НОМЕР_3 »; рушницю «Сайга 1036896» з магазином до неї.
В обгрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що під час розгляду клопотання встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 62026170030000630 за ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
В рамках вказаного крмиінального провадження 20.03.2026 року було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого від 20.03.2026 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що вилучені в ході обшуку годинник чоловічий марки «Ulisse Nardin», годинник чоловічий марки «Omega», рукописний аркуш паперу з привітальним написом щодо дарування годиннику, відповідають критеріям, визначеним ст.ст.98,99 КПК України, підлягають подальшому дослідженню на предмет вартості вилученого майна, декларування ОСОБА_10 відповідних даних у поданих деклараціях, тобто є доказами, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-2 КК України, які підлягають встановленню в силу ст.91 КПК України.
В частині вилучених в ході обшуку зброї та бойових припасів, слідчий суддя враховує, що під час розгляду клопотання представниками ОСОБА_10 не надано доказів законності їх зберігання останнім, крім рушниці «Daniel defence DD4030713» з магазином до неї.
З наданих дозволів на зберігання та носіння зброї вбачається, що строк дії останніх на момент обшуку сплив, тому вони підлягали вилученню в силу ч.7 ст.236 КПК України, незалежно від їх відношення до кримінального провадження та підлягають зберіганню стороною обвинувачення для прийняття в подальшому рішення на предмет законності такого зберігання та наявності або відсутності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 КК України.
З урахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення збереження як речових доказів, подальшого дослідження та перевірки з метою надання належної кваліфікації діям, слідчий суддя приходить до висновку про наявність передбачених ч.1, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України підстав для задоволення клопотання та накладення на даному етапі досудового розслідування арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на вилучені в ході обшуку речі.
Не погоджуючись з цим рішенням слідчого судді, представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити в повному обсязі в частині накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 20.03.2026 року під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ). Зобов'язати уповноважених осіб органу досудового розслідування негайно повернути вилучене 20.03.2026 року майно за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 .
Зазначає, що перевірка законності набуття коштовного майна, зброї, набоїв не входить до компетенції слідчого та судді в межах саме цього провадження, тобто вилучене майно не дає підстав вважати, що це є докази протидії ЗСУ.
Слідчий суддя також неправомірно посилається на провадження, що відкрито за ст.366-2 КК України, в зв'язку з чим робить висновок, що вартість годинників потрібно перевірити.
Клопотання прокурора від 06.04.2026 подане з порушенням строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, а тому майно на момент розгляду вже втратило статус тимчасово вилученого і підлягало негайному поверненню власнику.
Зазначає, що замість усунення технічних чи змістовних недоліків, прокурор 06.04.2026 року подав фактично нове клопотання, змінивши правову основу та включивши в нього нові підстави та нову кваліфікацію за ст. 366-2 КК України.
Зауважує, що відомості за ст. 366-2 КК України були внесені до ЄРДР лише 27.03.2026 року, тобто через 7 днів після вилучення майна 20.03.2026 року.
Сам по собі намір сторони обвинувачення перевірити обставини або встановити вартість майна не створює правових підстав для накладення арешту.
Крім того, слідчий суддя фактично застосував арешт майна з метою перевірки можливої наявності ознак іншого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, хоча у межах даного кримінального провадження відсутні відповідні відомості, внесені до ЄРДР.
Посилання суду на ч. 7 ст. 236 КПК України є помилковим, оскільки зазначена норма регулює лише можливість тимчасового вилучення майна, що не є самостійною підставою для накладення арешту.
Висновок про наявність підстав для арешту є необґрунтованим та не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Стороною захисту були надані належні та допустимі докази законного володіння зброєю, зокрема дозволи, видані органами Національної поліції, а також відомості з інформаційної підсистеми МВС «Єдиний реєстр зброї», які підтверджують чинність таких дозволів. Однак слідчий суддя не надав жодної оцінки цим доказам, що є порушенням ст. 94 КПК України.
