Провадження № 11-кп/803/1678/26 Справа № 204/10299/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Соборного районного суду м.Дніпра від 02 квітня 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Соборного районного суду м.Дніпра від 02 квітня 2026 року, задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 01 червня 2026 року.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою змінити обвинуваченому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт із забороною залишати місце свого проживання у певний час доби.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги зазначає про те, що судом не було враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, проживає в багатодітній сім'ї без батька, мати перебуває у декретній відпустці, рідний брат служить у ЗСУ та має державні нагороди. Зазначив, що ОСОБА_7 не порушував обов'язки покладені на нього відповідно до ухвали суду.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності прокурора.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно до ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першої цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Разом з цим, рішенням № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
При цьому, положеннями кримінального процесуального закону окреме оскарження ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції не передбачено, а наведеним вище Рішенням Конституційного Суду України інші положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України неконституційними не визнано.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторона захисту оскаржує ухвалу суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що сторона захисту оскаржує рішення суду першої інстанції, яке не входить до вичерпного переліку випадків оскарження ухвал, згідно ч. 2 ст. 392 КПК України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги вищенаведені норми закону, які є імперативними і містять вичерпний перелік рішень, які підлягають апеляційному оскарженню, вважаю, що апеляційна скарга захисника подана на рішення, що апеляційному оскарженню не підлягає.
Також приймається до уваги, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, що знайшла відображення зокрема у рішенні у справі «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Колегія суддів також зважає на позицію Верховного Суду, викладену в постанові № 51-7299км18 від 27 лютого 2019 року, згідно якої, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала Соборного районного суду м.Дніпра від 02 квітня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, та враховуючи, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою було відкрито помилково, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Соборного районного суду м.Дніпра від 02 квітня 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 263 КК України, - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а особою, яка перебуває під вартою, в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4