Провадження № 11-сс/803/785/26 Справа № 203/426/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №42025042030000097 від 02.07.2025 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Дніпра від 25 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України , -
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Дніпра від 25 березня 2026 року було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 строком до 29 квітня 2026 року включно з альтернативою внесення застави у розмірі 266 240 гривень.
Слідчий суддя дійшов висновку, що продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_8 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, перешкоджати іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час прийняття рішення про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.
Вважає, що ухвала є незаконною та атакою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування вказує, що прокурором не було наведено доказів наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя вважав доведеними. Зазначає, що клопотання прокурора ґрунтується на припущеннях та домислах, які не мають нічого спільного з процесуальною та поза процесуальною поведінкою ОСОБА_8 .
Зазначає, що слідчим суддею не було враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, має на утриманні мати та прабабку, які мешкають у м.Нікополь, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, є військовослужбовцем.
Крім того, захисник зазначив, що обраний розмір застави є непомірним для родини підозрюваного.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 , підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а саме рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що на підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025042030000097 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 408 КК України.
29 січня 2026 року в порядку ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України.
29 січня 2026 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Дніпра відносно ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 332 800,00 гривень.
23 березня 2026 року постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до 29.04.2026 року.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчим суддею встановлено, що слідчим в клопотанні та прокурором під час судового засідання доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, перешкоджати іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, на думку слідчого судді матеріали судового провадження за клопотанням слідчого дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із того, що на даному етапі кримінального провадження вона підтверджується сукупністю наявних матеріалів, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у можливій причетності особи до інкримінованого правопорушення. При цьому колегія суддів зазначає, що суд не вправі вирішувати питання доведеності вини чи оцінювати докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку у справі.
Доводи сторони захисту та надані на їх підтвердження документи не спростовують зазначених висновків на цьому етапі кримінального провадження та є передчасними, оскільки обставини, на які посилається захист, підлягають перевірці у межах досудового розслідування шляхом проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.
Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також ризику незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Водночас сам по собі характер інкримінованого правопорушення та тяжкість можливого покарання не можуть бути єдиною та достатньою підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Оцінюючи ступінь зазначених ризиків у сукупності з даними про особу підозрюваного, зокрема наявністю постійного місця проживання, соціальних зв'язків та відсутністю даних про порушення покладених на нього процесуальних обов'язків, колегія суддів доходить висновку, що їх інтенсивність не є такою, яка б виключала можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у меншому розмірі.
При цьому слідчий суддя, продовжуючи строк тримання під вартою, не навів належного обґрунтування неможливості запобігання встановленим ризикам шляхом застосування менш обтяжливого запобіжного заходу, що не повною мірою відповідає вимогам ст. 178 КПК України та практиці Європейського суду з прав людини.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року), є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ орієнтує національні суди при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянути альтернативні засоби забезпечення явки особи до суду. Так, у рішеннях у справі “Цигоній проти України» від 24.11.2011 та “Третьяков проти України», ЄСПЛ встановив порушення п. 3 ст. 5 КЗПЛ у зв'язку з тим, що рішення суддів про застосування та продовження тримання під вартою не було розглянуто можливість застосування альтернативного заходу.
Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах нездатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Надані стороною захисту документи на підтвердження доводів про необґрунтованість повідомленої підозри не спростовують на цьому етапі кримінального провадження висновків сторони обвинувачення та не можуть бути покладені в основу відповідного висновку суду. Колегія суддів вважає такі доводи передчасними, оскільки наведені обставини підлягають перевірці та встановленню виключно в межах досудового розслідування шляхом проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.
Водночас, оцінюючи сукупність наданих матеріалів, з урахуванням принципів розумності, необхідності та співмірності застосування запобіжного заходу, колегія суддів приходить до висновку про доцільність зменшення розміру застави, як такої, що має забезпечувати належну процесуальну поведінку підозрюваного без надмірного обмеження його прав.
При визначенні розміру застави колегія суддів враховує характер і тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 злочину, а також сукупність даних про його особу, зокрема: наявність постійного місця проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики за місцем служби та проживання. З огляду на зазначене, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатнім та співмірним запобіжним заходом. Ймовірність втрати зазначених коштів у разі невиконання процесуальних обов'язків виступатиме дієвим стримуючим фактором, що мінімізує ризики переховування від органів досудового розслідування і суду або продовження протиправної поведінки.
Колегія зауважує на тому, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Визначена сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного виду запобіжного заходу.
Пунктом 2 та 4 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого належить задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з альтернативною заставою у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 25 березня 2026 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №42025042030000097 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , на строк до 29 квітня 2026 року.
Встановити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, у разі внесення якої ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти.
У випадку внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4