Сам по собі факт володіння особою зброєю не відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.
Щодо годинника «OMEGA», то стороною захисту надано докази, що годинник «OMEGA» був набутий ОСОБА_10 лише 16.05.2025 року, тому він не може бути предметом правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України за вказаний період. Крім того, вказане майно вже відображене у декларації за 2025 рік, що підтверджує доброчесність власника та законність походження майна.
Щодо годинника «Ulysse Nardin», то він перебуває у власності ОСОБА_10 понад 11 років. На момент подання декларації за 2024 рік його вартість не перевищувала встановлені законом пороги декларування.
У матеріалах провадження відсутні будь-які дані про використання законної
мисливської зброї чи годинників як знарядь або засобів перешкоджання діяльності
ЗСУ.
Заслухавши суддю-доповідача, думку представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, слідчого, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна.
Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановлені ухвали, яка оскаржується, враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, оскільки дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України, а тому підлягає поверненню з метою усунення недоліків.
Колегією суддів встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні №62026170030000630 за ч.1 ст.114-1, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
В рамках вказаного крмиінального провадження 20.03.2026 року було проведено на підставі ухвали обшук за місцем мешкання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:
-грошові кошти в сумі 500000 грн., 17852 долари США, 200 Євро;
-годинник чоловічий марки «Ulisse Nardin», годинник чоловічий марки «Omega»;
-рукописний аркуш паперу з привітальним написом;
-предмет, схожий на пістолет «ПМ» 3ДНРИ 8393, два магазини до нього, 14 набоїв калібром 9 мм (травматичні), 79 набоїв 9/19;
-предмет, схожий на пістолет «ПМ» № НОМЕР_1 , два магазини до нього, 14 набоїв 9 мм (травматичні);
-пістолет «Glok» G102599, магазин та 131 набої до нього;
-копію паспорту ОСОБА_10 , дві заяви, один рапорт, спільну угоду від 13.02.2009 року, 8 аркушів чорнових записів, договір оренди №1/2024 від 31.12.2023 року;
-рушницю «Anschuts N3013904» з магазином до неї;
-рушницю «Тоз-34 №р010054»;
-рушницю «Benelli F2733304 С1090392»;
-рушницю «Daniel defence DD4030713» з магазином до неї;
-рушницю «Blaser nr 93 91208161/9в033377»;
-рушницю «Сайга 1036896» з магазином до неї.
Постановою слідчого від 20.03.2026 року останні визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
21.03.2026 року прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт вилучених в ході обшуку документів, яке ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 01.04.2026 року було повернуто прокурору для усунення недоліків на підставі ч.3 ст.172 КПК України.
В поданому після усунення недоліків клопотання прокурор просив накласти арешт на вилучене в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_10 майно, з метою його збереження як речових доказів, обгрунтовуючи клопотання тим, що вилучені речі, документи та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, можуть бути знаряддями вчинення кримінального правопорушення, що зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Також прокурор посилався на те, що в ході досудового розслідування встановлено факт внесення ОСОБА_10 недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу при подачі до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічної декларації за 2024 рік, за фактом чого 27.03.2026 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170030007715 за ч.1 ст.366-2 КК України, яке об'єднано із кримінальним провадженням №62026170030000630.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Всупереч п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України матеріали провадження не містять відомостей, якими обґрунтовуються правові підстави арешту майна.
Відсутність належного мотивування у клопотанні прокурора обставин, підстав, мети, мотиву накладення арешту на майно та наявності відповідних ризиків перешкоджає суду апеляційної інстанції перевірити доводи та вимоги клопотання та зробити висновок про відповідність зазначеного у клопотанні майна ознакам, передбаченим ст. 98 КК України та висновок про наявність чи відсутність підстав для арешту майна третьої особи з метою конфіскації та спеціальної конфіскації, як було заявлено у клопотанні, оскільки слідчий суддя, суд здійснює судовий розгляд в межах клопотання, не наділений процесуальними повноваженнями самостійно встановлювати, визначати обставини, які підлягають з'ясуванню відповідно до ч. 2, 4 ст. 170 КПК, а має здійснювати перевірку викладених у клопотанні доводів, до змісту якого визначені конкретні вимоги, передбачені ст. 171 КПК та робити висновки щодо доведеності особою, яка подала клопотання,необхідність такого арешту та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК.
