Провадження № 11-кп/803/1152/26 Справа № 208/14298/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження наЗаводського районного суду міста Кам'янського від 04 грудня 2025 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030003217відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровськ, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває на посаді снайпера (2 категорії) першого відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського від 04 грудня 2025 року було задоволено клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 про звільнення особи від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Звільнено ОСОБА_8 , від кримінальної відповідальності за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби. Звільнено ОСОБА_8 з-під варти.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170030003217 від 04.10.2024 за фактом вчинення ОСОБА_8 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрито.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 після набрання цієї ухвали законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_8 на військову службу у військову частину НОМЕР_2 .
Зобов'язано ОСОБА_8 не пізніше 72 годин після набрання цієї ухвали законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Не погодившись із таким судовим рішенням захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій, окрім скасування оскаржуваної ухвали, ставить питання про поновлення їй строку апеляційного оскарження, мотивуючи такі вимоги тим, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 судом першої інстанції, у зв'язку з чим була позбавлена можливості взяти участь у судових засіданнях 03 та 04 грудня 2025 року, реалізувати надані їй процесуальні права та забезпечити ефективний захист інтересів підозрюваного.
Крім того, зазначає, що про існування оскаржуваної ухвали їй стало відомо лише 13 січня 2026 року після особистого ознайомлення захисником з матеріалами справи та після було подано апеляційну скаргу 20.01.2026 року.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просила його задовольнити; прокурор ОСОБА_6 заперечував проти заявленого клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника про поновлення строку до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, Південно - Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було видано доручення адвокатові ОСОБА_7 на надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі. Вказане доручення передбачає дію протягом строку затримання та/або тримання особи під вартою.
При цьому доручення зберігає свою чинність до завершення кримінального провадження в суді касаційної інстанції у разі ухвалення судом апеляційної інстанції обвинувального вироку або постановлення ухвали про залишення вироку суду першої інстанції без змін. У випадку подання стороною обвинувачення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді чи суду щодо застосування запобіжного заходу, доручення діє до завершення розгляду такої скарги. Також у разі зміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доручення є чинним до завершення відповідної стадії кримінального провадження.
Разом із тим, ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського від 04 грудня 2025 року було задоволено клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України. Судом звільнено зазначену особу від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження військової служби, звільнено з-під варти та закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62024170030003217 від 04.10.2024.
Крім того, на підставі зазначеної ухвали ОСОБА_8 було фактично звільнено з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», що підтверджується відповідною інформацією з установи виконання покарань.
Доводи захисника у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ґрунтуються виключно на несвоєчасному отриманні ухвали суду як на поважну причину пропуску строку.
Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки сам по собі факт несвоєчасного отримання копії судового рішення не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними.
Ухвалу суду першої інстанції постановлено 04 грудня 2025 року, тоді як, за твердженням захисника, її отримано лише 13 січня 2026 року після ознайомлення з матеріалами справи, тобто з інтервалом понад один місяць.
Захисником не наведено жодних об'єктивних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню з апеляційною скаргою. При цьому з моменту постановлення ухвали 04 грудня 2025 року до моменту звернення із апеляційною скаргою 19 січня 2026 року захисник не вчинила жодних дій, спрямованих на отримання інформації про результати судового розгляду.
Колегія суддів наголошує, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал “Судова влада України» та “Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож прокурор мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення щодо повернення обвинувального акту вже після виходу судді із нарадчої кімнтати та у визначений ст. 395 КПК України строк подати апеляційну скаргу на ухвалу суду.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі “Пономарев проти України» суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі “Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Окремо колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 52 КПК України участь захисника у даній категорії кримінальних правопорушень не є обов'язковою, крім того під час судового розгляду ОСОБА_8 відмовився від захисника.
Також колегія суддів враховує, що направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд може призвести до погіршення становища обвинуваченого, який сам надав письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності для проходження військової служби, а командир військової частини - письмову згоду на можливість її продовження та на даний час проходить службу у складі Збройних Сил України
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що наведені апелянтом доводи про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є об'єктивно непереборними та поважними і не дають підстав для поновлення строку на оскарження судового рішення, та ним не наведено жодної поважної причини пропуску цього строку.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. Норма про можливість поновлення процесуальних строків може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
При цьому КПК України не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Оскільки підстав для поновлення пропущеного процесуального строку немає, у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту.
Керуючись статями 113, 116, 117, 370-372, 376, 395, 404, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження на Заводського районного суду міста Кам'янського від 04 грудня 2025 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Заводського районного суду міста Кам'янського від 04 грудня 2025 року - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4