Справа № 534/1398/25 Номер провадження 11-кп/814/863/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120225170520000300 за апеляційною скаргою прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 15 вересня 2025 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Глеюватка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянку України, українку, розлучену, не працюючу, з вищою освітою, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 369 КК України на 2 роки обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_7 щодо призначення покарання у вигляді штрафу з розстрочкою його виплати.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_9 20 травня 2025 року приблизно о 21 год. 00 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Гірників, біля будинку 4 у місті Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області, був зупинений працівниками поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за неподання перед поворотом (розворотом) сигналу світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Під час спілкування з водієм вказаного транспортного засобу ОСОБА_9 працівниками поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, що свідчило про можливе вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У подальшому, ОСОБА_7 , яка представилась поліцейским дружиною водія, підійшла до одного з працівників поліції та, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП («Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»), з метою уникнення відповідальності за адміністративні правопорушення, достовірно знаючи, що поліцейський інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_10 та поліцейський інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_11 є представниками влади та службовими особами правоохоронного органу, діючи умисно, шляхом усного повідомлення, яке з достатньою очевидністю свідчило про бажання і готовність надати неправомірну вигоду, запропонувала неправомірну вигоду в сумі 4000 грн останнім за нескладання відносно її чоловіка ОСОБА_9 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд, призначаючи покарання не врахував що вчинене кримінальне правопорушення є корупційним. Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, кримінальне провадження, передбачене ч.1 ст. 369 КК України є корупційним, що унеможливлює звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Оскільки обвинувачена свою вину визнає, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, характеризується позитивно, їй може бути призначено покарання у виді штрафу, за наявності підстав для розстрочки його сплати.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, обвинувачену, яка не заперечила проти задоволення апеляційної скарги прокурора та прохала розстрочити їх виплату штрафу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, за обставин, встановлених судом та кваліфікація кримінального правопорушення, є правильними, учасниками провадження не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Разом з цим доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є обгрунтованими з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У примітці до ст. 45 КК України визначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме пропозиція надати неправомірну вигоду службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-яких дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, згідно з приміткою до ст. 45 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням.
Таким чином, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню, що відповідно до ст. 419 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду щодо ОСОБА_7 зміні з призначенням їй покарання у виді штрафу.
Також колегія суддів, враховуючи, що обвинувачена прохала у разі визначення їй покарання у виді штрафу на підставі ч.4 ст. 53 КК України розстрочити виплати цього штрафу, зважаючи на її особу, яка розлучена та матеріальний стан, оскільки не працевлаштована, дійшла висновку за можливе розстрочити виплату штрафу на 6 місяців.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 15 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 змінити.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 53 КК України розстрочити ОСОБА_7 виплату призначеного штрафу на 6 місяців рівними частинами щомісячно, до останнього числа кожного місяця, до повної сплати штрафу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4