Невідповідність клопотання прокурора вимогам ст. 171 КПК перешкоджає перевірити можливість використання зазначеного майна як доказу у кримінальному провадженні, а також встановити, чи відповідає воно ознакам, передбаченим ст. 98 Кримінального кодексу України.
Зокрема, клопотання не містить належного обґрунтування того, яким саме чином вилучені під час обшуку предмети відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а також не доведено їх зв'язок із предметом доказування у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання.
Крім того, матеріали клопотання не містять належних даних, які б підтверджували існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, що є обов'язковою умовою для накладення арешту на майно.
За таких обставин слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 3 ст. 172 КПК України, не перевірив належним чином відповідність клопотання встановленим законом вимогам та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про те, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. ст. 98, 99 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
Колегія суддів також бере до уваги, що, як убачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій, ОСОБА_10 31.03.2026 року подано уточнену декларацію за 2025 рік, тобто у межах строку, передбаченого ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Зазначена обставина свідчить про те, що ОСОБА_10 скористався наданим йому правом надати виправлену декларацію, що спростовує доводи сторони обвинувачення щодо умисного подання завідомо недостовірних відомостей за 2025 рік.
Щодо годинника марки «Omega», колегія суддів враховує доводи сторони захисту про те, що вказане майно набуте ОСОБА_10 16.05.2025 року, що підтверджується декларацією від 31.03.2026 року, а відтак не може бути предметом правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України за попередній звітний період - 2024 рік, крім того, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо недостовірного декларування вартості транспортних засобів. Крім того, зазначений годинник відображений у декларації за 2025 рік, що спростовує доводи сторони обвинувачення щодо можливого приховування майна та свідчить про відсутність ознак кримінального правопорушення.
Щодо годинника марки «Ulysse Nardin», колегія суддів зазначає, що вказане майно перебуває у власності ОСОБА_10 тривалий час, а матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів того, що його вартість на момент декларування перевищувала поріг, встановлений приміткою до ст. 366-2 КК України. Відтак доводи сторони обвинувачення в цій частині є необґрунтованими та ґрунтуються на припущеннях.
Також, колегія суддів звертає увагу, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань у межах даного кримінального провадження не внесені.
За таких обставин посилання слідчого судді на необхідність перевірки законності зберігання вилученої зброї та боєприпасів у контексті можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, є безпідставним та таким, що виходить за межі предмета досудового розслідування.
Відповідно, застосування арешту майна з підстав, які не охоплюються відомостями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань, суперечить вимогам кримінального процесуального закону та не може бути визнане обґрунтованим.
За таких обставин відсутній належний процесуальний зв'язок між вилученими документами та предметом доказування у кримінальному провадженні, що виключає можливість визнання їх речовими доказами та застосування до них арешту.
Щодо доводів про недотримання строків звернення прокурора до суду з клопотанням про арешт майна, колегія суддів зазначає, що матеріали клопотання не містять будь-яких належних доказів та відомостей, які б підтверджували його своєчасне подання у порядку та строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК України, що унеможливлює перевірку дотримання процесуальних вимог.
Таким чином, у зв'язку із вищезазначеним, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч.3 ст.172 КПК України дійшов висновку про його задоволення.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановленні ухвали, яка оскаржується, враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, а тому ухвала слідчого судді, на підставі вимог ч.1 ст.412 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали суду апеляційної інстанції у відповідності до п.2 ч.3 ст.407 КПК України, про повернення клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє права прокурора, після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.
Керуючись ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року про арешт майна - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Повернути клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №62026170030000630 прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з часу отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4