Справа №:755/2684/26
Провадження №: 1-кс/755/735/26
"21" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000105 від 14.04.2025 року, про арешт майна,
Старший слідчий 2 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000105 від 14.04.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 під процесуальним керівництвом Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025011000000105 від 14.04.2025 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України, у ході якого встановлено, що у період лютого - березня 2014 року, Російська Федерація (далі - РФ), використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом РФ № 42-ФЗ від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Отже, з 20.02.2014 РФ як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
З метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу РФ, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування Республіки Крим.
Так, 24.02.2022, у зв'язку з відкритим військовим вторгненням РФ в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022, яким в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
Розділом VI «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади» Конституції України та Законом України № 3166-VI від 17.03.2011 «Про центральні органи виконавчої влади» передбачене правове регулювання порядку створення та функціонування системи органів виконавчої влади України, правові засади їх діяльності, порядок утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, їх завдання тощо.
Вказане свідчить про те, що утворення органів виконавчої влади на суверенній території України у будь який інший спосіб є недопустимим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Однак, як встановлено досудовим розслідуванням, на ТОТ АР Крим функціонує т.зв. «Міністерство житлово-комунального господарства Республіки Крим». Для створення уявної законності діяльності вказаного виконавчого органу, його структурних підрозділів та особового складу працівників т.зв. «Радою міністрів Республіки Крим» 27.06.2014 прийнято постанову № 150 «Про затвердження Положення про Міністерство житлово-комунального господарства Республіки Крим» (далі також - Положення).
У подальшому до вказаного Положення Радою міністрів Республіки Крим із посиланням на ст. 84 Конституції Республіки Крим, ст. 41 Закону Республіки Крим від 29.05.2014 № 5-ЗРК «Про систему виконавчих органів державної влади Республіки Крим» прийнято Постанову від 08.12.2021 № 747 «Про внесення змін до постанови Ради міністрів Республіки Крим від 27.06.2014 № 150», яким внесено відповідні зміни до Положення та викладено його текст в новій редакції.
Відповідно до тексту Положення, розміщеного у публічному доступі на Інтернет сторінці офіційного сайту «Міністерства житлово-комунального господарства Республіки Крим» (режим доступу за електронним посиланням - https://mzhkh.rk.gov.ru/), а саме п.1.1 Загальних положень «Міністерство житлово-комунального господарства Республіки Крим (далі також - Міністерство) «являється виконавчим органом державної влади Республіки Крим, підзвітним та підконтрольним Голові Республіки Крим та Раді міністрів Республіки Крим, здійснюючим функції з формування та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства, а також координацію діяльності інших виконавчих органів державної влади Республіки Крим в установленій сфері діяльності Міністерства.
Згідно з положеннями п.1.2, 1.10 Міністерство у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією Російської Федерації, федеральними конституційними законами, федеральними законами, указами та розпорядженнями президента Російської Федерації, іншими нормативно-правовими актами Російської Федерації, Конституцією Республіки Крим, законами Республіки Крим тощо, та є підконтрольним і підзвітним Голові Республіки Крим та Раді міністрів Республіки Крим.
Вказаним Положенням також передбачено, що Міністерство очолює міністр житлово-комунального господарства Республіки Крим, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Республіки Крим у відповідності з Конституцією Республіки Крим.
Пунктом 5.2. Положення передбачено, що міністр житлово-комунального господарства Республіки Крим може мати заступників, у тому числі першого, яких призначає на посаду та звільняє з посади Голова Ради міністрів Республіки Крим за поданням міністра.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на ТОТ України Автономної Республіки Крим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, починаючи з вересня 2019 року активно співпрацює із представниками окупаційної адміністрації півострову, обирався по т.зв. республіканському виборчому округу від кримського відділення політичної партії «Ліберально-демократична партія Росії» депутатом «Государственного Совета Республики Крым» другого скликання.
Підтримуючи комунікацію та тісно взаємодіючи із представниками окупаційних сил держави-агресора, а також діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на надання різноманітної допомоги у веденні підривної діяльності проти України та утвердження окупаційної політики Російської Федерації на території півострову, ОСОБА_4 у період з 2021 по т.ч. неодноразово надавав добровільну згоду на призначення його до незаконних органів влади, створених окупаційною владою на ТОТ України Автономної Республіки Крим.
