Справа № 203/3591/26
Провадження № 1-кс/0203/3059/2026
28 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене виконувачем обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ніверка Кам'янець - Подільського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, перебуваючого на посаді розвідника - кулеметника 2 розвідувальної групи спеціального призначення 1 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
заявленого у кримінальному провадженні № 12025042110001972, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, -
27 квітня 2026 року старший слідчий СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_7 звернулася до Центрального районного суду міста Дніпра з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 23.07.2025, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи поблизу буд. №12 по вул. Надії Алексеєнко у м. Дніпрі, ОСОБА_5 познайомився з неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в ході спілкування та спільного вживання алкогольних напоїв дізнався, що вона є неповнолітньою особою. Того ж дня о 21.00 год ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 прослідували до приміщення закинутої будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжили спільне вживання алкогольних напоїв, через погане самопочуття потерпіла ОСОБА_8 заснула та у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на її зґвалтування. Приблизно о 21.30 год ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, перебуваючи у приміщенні закинутої будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є неповнолітньою, використовуючи те, що вона спала та не могла чинити опір, всупереч волі та бажання неповнолітньої ОСОБА_8 зняв з неї шорти та спідню білизну та вчинив з нею дії сексуального характеру, які виразилися у вагінальному проникненні в тіло ОСОБА_8 з використанням геніталій. Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи, з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо неповнолітньої особи, кваліфікуються за ч.3 ст. 152 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного саме такого виду запобіжного заходу слідча мотивувала наявністю ризиків його переховування від органу досудового розслідування або суду, а також впливу на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурори заявлене клопотання підтримали в повному обсязі.
Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої підозри.
Заслухавши пояснення прокурорів, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що за вказаними вище обставинами 24.07.2025 відкрите кримінальне провадження № 12025042110001972.
27.04.2026 на підставі ч.6 ст. 615 КПК України було затримано ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 КПК України запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
З огляду на приписи приведених вище норм, а також практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК (можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні), а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК (відсутність хронічних захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою), суд доходить висновку про те, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя враховує, що додані до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріали кримінального провадження: протоколи допитів потерпілої, свідків, огляду місця події, пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, висновок судово - медичної експертизи №14 С/е в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри за ч.3 ст. 152 КК України, що на даному етапі провадження спростовує позицію підозрюваного, який в повному обсязі не погоджується ані з обставинами, викладеними в повідомленні про підозру, ані з пред'явленою підозрою.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги фактичні обставини вчиненого інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 , його вік та стан здоров'я, вагомість ризиків, визначених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, характеризуючи дані підозрюваного, який згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №3589 від 12.07.2025 вчинив дисциплінарний проступок (самовільно залишив військову частину з 19.06.2025 по 12.07.2025), слідчий суддя під час постановлення цієї ухвали не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись статтями 176, 182, 183, 193, 194, 196, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене виконувачем обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявленого у кримінальному провадженні № 12025042110001972, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.06.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 25.06.2026 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 28.04.2026 о 17.20 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1