Крім того, в ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що у період з 2021 по 2022 рік ОСОБА_4 займав посаду «завідуючого Судакським міським відділом Державного комітету з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим», а у період з 2022 по 2024 рік працював на посаді т.зв. «заступника голови адміністрації міста Судака». В подальшому ОСОБА_4 у період з січня 2024 року по березень 2025 року займав посаду «помощника руководителя в Министерстве жилищно-коммунального хозяйства Республики Крым».
Водночас, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, ОСОБА_4 використовуючи власні тісні зв'язки та коло спілкування з числа представників окупаційної влади тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, набутого у ході виконання трудових обов'язків на різноманітних посадах в незаконно створених органах влади на території півострову у період з 2019 по 2025 рік, маючи відповідний досвід, з метою реалізації власного протиправного умислу, спрямованого на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, надав добровільну згоду представниками окупаційної адміністрації півострову на призначення його на керівну посаду в т.зв. «Міністерстві житлово-комунального господарства Республіки Крим».
Так, відповідно до розміщеного у публічному доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті «Уряду Республіки Крим» (режим доступу за електронним посиланням - https://rk.gov.ru) Розпорядження Голови Ради міністрів Республіки Крим від 20.03.2025 № 51-рп «Щодо ОСОБА_4 » останнього «у відповідності з абз. 2 ч. 6 ст. 24, статтею 32 Закону Республіки Крим від 19.06.2022 року № 307-ЗРК/2022 «Про виконавчі органи Республіки Крим», поданням міністра житлово-комунального господарства Республіки Крим ОСОБА_5 від 03.02.2025 № 07-05/297, заявою ОСОБА_4 » призначено на посаду «заступника міністра житлово-комунального господарства Республіки Крим», яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у вищевказаному незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: ТОТ України Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Заліська, буд. 12, де окупаційною владою Російської Федерації створено т.зв. «Міністерство житлово-комунального господарства Республіки Крим», та будучи «заступником міністра житлово-комунального господарства Республіки Крим», який має у своєму підпорядкуванні відповідні самостійні структурні підрозділи Міністерства, виконує покладені на вказаний незаконний орган функції, мета яких спрямована на реалізацію та укріплення окупаційного режиму Російської Федерації на ТОТ АР Крим.
Отже, громадянин України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
23.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, письмове повідомлення про підозру вручено йому у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, тобто шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр» № 148 (8073) від 23.07.2025, на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, а також надіслано через месенджер Telegram на абонентський номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні громадянина України ОСОБА_4 .
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 422972784 за громадянином України ОСОБА_4 зареєстровані на праві приватної спільної часткової власності 1/3 житлових приміщень № 26, № 29, приміщення №27 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 39,0 кв.м, житловою площею - 34,0 кв.м (реєстраційний номер майна: 35841957).
Згідно реєстраційної картки транспортного засобу наданої з Головного сервісного центру МВС України, громадянин України ОСОБА_4 є власником транспортного засобу марки «ВАЗ», модель «212140», 2010 року випуску, зеленого кольору, номер та серія знака НОМЕР_2 , VIN/номер кузова - НОМЕР_3 , номер двигуна - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АР Крим, Україна, дата реєстрації: 19.06.2013, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_5 .
Тож, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
Отже, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Слідчий у судове засідання не з'явився, просив клопотання задовольнити за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки існує реальна загроза його відчуження або приховування до прийняття судового рішення, що може перешкодити забезпеченню арешту.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України - слідче управління Головного управління СБ України в АР Крим розташоване за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н., вул. Юрія Поправки, буд.14-А.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт на майно накладається, зокрема, з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас ч. 2 ст. 64-2 КПК України передбачено, що права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду з клопотанням про арешт майна.
Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема кошти та цінності, що містяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові та корпоративні права, щодо яких слідчим суддею або судом визначено необхідність арешту.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що згідно з положеннями Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання та доданих до нього документів, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення. Отже, накладення арешту на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України є необхідним, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між застосованими засобами та метою досудового розслідування з дотриманням принципів верховенства права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на
-1/3 житлових приміщень № 26, № 29, приміщення № 27 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 39,0 кв.м, житловою площею - 34,0 кв.м (реєстраційний номер майна: 35841957);
-транспортний засіб марки «ВАЗ», модель «212140», 2010 року випуску, зеленого кольору, номер та серія знака НОМЕР_2 , VIN/номер кузова - НОМЕР_3 , номер двигуна - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АР Крим, Україна, дата реєстрації: 19.06.2013, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_5 ,
власником якого є громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Судак Автономної Республіки Крим, шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії щодо житлових приміщень та транспортного засобу - відчуження майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6